Вашингтон розширив санкційні списки, включивши до них дві українські компанії, причетні до постачання деталей для дронів, які Іран передав росії, а та, налаштувавши виробництво подібних безпілотників-смертників, тепер ними знищує українські міста та вбиває українців. Одна з цих фірм, ймовірно задля прикриття, брала участь у дрібних державних закупівлях і при цьому мала лише одного замовника — у Вінниці.
У США триває масштабне полювання на канали постачання комплектуючих для іранських дронів «Shahed». У межах цієї операції під нові американські санкції потрапили дві українські компанії — ТОВ «ГК Імператив Україна» та ТОВ «Екофера». І одразу виникло питання: чи може американське розслідування торкнутися комунального підприємства «Вінницяоблтеплоенерго», підпорядкованого Вінницькій обласній раді, яке було єдиним державним замовником однієї з цих фактично фантомних фірм?
Міністерство фінансів США чітко заявило: компанії «ГК Імператив Україна» та «Екофера» використовувалися іранським агентом Бахрамом Табібі для придбання та постачання до Ірану аерокосмічних матеріалів. Йдеться про авіагоризонти, магнітометри, датчики, а також комплектуючі до генераторів та двигунів — критично важливі елементи для виробництва дронів лінійки «Shahed» та літаків HESA.
Проте офіційна діяльність «ГК Імператив Україна» в Україні виглядає парадоксально. За інформацією аналітичної платформи YouControl, компанія заснована у 2018 році в Харкові, її директором та власником є громадянин Ірану Бахрам Табібі, якого США визначають як ключову ланку постачань до Ірану. Статутний капітал підприємства становить лише 15 тисяч гривень, активи практично відсутні. У сфері державних закупівель фірма взяла участь лише двічі, загалом на «копійчану» суму близько 48 тисяч гривень, і єдиним її замовником було комунальне підприємство «Вінницяоблтеплоенерго».
Фактично, в Україні компанія не вела реальної комерційної діяльності: жодних значних оборотів, перемог у серйозних тендерах чи суттєвих активів. Водночас, за даними Мінфіну США, вона виконувала стратегічні закупівлі для іранської військової промисловості. Це разюче протиріччя потребує пильної уваги.
Компанія «ГК Імператив Україна» фігурувала у двох дрібних тендерах КП «Вінницяоблтеплоенерго», обидва — на закупівлю технічних матеріалів, зокрема склопластика. Обидві процедури пройшли за схемою «в одну хвіртку», тобто без конкуренції. Перший тендер відбувся 24 липня 2019 року і передбачав постачання рулонного склопластика на суму 30 000 гривень, другий — 11 березня 2020 року, з аналогічним предметом закупівлі, на суму 18 000 гривень.
Сам факт, що фірма, яку у США вважають частиною міжнародної схеми постачання компонентів для «Шахедів», працювала в Україні виключно з одним комунальним підприємством, викликає логічні запитання. Головне з них: чи можуть американські санкційні органи зацікавитися взаємодією «Вінницяоблтеплоенерго» з компанією, яка потрапила до їхнього «чорного списку»? Чи у Міністерстві фінансів США розцінять, що «Вінницяоблтеплоенерго» просто виконало роль «корисного ідіота» і ненавмисно сприяло іранським структурам у створенні прикриття їхньої справжньої діяльності?
На відміну від «Імперативу», ситуація з фірмою «Екофера» ще більш туманна.
У відкритих реєстрах зафіксовано кілька компаній із схожими назвами — «Екофера», «Екосфера», «Еко Сфера Україна» — що ускладнює ідентифікацію її реальної власності та діяльності. Проте жодна з цих компаній не має значних активів, не фігурує у великих українських держзакупівлях і не демонструє стабільної комерційної діяльності.
За деякими ознаками, ТОВ «Екофера», яка формально вже припиняла діяльність, могла також бути структурою Бахрама Табібі, подібно до «Імперативу», водночас інші дані вказують, що за компанією нібито стояв власник з Туреччини.
Такі обставини посилюють версію про те, що компанія могла виконувати роль фірми-привида або «прокладки» у міжнародних схемах між іранськими структурами та третіми країнами. Те, що американські санкційні органи змогли відстежити її участь у цих схемах попри повну непомітність в Україні, лише підтверджує припущення про її фіктивний характер.
Обидві фірми, внесені США до санкційного списку, в Україні виглядали як компанії-оболонки: мінімум діяльності, відсутність активів і жодної реальної присутності на ринку. Водночас за кордоном вони брали участь у закупівлях високотехнологічних компонентів для безпілотників, якими росія атакує українські міста.
Офіційних заяв від української влади наразі немає. Проте, з огляду на ретельність, із якою США будують глобальні санкційні мережі, логічно припустити, що перевірки не обмежаться лише двома компаніями з української юрисдикції.
Санкції проти «ГК Імператив Україна» та «Екофери» — це не просто ще одна історія про «підставні» фірми. Це сигнал того, що протягом кількох років в Україні могли діяти структури, залучені до постачання деталей для зброї, якою росія руйнує українські міста та вбиває людей.
