У Вінницькій обласній прокуратурі похвалилися перемогою: Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокуратури, остаточно повернувши державі лісову ділянку в Іллінецькій громаді. На цій землі, всупереч закону та умовам договору, було зведено базу відпочинку.
«Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Вінницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора у Верховному Суді домоглися повернення державі лісової ділянки на території Іллінецької громади Вінниччини, яка була незаконно передана в оренду та забудована рекреаційним комплексом», — йдеться в офіційному повідомленні.
Позов до Києва довів
У прокуратурі розповіли, що згідно з розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації, у грудні 2019 року між постійним лісокористувачем — ДП «Дашівське дослідне лісомисливське господарство» (нині його правонаступник — ДП «Ліси України») — та товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами. Ділянку площею 3,4 га передали у користування з метою рекреації.
Однак орендар проігнорував заборони, чітко прописані в договорі, зокрема щодо будь-якого будівництва чи облаштування об’єкта без погодження з лісгоспом. На території самовільно збудували двоповерховий готель і десять окремих будиночків.
У прокуратурі наголосили, що до цієї оборудки був причетний тодішній начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, який обіймав посаду з 2007 по 2022 рік. Одним із засновників товариства, яке отримало ділянку, був його зять. За цим фактом колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України. Справу наразі розглядає суд.
В інтересах держави в сфері охорони навколишнього природного середовища у 2024 році прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури звернулися до Господарського суду Вінницької області з позовом про розірвання зазначеного договору та повернення лісової ділянки у власність держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації.
7 червня 2024 року суд повністю задовольнив позов прокуратури. Проте відповідач оскаржив це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду, який став на його бік і скасував рішення першої інстанції.
Прокуратура не погодилася з таким розвитком подій і подала касаційну скаргу до Верховного Суду. Постановою Великої Палати від 7 травня 2025 року ухвалу апеляційного суду скасовано, а рішення Господарського суду Вінницької області залишено в силі.
«Таким чином держава знову отримала законне право розпоряджатися лісовою ділянкою та може вжити заходів щодо знесення незаконно зведених об’єктів», — підсумували у прокуратурі.
Турбаза – зятю
Речники прокуратури традиційно утрималися від озвучення прізвищ, але дуже прозоро натякнули, що йдеться про впливового махінатора, про викриття якого прокуратура звітувала у квітні 2024 року — щоправда, знову ж таки, не називаючи імені. Мова про багаторічного очільника обласного управління лісового та мисливського господарства і цілого генерала лісової служби Анатолія Бондаря. Окрім земельних махінацій, йому інкримінують ще й спробу підкупу — передачу 25 тисяч доларів США голові Вінницької обласної військової адміністрації Сергію Борзову.
Торік «Ми Вінничани» розповідали про кримінальну справу Бондаря.
За даними слідства, у серпні 2019 року посадовець, використовуючи службове становище та за сприяння директора ДП «Дашівське дослідне лісомисливське господарство», реалізував схему незаконної передачі в користування на 49 років лісової ділянки площею 3,4 га товариству з обмеженою відповідальністю «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр». Метою було забезпечення довготривалого користування землею без належних платежів та з подальшою зміною її цільового призначення під забудову.
Унаслідок оборудки державному лісогосподарському підприємству було завдано збитків на суму близько 1,8 мільйона гривень. На момент укладення договору засновником ТОВ «Вольєр» був зять Бондаря — Олександр Таран.
Дружина Олександра Тарана й донька колишнього головного лісника Вінниччини, Оксана Таран, також є серед співзасновників родинного бізнесу — фермерського господарства «Літинка Плюс». Окрім того, Олександр Таран фігурує як засновник, співзасновник або керівник низки підприємств із різними напрямами діяльності: «Свиліт», «Котабо», «Діброва ТА», «Імаго ЛТД», «Берека», приватне підприємство «Туристичне мисливсько-рибальське господарство «Вінницьке» тощо.
Паралельно Оксана Таран, як вказано на офіційному сайті Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, є доктором медичних наук, професоркою, акушеркою-гінекологом на кафедрі акушерства та гінекології №1 цього вишу.
Цікаво, що після того, як правоохоронці зацікавилися діяльністю Анатолія Бондаря, засновницею та керівницею «Вольєру» замість Олександра Тарана стала Тетяна Лобастова — жінка з такими ж ім’ям, прізвищем і по батькові, згідно з даними вінницького медуніверситету, є кандидаткою медичних наук та асистенткою тієї ж кафедри акушерства та гінекології №1, де працює і Оксана Таран.
Хабар Борзову
Окрім земельних махінацій, Анатолію Бондарю інкримінують ще й спробу дати хабар у розмірі 25 тисяч доларів США керівнику Вінницької обласної військової адміністрації Сергію Борзову.
Версія слідства виглядає дещо заплутано, однак офіційне формулювання звучить так: у першій половині вересня 2022 року, у невстановлений слідством день, Бондар — на той момент ще начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства — вирішив «узгодити» своє майбутнє призначення на посаду керівника новоствореного Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця) особисто з головою Вінницької ОВА Сергієм Борзовим.
Під час розмови він отримав відмову. Однак на цьому не зупинився: у нього виник умисел «простимулювати» погодження своєї кандидатури грошима.
Згідно з матеріалами слідства, 22 листопада 2022 року Бондар домовився з Борзовим про зустріч приблизно на 21:15 і прибув до його приймальні. Під час розмови він знову попросив погодити його призначення, однак почув відмову. Незважаючи на це, продовжив реалізацію свого плану: передав Борзову примірник «Лісового і мисливського журналу» №4 за 2022 рік, у якому було вкладено конверт із грошима — 25 тисяч доларів США, розфасованих у п’ять пачок по 100-доларових купюр. За офіційним курсом НБУ на той час ця сума дорівнювала понад 914 тисячам гривень.
Втім, чомусь лише 4 квітня 2024 року, тобто через 1 рік 4 місяці і 13 днів, Бондарю повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі за здійснення дій з використанням службового становища. Того ж дня йому інкримінували ще й ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України — зловживання службовим становищем в інтересах юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом громадських інтересів і було скоєне за попередньою змовою.
15 квітня 2024 року Вінницький міський суд обрав для Анатолія Бондаря запобіжний захід — тримання під вартою строком на два місяці з альтернативою внесення застави у розмірі 2 мільйони гривень. Того ж дня ця сума була сплачена одним платежем, і Бондар вийшов на волю.
Довідка
Анатолій Бондар під час реорганізації лісового господарства у листопаді 2022 року за угодою сторін був звільнений з посади начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, яке він очолював з січня 1991 року. З серпня 2005 по жовтень 2006 року він був першим заступником голови Держкомітету лісового господарства України, а з листопада 2006 року по серпень 2007 року — генеральним директором «Укрдержліспроекту». Після звільнення у 2022 році займав посаду першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. Викладав у Вінницькому національному аграрному університеті та в Національному університеті біоресурсів і природокористування. Він — доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений лісівник України, має ордени «За заслуги» III та II ступенів.
У Анатолія Бондаря — три дочки. Крім Оксани, чоловікові якої він допомагав із землею, є ще Ольга — нотаріус і підприємиця, а також дружина судді Господарського суду м. Києва Олександра Коткова. Третя дочка — Олена (за чоловіком Міленко) — депутатка Вінницької обласної ради від «Української стратегії Гройсмана». На момент обрання працювала у Вінницькому навчальному центрі Національної школи суддів, зараз декларує роботу за сумісництвом у Ворицькому університеті м. Ковентрі (Об’єднане Королівство Великобританії). Її чоловік Олександр Міленко працює заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури.



4 thoughts on “Прокуратура залишила без турбази родину колишнього головного лісника Вінниччини, який не зміг дати хабар начальнику ОВА”