Вінницький педуніверситет повстав через зірвані в інтересах нардепа зі «Слуги народу» Драбовського вибори ректора

Демократія в освіті? Забудьте. У Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського (ВДПУ) розгортається сценарій, гідний поганого політичного детективу. За добу до виборів ректора Міністерство освіти і науки скасовує волевиявлення колективу. Причина? Її немає. Є лише «парашутист» у кріслі в.о., адміністративний ресурс і спроба протягнути «потрібного» кандидата.

12 лютого 2026 року мав стати днем, коли шеститисячний колектив ВДПУ обере свого лідера. Три кандидати, дебати, друк бюлетенів — усе йшло за процедурою. Але ввечері 10 лютого, коли університет уже був готовий до голосування, міністр освіти Оксен Лісовий підписує наказ. Вердикт — перенести вибори на 23 квітня. Без пояснень. Без діалогу. Просто факсом — по…

Як зазначають у виші, хронологія подій вказує на сплановану спецоперацію, а не на управлінське рішення: 5 лютого, за тиждень до виборів, МОН призначає нового в.о. ректора — В’ячеслава Мірошниченка, людину ззовні, яка не має жодного стосунку до колективу ВДПУ.

Упродовж 6–9 лютого «варяг» замість знайомства з колективом починає писати скарги до Міністерства на працівників вишу.

10 лютого одноосібно, без погодження з Вченою радою чи профспілкою, Мірошниченко звертається до МОН із проханням перенести вибори, і того ж дня Міністерство миттєво задовольняє це прохання. Виникає логічне запитання: навіщо призначати тимчасового керівника за п’ять днів до виборів, якщо не для того, щоб ці вибори зірвати?

Під кого ж «зачищають» університет? Як вже інформували «Ми Вінничани», на посаду ректора претендували троє: Олег Блажко — перший проректор вишу; Борис Максимчук — професор кафедри фізичного виховання, спорту та здоров’я людини Ізмаїльського державного гуманітарного університету; Анатолій Драбовський — чинний народний депутат України.

Інсайдери та колектив університету прямо вказують: зрив виборів вигідний лише одній стороні — тій, що володіє владними важелями. Призначений МОН в.о. ректора Мірошниченко фактично відкрито підігрує нардепу Драбовському. Схоже, що, усвідомлюючи хиткість позицій провладного кандидата перед реальним голосуванням, «куратори» вирішили просто перекинути шахівницю.

Вінницькі освітяни, яких важко назвати бунтарями, не змогли стерпіти такого відношення: 10 лютого конференція трудового колективу висловила недовіру призначеному МОН В’ячеславу Мірошниченку, а вже 11 лютого викладачі та студенти вийшли на вуличний протест.

«Боляче дивитися, як руйнують те, що створювалося роками… Невже так просто знецінити довіру? Невже можна так буденно гратися майбутнім тисяч людей?» — емоційно прокоментувала ситуацію заступниця декана Лариса Куцак.

Ситуація набула такого розголосу, що вийшла на рівень Верховної Ради.. Вінницька народна депутатка Ірина Борзова заявила з трибуни парламенту про безпрецедентний тиск і пряме втручання у вибори ректора.

 «Люди прямо говорять: у вибори втручаються… Ректор в Україні обирається, а не призначається кулуарно. Так написано в законі», – наголосила Борзова.

Водночас народний депутат Анатолій Драбовський, через якого у виші виникла справжня «революційна ситуація», є представником пропрезидентської партії «Слуга народу». Ірина Борзова також є депутаткою від цієї ж політичної сили і, більше того, очолює вінницький обласний осередок партії «Слуга народу». Тож логічно постає запитання: хто кому «рішала» у цій історії?

Перенесення виборів на квітень — це час. Час для залякування незгодних? Час для «роботи» з електоратом через адмінресурс? Чи час для пошуку криміналу на конкурентів?

Міністерство освіти і науки, яке декларує європейські цінності та академічну доброчесність, своїм підписом під наказом про перенесення виборів фактично усе це перекреслило. Принаймні у цьому переконані к педагогічному університеті.