Бюджетний «одобрямс» за розкладом: чи почують вінничан на громадських слуханнях цього року?

9 грудня 2025 року о 16:00 у ліцеї №23 вінничан знову запросять «активно долучитися» до обговорення бюджету громади та програми соціально-економічного розвитку на 2026 рік. Проведення слухань затвердив міськвиконком. На папері це виглядає як зразковий приклад демократії. На практиці ж – щорічний ритуал за добре відрепетируваним сценарієм, де реальна дискусія швидше виняток, ніж правило.

Кіно та німці

Театральна вистава під назвою «громадські слухання» стала щорічною практикою Вінниці, де реальна участь мешканців відходить на другий план. Мерія свідомо уникає спражнього обговорення проєктів програми економічного і соціального розвитку та бюджету.

У грудні 2023-го перед затвердженням бюджету та програми розвитку на 2024 рік влада влаштувала справжнє шоу: слухання постійно переносили та змінювали місце проведення — від залу молодіжного центру «Квадрат» до офісних приміщень заводу «Кристал». Паралельно проводилися псевдообговорення у залежних від міської влади бюджетних установах та серед керованого «профспілкового активу». Участь спеціально навчених людей зводилась до формальності: завчасно відрепетирувані аплодисменти та схвалення, а критичних запитань чи альтернативних пропозицій майже не чути.

У грудні 2024 року за майже аналогічним сценарієм пройшли слухання перед затвердженням бюджету та програми розвитку на 2025 рік.

Ця «стабільність» у проведенні та результатах досягається завдяки давно відпрацьованій схемі, де реальна дискусія не є метою. Основне завдання — поставити галочку у звіті про виконану роботу та створити ілюзію громадської участі.

Технологія «керованої демократії»

Механізм «керованої демократії» насправді простий. Основну масу присутніх на слуханнях складають не випадкові мешканці, а організовані групи працівників комунальних підприємств та бюджетних установ. Люди, чиї кар’єри напряму залежать від рішень міської влади, перетворюються на слухняний інструмент для створення ілюзії «всенародної підтримки».

Їхнє завдання — заповнити зал, аплодувати у потрібних моментах і уникати незручних запитань про розбиті дороги, корупційні ризики чи непрозорі тендери. Будь-які спроби реальної критики чи альтернативних пропозицій губляться у морі формального «одобрямсу».

Навіщо цей спектакль?

Передусім для формального дотримання закону: процедура проведена, протокол підписаний — юридично все бездоганно.

По-друге, для створення медійної ілюзії: комунальні та лояльні ЗМІ поширюють меседж про те, що «вінничани активно долучилися та одностайно підтримали бюджет».

І нарешті, для уникнення реальної дискусії: справжнє обговорення бюджету — це гостра розмова, яку влада прагне уникнути, створюючи контрольоване середовище, де будь-який дискомфорт зведений до мінімуму.

Чи можна зламати сценарій?

Ігнорування слухань означає добровільну втрату шансу шось змінити. Громадські слухання залишаються єдиним легальним майданчиком для прямої комунікації з керівництвом міста.

Сценарій влади можна зламати. Практика показує, що це досягається лише за умови спільної та скоординованої участі різних громадських об’єднань і ініціатив, сусідів, представників ОСББ та інших активних мешканців. І не просто участі — щоб думка громади була почута, необхідно ретельно готуватися: заздалегідь вивчати проєкт бюджету, формулювати чіткі та аргументовані запитання і пропозиції. Активна реєстрація для виступу та наполегливість у дотриманні регламенту допомагають уникнути маніпуляцій і втрати слова, підвищують вагу незалежних голосів і ускладнюють їхнє ігнорування. Крім того, фіксація подій на камеру та публічний розголос стають ефективним інструментом проти спроб контролювати або формалізувати процес.

Слухання 9 грудня — черговий тест. Чи стане він ще однією формальністю у календарі Вінниці, чи перетвориться на майданчик для справжнього діалогу, залежить від активності та сміливості громади.