У вінницькому ліцеї МВС імені Назарія Гринцевича з’явився мурал Героя України

10 березня 2026 року Герою України, захиснику Маріуполя Назарію Гринцевичу на псевдо «Грєнка» виповнилося б 23 роки. З цієї нагоди у Вінниці відбулися пам’ятні заходи, а на стіні ліцею, який відтепер носить ім’я полеглого воїна, з’явився символічний стінопис.

У день народження захисника на площі Перемоги у Вінниці зібралися його рідні, друзі, курсанти та небайдужі містяни, щоб хвилиною мовчання вшанувати пам’ять Героя. Мати воїна, Маріанна Колос, під час заходу наголосила, що збереження пам’яті про сина стало справою її життя. Вона зазначила, що Назарій залишається для неї джерелом сили, а найкращим подарунком до його дня народження є створення муралу на території Вінницького ліцею МВС, який було названо на його честь.

Присутні на заході також згадували Назарія як добру, наполегливу людину та справжнього патріота, який віддав найцінніше за свободу своєї країни. Відтепер підпорядкований МВС Вінницький ліцей безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання офіційно носить ім’я Назарія Гринцевича. Процес перейменування тривав близько року, а ініціатором виступав, зокрема, і  педагогічний колектив закладу.

Увічненням пам’яті «Грєнки» на території закладу став масштабний мурал із його портретом. Стінопис розташований на стіні з аркою та обладнаний індивідуальним освітленням. У верхній частині композиції викарбувано найвідоміший життєвий заклик Назарія — любити маму, їсти кашу та любити Україну. Автором роботи виступив художник Ян Гриньов. Він сприйняв роботу над портретом як велику відповідальність та спробу зафіксувати частину новітньої історії.

Головним завданням митця було передати не лише зовнішню схожість, а й внутрішню енергію, світло та силу духу юнака. Художник сподівається, що мурал змусить перехожих бодай на мить зупинитися, подивитися в очі воїну та замислитися над тим, якою ціною дається життя в тилу. Митець також підкреслив трагедію та велич покоління Назарія — молоді, яка через війну була змушена дорослішати значно швидше за свої роки.

Назарій Гринцевич народився у Вінниці, навчався у місцевій школі №32 та захоплювався футболом. Його військовий шлях розпочався ще до повноліття: будучи студентом-юристом Донецького національного університету, він пройшов курс молодого бійця та вступив до лав загону спеціального призначення «Азов». Свій дев’ятнадцятий день народження юнак зустрів у пеклі оборони Маріуполя, рятуючи поранених як парамедик на заводі «Азовсталь».

Після поранення та ворожого полону Назарій відновився і знову повернувся на фронт, ставши співзасновником підрозділу «Контакт 12», де командував взводом оптичних спостерігачів. Життя Героя обірвалося 6 травня 2024 року в бою поблизу міста Кремінна на Луганщині. За видатні військові заслуги Назарій Гринцевич був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та удостоєний найвищого звання — Героя України.

Вінниця береже пам’ять про свого видатного земляка: окрім присвоєння його імені ліцею, на честь Назарія також названо один із скверів міста.