ВУГЛЕДАР: ТРАГЕДІЯ ВТРАЧЕНОГО МІСТА ТА НЕВИВЧЕНІ УРОКИ

Війна ЗСУ Україна

До невдач, які спіткають ЗСУ останніми місяцями на Покровському напрямку та Харківщині, додалась фактична втрата шахтарського містечка Вугледар на Донеччині, який два роки був неприступною фортецею для росіян. Попри запеклий та героїчний опір 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, місто опинилося в оточенні, а основні сили українських захисників були змушені відступити.

Хроніка падіння:

  • 24 вересня : аналітики українського OSINT-проекту DeepState попередили про критичну ситуацію навколо Вугледара.
  • 26 вересня: у американському аналітичному центрі «Інститут вивчення війни» (ISW) повідомили про ймовірне захоплення росіянами східної частини міста. 72-га бригада спростовала інформацію про повний вихід з Вугледара.
  • 28 вересня: за даними Defense Express, п’ять російських бригад ведуть наступ на Вугледар, а протистоїть їм лише одна українській бригада.
  • 1 жовтня: у DeepState близько 20:00 повідомили про повну окупацію Вугледару. В той же час у 72-й окремій механізованій бригаді повідомили про те, що частина міста досі перебуває під контролем українських Сил оборони, хоча більша частина Вугледара контролюється російськими військами.

Чому Вугледар впав?

  • Перевага у силах ворога: росіяни зосередили на Вугледарському напрямку значні ресурси, атакуючи місто з декількох сторін.
  • Помилки у плануванні: українське командування, як і в випадках з Бахмутом та Авдіївкою, не мало чіткого плану «Б» на випадок прориву оборони.
  • Фатальний вплив медіа: пост «торпеди» Офісу президента, народної депутатки Мар’яни Безуглої про ротацію 72-ї бригади дав можливість ворогу сконцентрувати сили на ділянці, де відбувалася заміна підрозділів, що зірвало плани та призвело до втрати важливих позицій.
  • Слабка підготовка ТрО: на одному з флангів оборони Вугледара стояла бригада територіальної оборони, яка не змогла чинити належний опір російському наступу.

Наслідки та уроки:

  • Звільнення командира 72-ї бригади Івана Вінника, можливо, пов’язане з відмовою виконувати накази вищого керівництва.
  • Падіння Вугледара відкриває росіянам шлях на Курахове, яке може стати наступною ціллю їхнього наступу.

Вугледар – шахтарське містечко побудоване для робітників двох вугледобувних шахт, які розташовані поруч з містом. Довоєнне населення Вугледару – трохи більше 15 тис. осіб, які проживали у 84-ти пяти- та дев’ятиповерхвках, поруч з містом є дачне селище. Зараз і місто, і дачі, і шахти повністю знищені. Стратегічне значення Вугледару – містечко знаходиться на пагорбі і розташована поблизу міста артилерія ЗСУ не давала змоги росіянам налагодити залізнодорожню логістику через Волноваху.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *