«Вінницяпобутхім», конфіскований у росіян та переданий в управління інвесторам, тепер виставили на приватизацію. Це так уряд пропонує підприємцям, які відновили завод, попрощатися зі своїми вкладеннями? Поки що до кінця не зрозуміло, але питання є і хотилось би знати відповіді на них.
Приватне акціонерне товариство «Вінницяпобутхім», яке раніше належало російському АТ «Невська косметика», офіційно внесли до переліку об’єктів великої приватизації. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
«Включено до переліку об’єктів великої приватизації державної власності, затвердженого розпорядженням КМУ від 16. 01. 2019 № 36, частку розміром 100% (акцій) статутного капіталу ПрАТ «Вінницяпобутхім»», – зазначив він.
Раніше підприємство було конфісковане на користь держави за рішенням Вищого антикорупційного суду відповідно до закону України «Про санкції». Після цього Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передало його в управління Фонду держмайна для подальшого продажу.
Здавалося б, усе логічно: російський бізнес в Україні не повинен працювати, а державні активи мають приносити користь бюджету. Але тут виникає незручне запитання: чи не означає це фактичне «освячення» урядом Шмигаля експропріації бізнесу в підприємців, які вже встигли вкласти кошти в реанімацію та відновлення виробництва під державні гарантії?
Як вже зазначали «Ми Вінничани», влітку 2023 року влада Вінниці раділа запуску виробництва на потужностях «Вінницяпобутхіму» — заводу, що простоював через російське походження власників. Компанія «Крайтекс-Сервіс» розпочала виготовлення побутової хімії, інвестуючи у відродження підприємства. Але радість тривала недовго: у вересні Київський окружний адміністративний суд несподівано скасував рішення Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) про передачу заводу в управління цьому інвестору.
Рішення ухвалила одіозна суддя Альона Кушнова, відома своїми суперечливими вердиктами. Вона визнала економічно вигіднішою пропозицію конкурента — компанії «М Д М», яка обіцяла щомісячні надходження в бюджет у розмірі 2 млн. грн. із гарантованими 1,5 млн. грн. власних коштів. Це при тому, що «Крайтекс-Сервіс» пропонував 3,75 млн. грн. на місяць, хоча гарантував покриття лише 250 тис. грн. із власних коштів.
Таким чином, Кушнова вирішила, що менша загальна сума переваг бюджетові краща за більші платежі. Жодного конкурсу чи додаткової експертизи не проводилося — просто суддівська математика, яка ігнорувала логіку.
До повномасштабної війни підприємство понад 15 років належало російській групі «Невська косметика». У 2022 році ці активи було конфісковано і передано АРМА, яка провела конкурс на управління заводом. Перемогу здобула «Крайтекс-Сервіс», що погодилася щомісяця перераховувати значні кошти в держбюджет, а також інвестувати 400 млн. грн. у виробництво.
До червня 2023 року завод відновив роботу, почав виготовляти продукцію і скорочувати залежність України від імпорту побутової хімії. Однак після судового рішення перспективи цього бізнесу опинилися під загрозою.
А тепер Кабінет Міністрів, включивши «Вінницяпобутхім» до списку об’єктів великої приватизації, фактично пропонує «Крайтекс-Сервісу» попрощатися зі своїми інвестиціями? Чи як?
