Нещодавно у низці вінницьких медіа з’явилася стаття із промовистою назвою «Відповідальний бізнес у дії: роль Вінницької птахофабрики в розвитку регіону». Цю публікацію, яку легко знайти в пошуковику, замовила фінансово-промислова група «Миронівський хлібопродукт» (МХП) — один із найбільших виробників курятини в Україні.
У медійному середовищі подібні проплачені матеріали називають «джинсою» — рекламою, замаскованою під журналістику. Мета статті — сформувати імідж МХП як соціально відповідального лідера, що дбає про регіон, впроваджує інновації та підтримує людей.
Але чи все так однозначно? Куди тоді подіти кримінальну справу про несплату компаніями МХП податків на 1,43 мільярда гривень? Давайте розбиратися.
«Джинса» від МХП: за що агрогігант хвалить себе у вінницьких ЗМІ?
МХП — це вертикально інтегрований агрохолдинг, який контролює весь ланцюжок виробництва: від вирощування зерна до переробки м’яса та створення ковбасних виробів. Вінницька птахофабрика — лише одна з ланок цього гіганта. Компанія належить відомому українському мільярдеру Юрію Косюку, а 35% її акцій торгуються на Лондонській фондовій біржі. МХП експортує продукцію до понад 80 країн і пишається своєю репутацією інноваційного лідера.
У статті, створеній піарниками МХП і масово розміщеній у вінницьких медіа, акцент зроблено на кількох ключових аспектах, покликаних сформувати позитивний імідж компанії:
- Соціальна відповідальність: МХП позиціонує себе як мецената місцевих громад. Через благодійний фонд компанія фінансує спортивний клуб «Аквілон» (1 млн. грн. щороку), реконструює кінотеатр у Ладижині та підтримує бізнес-проекти через конкурс «Роби своє!» (278 тис. грн. у 2024 році). Крім того, МХП активно підтримує військовослужбовців та їхні сім’ї, надаючи допомогу понад 2600 своїм працівникам на фронті та понад 700 ветеранам, які повернулися до роботи в компанії. Завдяки благодійним велозаїздам «Рух для життя» було зібрано понад 220 тисяч гривень на підтримку ЗСУ.
- Інновації та технології: Стаття підкреслює інвестиції МХП в інновації та модернізацію виробництва. Зокрема, згадується автоматизація процесів на Вінницькій птахофабриці, що дозволяє підтримувати 100% потужностей навіть в умовах війни. Також акцентується увага на впровадженні нових технологій та екологічних практиках.
- Стабільність та адаптивність: МХП демонструє свою стійкість та здатність працювати ефективно навіть в умовах війни та економічної нестабільності. Виробництво комбікормів ВКВК, наприклад, перевищує 1 млн. тон на рік.
- Підтримка працівників: Стаття описує програми підтримки працівників, включаючи медичне страхування та допомогу мобілізованим. Згадується також створення комфортного робочого середовища для жінок, які працюють у центрі логістики (39 жінок на різних посадах).
В цілому стаття побудована як серія інтерв’ю з керівниками підрозділів МХП, що додає їй переконливості. Усе виглядає як історія успіху: великий бізнес, який дбає про людей і країну. Але є й інший бік медалі.
Зворотня сторона: мільярдні схеми ухилення від податків
Поки МХП формує імідж соціально відповідального бізнесу, його реальна відповідальність, зокрема Вінницької птахофабрики, могла б стати предметом дискусії для детективів Бюро економічної безпеки України. Під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора вони розслідують кримінальне провадження №72023000210000020, відкрите 23. 03. 2023 року за ч. 3 ст. 212 КК України. Справу порушено у зв’язку з масштабною схемою ухилення від сплати податків, у якій фігурують компанії, пов’язані з МХП.
Слідство з’ясувало, що у 2018–2020 роках компанії з орбіти МХП, включно з Вінницькою птахофабрикою, проводили операції з нерезидентами з офшорної юрисдикції Кіпру. Йдеться про виплату дивідендів на суму понад 14 млрд. грн. За законом і міжнародними угодами, податок на доходи нерезидентів мав би бути вищим, але компанії застосували пільгову ставку 5%, сплативши лише 715 млн. грн. Реальна сума недоплачених податків, за оцінками слідства, сягає 1,43 млрд. грн.
Усі нерезиденти із схеми виявилися частиною складної структури власності, контрольованої МХП через офшорну компанію. Фірми зливалися чи ліквідовувалися, а кінцевим бенефіціаром залишалася особа, пов’язана з агрохолдингом. Схема дозволяла приховувати реальних власників і маніпулювати податковими зобов’язаннями.
Підставою для розслідування стали аналітичні дані податкової служби за березень 2023 року. Слідство з’ясувало, що компанії не тільки незаконно скористалися пільговою ставкою, а й відмовилися надавати документи для перевірки. Через це правоохоронцям доводиться вилучати їх через суд, що значно уповільнює слідство.
Правда за глянцем
Що таке 1,43 млрд. грн? Ця майже половина річного бюджету Вінницької області на 2025 рік (3,15 млрд. грн.) або чверть доходів бюджету Вінниці (6,42 млрд. грн.). Гроші, які могли піти на дороги, школи чи лікарні, опинилися під питанням через можливі махінації.
