Наприкінці липня 2025 року соціальні мережі та деякі медіа почали поширювати тривожну інформацію про нашестя сарани, називаючи регіони, де комахи нібито почали шкодити посівам. Особливого розголосу набули повідомлення про появу шкідника на Вінниччині, підкріплені фотографіями комах на автомобілях. Проте, в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Вінницькій області ці чутки спростували, запевнивши, що наявність сарани в регіоні не підтверджена. Фахівці вважають, що сарану, швидше за все, плутають зі звичайними кониками. Головна відмінність між ними — довжина вусиків: у сарани вони короткі, тоді як у коників та цвіркунів — довгі.
Реальні осередки та масштаби проблеми
Хоча на Вінниччині загрози немає, на півдні та сході України ситуація виявилася значно серйознішою. У липні осередки масового розмноження сарани були офіційно зафіксовані в Запорізькій, Херсонській та Одеській областях.
- На Запоріжжі, на території Кушугумської громади, було виявлено єгипетську сарану. Щільність комах сягала 40-80 особин на квадратний метр, а під загрозою опинилося близько 21 600 га.
- На Херсонщині, у Борозенській громаді, зафіксували італійського пруса та марокканську сарану. Тут шкідники пошкодили посіви соняшнику на площі 27 га. Влада вжила заходів з обробки інсектицидами, охопивши майже 300 гектарів для локалізації спалаху.
- На Одещині, біля села Мирнопілля, також було виявлено куліги личинок італійського пруса. Завдяки оперативному реагуванню та обробці полів, вогнище було швидко ліквідовано.
Чому це сталося саме зараз?
Експерти пов’язують цьогорічне нашестя сарани зі збігом кількох ключових факторів, як природних, так і антропогенних.
- Кліматичні умови: Масовому розмноженню сприяли кілька спекотних і посушливих років поспіль. Такі умови є ідеальними для розвитку саранових.
- Наслідки підриву Каховської ГЕС: На місці осушеного Каховського водосховища утворилися величезні площі, що заросли очеретом та іншою дикою рослинністю. Ці чагарники стали ідеальним інкубатором та кормовою базою для комах.
- Воєнні дії: Значні території на півдні та сході країни не обробляються через бойові дії. Неорні землі, перелоги та узбіччя є природними резерваторами для розмноження шкідників.
За словами науковців, сарана, що спостерігається в Україні, — це місцевий вид, перелітна сарана, а не екзотична. Вона завжди була присутня в регіоні, але цього року сприятливі умови дозволили їй перейти зі звичайної одиночної форми в масову стадну.
