Державне бюро розслідувань та Офіс Генпрокурора повідомили про підозру у державній зраді трьом колишнім міністрам оборони часів президентства Віктора Януковича. За даними слідства, у 2010–2014 роках вони цілеспрямовано знижували боєздатність країни, розпродуючи критично важливе озброєння. Центральною фігурою у цьому провадженні є уродженець села Слобідка-Ялтушківська на Вінниччині, 72-річний адмірал Михайло Єжель — людина, чий шлях від першого адмірала незалежної України до підозрюваного у держзраді став символом руйнування оборонного потенціалу держави напередодні російської агресії.
Шлях до зради: кар’єра адмірала Єжеля
Михайло Єжель народився 19 жовтня 1952 року на Вінниччині. Його військова кар’єра була стрімкою: від служби на Тихоокеанському флоті СРСР до ключових посад у Збройних Силах вже незалежної України. У 1996 році він став контрадміралом, командувачем Військово-морських сил, а згодом — першим адміралом в історії країни.
Проте саме на посаді міністра оборони (2010–2012 роки) діяльність Єжеля викликала найбільше запитань. За словами адмірала Ігоря Воронченка, Єжель систематично руйнував структури ЗСУ, які на той час уже були практично адаптовані під стандарти НАТО. Після відставки з посади міністра він не зник з політичної арени, ставши радником Януковича, а у 2013 році — послом України в Білорусі. Саме звідти він так і не повернувся, згодом отримавши в Мінську статус біженця.
Розпродаж армії: що інкримінують ексміністрам?
Слідство встановило, що Єжель та його наступники — Дмитро Саламатін і Павло Лебедєв — ухвалювали рішення про відчуження військової техніки та озброєння, ігноруючи реальні потреби армії. Масштаби розпродажу вражають. За їхніми підписами було реалізовано:
- Сотні танків, бронемашин та артилерійських систем.
- Десятки зенітно-ракетних комплексів, бойових літаків та вертольотів.
- Тисячі ракет та мільйони одиниць стрілецької зброї та боєприпасів.
Усе це озброєння, як підкреслюють у ДБР, було критично необхідним Силам оборони на початку російської агресії у 2014 році та залишається таким донині. Фактично, керівництво Міністерства оборони свідомо послаблювало державу перед обличчям зовнішньої загрози, надаючи РФ допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Втеча
Компанію Єжелю у списку підозрюваних склали не менш одіозні постаті. Дмитро Саламатін, громадянин рф та зять колишнього віцепрем’єра росії Олега Сосковця, очолював міністерство у 2012 році. Павло Лебедєв, також уродженець росії, керував відомством з кінця 2012 до втечі Януковича у лютому 2014-го.
Сьогодні всі троє переховуються від українського правосуддя. За даними ДБР, Михайло Єжель перебуває в Білорусі, Павло Лебедєв — у тимчасово окупованому Криму, а Дмитро Саламатін — у Підмосков’ї.
Чи правосуддя наздожене?
Це не перша підозра для Михайла Єжеля. Раніше йому інкримінували зловживання владою у справі про продаж двох стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та державну зраду у справі про «Харківські угоди». Нинішнє провадження об’єднує діяльність цілої групи посадовців, які методично роззброювали країну.
У разі неявки підозрюваних за викликами слідчих, ДБР ініціюватиме оголошення їх у міжнародний розшук та заочний арешт. Хоч зрадники і знайшли прихисток у ворожих державах, розслідування триває, і українське суспільство чекає на справедливий вирок для тих, хто поставив власні інтереси вище за безпеку цілої країни.
