ЗАХИСНИКИ «АЗОВСТАЛІ» ТА ВІДОМИЙ ПРАВОЗАХИСНИК МАКСИМ БУТКЕВИЧ: З РОСІЙСЬКОГО ПОЛОНУ ПОВЕРНУЛИСЬ 95 ВІЙСЬКОВИХ (повний список)

Війна ЗСУ Україна

18 жовтня 2024 року відбувся черговий масштабний обмін полоненими між Україною та росією, в результаті якого 95 українських військових змогли повернутися додому. Цю важливу подію прокоментував президент України Володимир Зеленський, наголосивши на героїзмі захисників, які боролися за свободу рідної землі.

«95 наших воїнів знову вдома. Це захисники Маріуполя і «Азовсталі», а також бійці, які відважно захищали Донеччину, Луганщину, Харківщину, Київщину, Чернігівщину та Херсонщину. Кожного разу, коли ми повертаємо наших людей з полону, ми наближаємо день, коли свобода буде повернута кожному українцю, що перебуває в неволі», – підкреслив Зеленський.

Командир «Азову» Денис Прокопенко («Редіс») написав: «До України з російського полону повернулись ще 34 військовослужбовців «Азову». Завдяки бійцям Маріупольського гарнізону, Україна витримала перший удар навесні 2022 року». Водночас він додав, що у полоні досі залишаються близько 900 бійців «Азову».

Як повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, цей обмін став десятим з початку 2024 року і вже 58-м загалом з моменту початку великої війни.

Особливості обміну: неправомірно засуджені українці

Серед звільнених військових чимало тих, кого окупаційні суди росії та самопроголошених республік на окупованих територіях засудили до тривалих термінів ув’язнення. Зокрема, 28 українських воїнів отримали вироки на великі строки ув’язнення, а 20 захисників були засуджені до довічного ув’язнення за їхній опір агресору. Всі вони були незаконно утримувані за нібито «злочини», вчинені під час захисту України.

Цей обмін також став можливим завдяки посередництву Об’єднаних Арабських Еміратів, яким українська сторона висловила щиру подяку за підтримку та допомогу в організації цього процесу.

Повернення

Серед звільнених – представники різних військових підрозділів. Це нацгвардійці, військові моряки, солдати та офіцери ЗСУ, прикордонники, а також представники інших структур Сил оборони. Загалом додому повернулися 69 солдатів і сержантів та 26 офіцерів.

Багато з визволених військових мають серйозні захворювання та важкі наслідки поранень, яких зазнали під час боїв. Через катування та недостатнє харчування у полоні вони втратили значну частину ваги. Попри це, їхня фізична та моральна стійкість є вражаючою, і всі вони продовжують боротися за повне відновлення після пережитого.

Максим Буткевич

Серед визволених також особлива постать — відомий український правозахисник, журналіст та військовослужбовець Максим Буткевич. До 2022 року Буткевич був координатором правозахисних проєктів, таких як «Без кордонів», спрямованих на допомогу шукачам притулку та внутрішньо переміщеним особам. Також він працював у «Громадському радіо» і BBC World Service та був активним громадським діячем.

На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Буткевич вступив до лав ЗСУ і служив у 210-му окремому спеціальному батальйоні «Берлінго». Він брав участь у звільненні Київщини, однак влітку 2022 року потрапив у російський полон під час бойових дій у районі Золотого та Гірського Луганської області.

У березні 2023 року так званий «суд» на окупованій території Донеччини засудив Буткевича до 13 років колонії суворого режиму за сфабрикованими звинуваченнями. Йому інкримінували жорстоке поводження з цивільним населенням та застосування заборонених методів ведення війни, хоча ці звинувачення не мали жодного підґрунтя.

Підтримка Буткевича з боку українського суспільства не припинялася. У грудні 2023 року, ще перебуваючи в полоні, він став лауреатом Національної правозахисної премії.

Звістка про звільнення Буткевича викликала хвилю радості серед його колег і друзів. Правозахисники та громадські діячі висловлювали в соціальних мережах щире захоплення тим, що він нарешті повернувся на територію вільної України.

Історія кохання хмельничанина та вінничанки

З російського полону 18 жовтня повернувся, зокрема 30-річний військовослужбовець «Азову» Сергій Алєксєєвич, він родом з Хмельницького. Воїн два роки і п’ять місяців був у полоні, вижив у теракті в Оленівці, втратив пальці на нозі та переніс важке поранення. Його дружина Марія з Вінниці увесь цей час боролася за його звільнення. При цьому, Сергій та Марія, одружившись онлайн, у статусі чоловіка та дружини ще не бачились.

Сергій Алєксєєвич пройшов крізь найгарячіші точки війни. Він воював у Маріуполі з першого дня повномасштабного вторгнення і до 16 травня 2022 року, коли за наказом командування захисники «Азовсталі» здалися в полон.

Сергій потрапив до Оленівської колонії, де росіяни утримували українських військовополонених. У липні 2022 року він вижив у жахливому теракті, влаштованому окупантами. Внаслідок вибуху загинуло близько 50 українських воїнів, понад 100 були поранені. Сергій отримав важке поранення та втратив пальці на нозі.

Вінничанка Марія Алєксєєвич не опускала руки і робила все можливе, щоб звільнити чоловіка з полону. Вона зверталася до всіх можливих інстанцій, виходила на акції протесту, розповідала про долю Сергія журналістам.

Навіть перебуваючи в оточеному Маріуполі, Сергій не втрачав надії та мріяв про щасливе майбутнє з коханою. У квітні 2022 року вони з Марією одружилися онлайн, за допомогою побратимів та адвоката. Це дало їм обом сили боротися далі.

Після Оленівки Марія довго не мала жодних звісток про чоловіка. Лише через рік його офіційно визнали військовополоненим. Весь цей час жінка жила в страшній невідомості, не знаючи, чи живий її чоловік.

18 жовтня Сергій Алєксєєвич нарешті повернувся додому. Його зустріч з Марією була сповненою радості та сліз. Вони ще ніколи не бачилися у статусі чоловіка та дружини. Попереду – довгий шлях реабілітації та повернення до нормального життя.

Історія Сергія та Марії – це історія кохання, вірності та незламності українського духу. Вона свідчить про те, що навіть у найскладніші часи любов і надія допомагають вистояти та перемогти.

Результати роботи Координаційного штабу

Завдяки діяльності Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими вже вдалося визволити 3767 українських громадян з російської неволі. Кожен новий обмін підсилює надію на те, що жоден українець, який потрапив у полон, не буде забутий, а їхнє звільнення — лише питання часу.

Рідні й близькі військовополонених оприлюднили список військовослужбовців Сил оборони України, звільнених із російської неволі 18 жовтня 2024 року:

  1. Алєксєєвич Сергій Іванович
  2. Алієв Ренат Вагіфович
  3. Андріанов Владислав Сергійович
  4. Афісов Павло Геннадійович
  5. Бадрак Олег Вікторович
  6. Балицький Сергій Володимирович
  7. Батинський Сергій Вікторович
  8. Бахтін Руслан Євгенович
  9. Богдан Андрій Ярославович
  10. Бойчук Сергій Володимирович
  11. Бондар Владислав Михайлович
  12. Бочкарьов Руслан Русланович
  13. Бура Олексій Сергійович
  14. Буряк Сергій Степанович
  15. Буткевич Максим Олександрович
  16. Ваврік Станіслав Валерійович
  17. Василенко Валентин Олегович
  18. Власов Максим Ігорович
  19. Висоцький Євген Вікторович
  20. Горожа Олександр Валентинович
  21. Григорʼєв Антон Валентинович
  22. Грицун Сергій Олександрович
  23. Гулеватий (Гульоватий) Олег Богданович
  24. Гусєв Павло Валерійович
  25. Денисов Єгор Володимирович
  26. Дуднік Максим Сергійович
  27. Дутов Станіслав Петрович
  28. Єгоров Андрій Романович
  29. Ємельянов Володимир Сергійович
  30. Завалецький Олег Васильович
  31. Іванков Сергій Сергійович
  32. Калькіс Констянтин Анатолійович
  33. Камєнєв Андрій Олексійович
  34. Канупєр Дмитро Євгенович
  35. Клєщунов Ігор Віталійович
  36. Коваль Олексій Олексійович
  37. Кондрашев Максим Олександрович
  38. Крать Олександр Павлович
  39. Кристифович Андрій Олександрович
  40. Кротовський Володимир Дмитрович
  41. Кудрявцев Віктор Юрійович
  42. Кузьменко Олександр Юрійович
  43. Кучеренко Володимир Олександрович
  44. Лук’яненко Олег Юрійович
  45. Марченко Олексій Анатолійович
  46. Матлай Олександр Васильович
  47. Мельник Олександр Олександрович
  48. Мірза Денис Валерійович
  49. Мозговий Олексій Сергійович
  50. Мозговий Юрій Сергійович
  51. Наріжний Олександр Олександрович
  52. Настека Єгор Володимирович
  53. Невмержицький Олександр Володимирович
  54. Ніверчук Артур Віталійович
  55. Овчаренко Євген Олександрович
  56. Омельницький Олександр Віталійович
  57. Орел Євген Олександрович
  58. Пєстов Володимир Володимирович
  59. Петрик Микита Олександрович
  60. Печарський Олександр Миколайович
  61. Піскунов Віктор Олексійович
  62. Підосинський Володимир Юрійович
  63. Потапов Констянтин Юрійович
  64. Пустовар Дмитро Миколайович
  65. Пюрко Сергій Миколайович
  66. Романченко Роман Юрійович
  67. Рудік Сергій Констянтинович
  68. Свідерський Юрій Андрійович
  69. Свинарчук Олександр Олегович
  70. Сеферов Володимир Володимирович
  71. Скоріна Андрій Олегович
  72. Скоропада Іван Іванович
  73. Смітія Дмитро Анатолійович
  74. Сорокін Дмитро Ігорович
  75. Сорочан Володимир Ігорович
  76. Сухов Микола Володимирович
  77. Сикилинда Олександр Васильович
  78. Таловера Максим Анатолійович
  79. Таран Іван Олександрович
  80. Терпай Петро Михайлович
  81. Третьяков Андрій Володимирович
  82. Харченко Геннадій Олександрович
  83. Харченко Денис Сергійович
  84. Харченко Роман Миколайович
  85. Чалий Андрій Георгійович
  86. Чуж Владислав Олегович
  87. Шандро Олександр Олександрович
  88. Шаульський Микита Андрійович
  89. Швець Олег Петрович
  90. Шевчук Василь Васильович
  91. Шендеренко Олександр Олегович
  92. Шуфлін Петро Богданович
  93. Якубенко Євген Русланович
  94. Яровий Сергій Сергійович
  95. Ярощук Іван Олександрович

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *