Прокуратура хоче повернути заказник, «прихоплений» сімейкою багаторічного головного лісника Вінниччини

Нещодавно Вінницька обласна прокуратура оголосила про початок судового процесу щодо повернення з незаконного користування понад тисячі гектарів заповідних земель. Йдеться про територію загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Буго-Деснянський» — 1073 гектари, нормативна грошова оцінка яких становить понад 105 мільйонів гривень.

Саме ці землі, за словами прокурорської пресслужби, ще у 2007 році, рішенням Вінницької обласної ради були передані під мисливські угіддя — попри пряму заборону полювання у межах природно-заповідного фонду. Відповідні договори із «користувачами» тоді уклало Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, яке нині функціонує як Центрально-Західне міжрегіональне управління.

«Прокуратура ініціює визнання недійсним рішення обласної ради та укладених договорів, а також зобов’язання звільнити земельні ділянки заповідника», — йшлося у повідомленні прокуратури.

Однак, як і зазвичай, у своїй офіційній заяві прокуратура не розкрила імен фігурантів оборудки. Втім, за інформацією «Ми Вінниччани», за цією схемою стоїть спеціально створене у 2007 році у Вінниці приватне підприємство «Туристичне мисливсько-рибальське господарство «Вінницьке». Його засновниками є Олександр Таран, якому належить 50% корпоративної власності, та Іван Івацько і Валентина Нагорняк, що володіють частками по 25%.

Прізвище Тарана одразу змушує згадати одного із найвідоміших «лісових схемотехніків» Вінниччини — Анатолія Бондаря, який у 2007–2022 роках очолював Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства. І це не випадковість: Олександр Таран — його зять.

Бондар уже фігурує у гучній кримінальній справі, що нині перебуває на розгляді в суді. За даними слідства, у 2019 році він організував схему незаконної передачі на 49 років 3,4 га лісової землі державного підприємства «Дашівське лісомисливське господарство» приватному ТОВ «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр».

Іронія, а радше цинізм у тому, що засновником цього ТОВ теж був його зять — той самий Олександр Таран. На незаконно привласненій ділянці «схематозники» звели відпочинкову інфраструктуру та роками наживалися на державному майні. Втім, цю землю разом з усіма спорудами вже повернули у власність держави.

Інший співзасновник «мисливсько-рибальського господарства», якому «дістався» заказник «Буго-Деснянський», — Іван Івацько, який також значиться очільником підприємства. З 2011 року він стояв на чолі Вінницької обласної організації профспілки працівників лісового господарства. У квітні 2025 року Івацько несподівано «передав» цю посаду своєму колишньому покровителю — тому ж Анатолію Бондарю, щодо якого за два місяці до цього до Вінницького міського суду саме було скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 369 КК України (вчинене у складі групи осіб за попередньою змовою зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та надання неправомірної вигоди службовій особі), групою осіб). Таким чином, профспілка, яка мала би стояти на сторожі прав простих працівників, фактично перетворилася на частину корупційного механізму, що прикриває оборудки лісової мафії

Похвально, що прокуратура системно «розмотує» клубок старих корупційних зв’язків, які десятиліттями тримали в тіні мільйони гектарів державної землі. Та хотілося б, аби робота прокурорів не обмежувалася лише цивільним чи господарським судочинством, а продовжувалася й у площині кримінальної відповідальності.