У ніч проти 6 липня 2026 року російська окупаційна армія завдала чергового масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши, за повідомленнями моніторингових ресурсів, гіперзвукові ракети «Циркон», а також балістичні й крилаті ракети та ударні безпілотники. Основними цілями стали Київ і Київська область, однак під ударами також опинилися Одеса, Харків та Запоріжжя. Перед початком атаки моніторингові ресурси зафіксували зліт стратегічної авіації рф — бомбардувальників Ту-160 з аеродрому «Українка» (Серишевський район Амурської області росії), та Ту-95МС з аеродрому «Оленья» (Кольський півострів, поблизу міста Оленегорськ рф).
Увечері 5 липня, за кілька годин до початку обстрілу, президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала дані про підготовку росією нового масованого удару. За його словами, час атаки був обраний невипадково — одразу після Дня незалежності США та напередодні саміту НАТО в Анкарі.
«Є знов дані розвідки про те, що росіяни готують новий масований удар. Це в дусі путіна — одразу після Дня незалежності Америки й перед самітом НАТО в Анкарі. Росія хоче додати зла і вбити людей. Будь ласка, бережіть себе, зважайте на сигнали повітряної тривоги», — заявив Володимир Зеленський.
Окремо глава держави звернувся до західних партнерів із закликом пришвидшити постачання засобів протиповітряної оборони, наголосивши, що будь-яке зволікання з передачею ракет для комплексів Patriot коштує людських життів і лише спонукає росію продовжувати війну.
Масована атака на Київ розпочалася одразу після опівночі. Російські війська завдали ударів балістичними ракетами, а моніторингові Telegram-канали також повідомляли про застосування гіперзвукових ракет «Циркон». Найбільших руйнувань зазнали Подільський, Дарницький, Голосіївський та Оболонський райони столиці.
Перші повідомлення про наслідки атаки надійшли близько 02:10. У Подільському районі частково зруйнувало житловий будинок, а на рівні сьомого—дев’ятого поверхів опинилися заблокованими люди. Майже одночасно у Голосіївському районі спалахнули пожежі в нежитловій забудові та складському приміщенні. Незабаром у Подільському районі виникли нові осередки займання: горіла нежитлова будівля, припарковані автомобілі та ще кілька житлових будинків.
Спочатку міський голова Києва Віталій Кличко та начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляли про трьох постраждалих. Уже протягом наступної години їхня кількість зросла до п’яти, а згодом — до семи. Із пошкодженого будинку в Подільському районі рятувальники евакуювали 15 людей, серед яких троє жінок і шестеро дітей. Згодом інформація про наслідки атаки неодноразово уточнювалася. Спочатку повідомлялося про п’ятьох, а потім про сімох загиблих, тоді як кількість поранених зросла до 24. Пізніше число жертв нічної атаки збільшилося до 11: один із постраждалих чоловіків помер у лікарні вранці. Загалом поранення дістали 46 людей, із яких 27 були госпіталізовані, у тому числі троє дітей. Влада наголошувала, що ці дані не є остаточними, оскільки рятувальники продовжували розбирати завали та шукати людей.
Одним із найтрагічніших епізодів стала атака на Дарницький район. Уламки влучили у 25-поверховий житловий будинок на рівні четвертого поверху. Рятувальники вивели з будівлі 22 людини, однак під завалами виявили тіла двох загиблих. Одночасно пожежа охопила 23-й і 24-й поверхи іншого, 30-поверхового будинку.
За даними ДСНС, у Подільському районі найбільших пошкоджень зазнала дев’ятиповерхівка, де було зруйновано конструкції з дев’ятого по п’ятий поверх. Із будинку вивели 17 людей, ще 28 евакуювали за допомогою автодрабини. Пошуково-рятувальна операція тривала. Крім того, у районі були пошкоджені 21-поверховий будинок із руйнуваннями між другим і п’ятим поверхами, 19-поверхівка з пошкодженим дахом, 25-поверховий будинок, куди влучили уламки на рівні 16-го поверху, гаражний кооператив, а також виникли пожежі одразу на чотирьох локаціях.
У Дарницькому районі, окрім двох багатоповерхівок, пошкодження зазнала нежитлова забудова. У Голосіївському районі горіли складське приміщення, нежитлові будівлі та було пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок. В Оболонському районі зафіксовано пошкодження складської будівлі та іншої нежитлової забудови.
Паралельно з ударами по столиці ворог масовано атакував і Київську область. За словами начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, наслідки атаки зафіксовано у Бучанському, Вишгородському та Броварському районах.
«Внаслідок чергової масованої російської атаки у Бучанському районі загинула людина. Щирі співчуття рідним і близьким. Ще 10 жителів області отримали травми. Шестеро постраждалих із осколковими пораненнями та переломами кінцівок госпіталізовані до місцевої лікарні», — повідомив Микола Калашник.
Унаслідок обстрілу пошкоджено приватні будинки, підприємства та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Крім того, мешканців Вишневого Київської області та працівників розташованих там підприємств закликали не виходити на роботу й утриматися від перебування на вулиці, зокрема на вулицях Київській, Святошинській, Парковій, Лесі Українки, Європейській, Балукова, Залізничній та Південній. Причини такого заклику на момент публікації офіційно не пояснювалися.
У ніч проти 6 липня російські війська атакували й Одесу. За повідомленням начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, в одному з районів міста загорілися гаражі, пожежу оперативно ліквідували, однак у прилеглих будинках вибуховою хвилею вибило вікна. На іншій локації пошкоджено приватні будинки. Поранення дістав 23-річний чоловік, якому надається необхідна медична допомога. Остаточні наслідки атаки на момент публікації ще уточнювалися.
Запоріжжя цієї ночі зазнало ударів керованими авіабомбами. За даними голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, внаслідок влучання двох КАБів загинула одна людина, ще дев’ятеро отримали поранення. Серед постраждалих — 14-річний підліток, 89-річна жінка та двоє поліцейських.
Упродовж доби з 5 на 6 липня російських ударів зазнали Харків та вісім населених пунктів Харківської області.
Про це повідомив у своєму Telegram-каналі начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, внаслідок ворожих обстрілів загинули троє людей, ще 16 дістали поранення. У Харкові постраждали жінки віком 18, 40, 73 і 75 років, а також чоловіки 58, 59 і 74 років. У Богодухові загинули чоловіки 35 і 42 років, поранення отримали жінки 26 і 40 років та 54-річний чоловік. В Ізюмі загинув 19-річний чоловік, постраждали жінки віком 39, 42, 48 і 61 рік. У селі Вільхуватка поранень зазнали 68-річна жінка та 90-річний чоловік. Окремо повідомляється, що внаслідок вибуху невідомого пристрою в Харкові постраждав 20-річний чоловік. Також російські війська атакували безпілотниками Київський район Харкова. За даними ОВА, протягом доби противник застосував по території Харківщини різні види озброєння, зокрема одну реактивну систему залпового вогню, чотири керовані авіабомби, один ударний БпЛА типу «Герань-2», п’ять безпілотників типу «Молнія», два FPV-дрони та ще 43 безпілотники, тип яких наразі встановлюється. Внаслідок атак пошкоджено та зруйновано низку об’єктів цивільної інфраструктури. У Харкові пошкоджено автозаправну станцію, два автомобілі, магазин і автомийку. У Богодухівському районі зазнали пошкоджень дві крамниці, п’ять автомобілів, багатоквартирний і приватний будинки, автозаправна станція в Богодухові, приватний будинок у селі Карасівка, а також приватний будинок і дві господарські споруди в селі Одноробівка. У Куп’янському районі пошкоджено два приватні будинки — у селах Вільхуватка та Раївка. В Ізюмському районі пошкоджено автомобіль і будівлю в селі Капитолівка, дві автозаправні станції та п’ять автомобілів в Ізюмі, будівлю в селищі Савинці, а також приватний будинок у Барвінковому.
На цьому тлі в Херсоні триває вже звичне для російських воєнних злочинців полювання на мирних жителів. Цього разу російські окупанти атакували безпілотником цивільний автомобіль у Центральному районі міста.
Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. «Внаслідок удару БпЛА травми, несумісні з життям, дістали чоловіки віком орієнтовно 52 та 58 років. Мої співчуття рідним та близьким убитих», — зазначив він.
Крім того, внаслідок атаки поранення отримали дві жінки віком 53 та 54 роки.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що нічна балістична атака на Київ не мала жодної військової логіки. За його словами, це була війна проти цивільного населення та спроба створити «картинку» для російського суспільства, яке дедалі більше уваги приділяє чергам за пальним.
«Справжній мир наближає посилення наших ударів. В подальшому — ракетних», — зазначив Андрій Коваленко.
Він також провів історичну паралель із Великою Британією часів Другої світової війни, закликавши українців не втрачати стійкості попри складність нинішньої ситуації.
За даними Командування Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 6 липня російські війська здійснили один із наймасштабніших комбінованих повітряних ударів по території України за останній час. Атака розпочалася о 18:00 5 липня, а її головною ціллю став Київ.
За даними українських військових, загалом було зафіксовано 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів і 351 ударний безпілотник. Зокрема, росіяни застосували шість протикорабельних ракет «Циркон» або «Онікс», 23 балістичні ракети «Іскандер-М» та С-400, 33 крилаті ракети Х-101, шість крилатих ракет «Калібр», а також 351 ударний безпілотник типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони-імітатори «Пародія». Пуски здійснювалися з території Брянської, Курської, Орловської та Вологодської областей росії, району Новоросійська, а також із тимчасово окупованої частини Донецької області.
До відбиття масованого повітряного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, Сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними станом на ранок 6 липня , українська протиповітряна оборона знищила або придушила 363 повітряні цілі. Серед них — 31 крилата ракета Х-101, усі шість крилатих ракет «Калібр» та 326 ударних безпілотників різних типів.
Водночас у Повітряних силах зазначили, що зафіксовано влучання 29 балістичних, у тому числі протикорабельних, ракет і 18 ударних безпілотників на 34 локаціях. Крім того, падіння уламків збитих дронів зафіксовано ще на 16 локаціях.
Російська окупаційна армія провела вже другу масовану комбіновану атаку по Україні за короткий проміжок часу. Попередній масштабний удар було завдано в ніч на 2 липня. Тоді у Києві загинули 27 людей, ще 91 зазнали поранень, а загалом під час атаки російські війська застосували 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників.
Передумови останнього масованого удару по Україні можна простежити ще з 3 липня — наступного дня після наймасштабнішої на той момент атаки на Київ. Того вечора Кремль організував показову відеосесію за участю путіна. Російський диктатор нібито відвідав один із пунктів управління військами, де зустрівся з начальником генерального штабу рф Валерієм Герасимовим та по відеозв’язку заслухав доповіді інших командувачів.
Під час цієї зустрічі Герасимов звітував путіну про нібито великі успіхи російської армії. Зокрема, він в черговий раз заявив про «повне звільнення» Луганської області, захоплення Костянтинівки на Донеччині, а також 29 населених пунктів і 636 квадратних кілометрів української території лише за червень 2026 року. Сам путін пішов ще далі, заявивши, що від початку року російські війська нібито захопили вже 133 населені пункти та понад 3 тисячі квадратних кілометрів території України.
Втім, військові аналітики поставили ці заяви під сумнів. За їхніми підрахунками, реальні темпи просування російських військ за останній рік скоротилися приблизно у 16 разів. За весь червень окупанти змогли просунутися лише приблизно на 30 квадратних кілометрів, тобто в середньому трохи більше одного квадратного кілометра на добу. Не підтвердили експерти й заяву про захоплення Костянтинівки, назвавши її частиною пропагандистської кампанії, розрахованої насамперед на американську аудиторію напередодні Дня незалежності США.
Але найважливішим у цій зустрічі стали не чергові заяви про нібито «успіхи» російської армії, а публічно озвучене рішення Кремля продовжити ескалацію терору проти України. Вислухавши доповідь Валерія Герасимова, путін відкрито доручив нарощувати масовані групові удари по українській інфраструктурі. Уже невдовзі ці слова перетворилися на нову хвилю атак: 3–4 липня під російськими ударами опинилися Сумщина, Запоріжжя та Одещина, а в ніч проти 6 липня росія завдала нового масованого комбінованого удару по Києву, Київській області, Одесі, Харкову та Запоріжжю.
Водночас Служба безпеки України вважає Валерія Герасимова одним із ключових організаторів таких атак. За даними СБУ, начальник генерального штабу зс рф безпосередньо причетний до планування та проведення масованих ракетних і авіаційних ударів по об’єктах цивільної інфраструктури України, а його дії розслідуються як воєнні злочини.
Аналітики Defense Express раніше нагадували, що росія завдавала масованих ударів по Україні також 2 та 15 червня. На їхню думку, це могло свідчити про перехід російського командування до приблизно двотижневого циклу підготовки таких атак. Водночас експерти Інституту вивчення війни (ISW) зазначали, що в червні 2026 року росія помітно скоротила кількість масштабних ракетно-дронових ударів — до двох за місяць. Причини цього остаточно не були зрозумілі, однак однією з найімовірніших версій називали накопичення запасів ракет і безпілотників для підготовки нових, ще потужніших атак. Останні події можуть свідчити, що цей запас уже почали використовувати, а російське командування, ймовірно, переходить до більш інтенсивного графіка масованих ударів по Україні.
