Керівнику департаменту вінницької мерії оголосили другу підозру за корупційні оборудки

Правоохоронці оголосили підозру високопосадовцю Вінницької міської ради, проте його ім’я не назвали. У своєму ексклюзивному розслідуванні «Ми Вінничани» спробували відтворити повну картину: хто стоїть за корупційними схемами по розкраданню мільйонів на програмах створення та розвитку індустріальних парків, які останнім часом стали інструментом піару міського керівництва.

Офіційно

Правоохоронці Вінниччини повідомили про викриття корупційної схеми під час реалізації інфраструктурного проєкту у Вінниці. Підозри отримали троє осіб — двоє представників підрядного бізнесу та високопосадовець Вінницької міської ради. За даними слідства, через завищення вартості будівельних матеріалів бюджет громади втратив понад 3,3 мільйона гривень.

Як повідомила пресслужба Вінницької обласної прокуратури, історія розпочалася ще влітку 2021 року. Саме тоді директор одного з департаментів Вінницької міської ради уклав договір із товариством на будівництво нової дороги до індустріального парку у Вінниці.

У відділі комунікації поліції Вінницької області уточнили: безпосередня злочинна діяльність відбувалася значно пізніше — у період із червня по грудень 2023 року. Саме тоді були оформлені акти виконаних робіт із недостовірними відомостями.

Слідство встановило, що ключову роль у завданні збитків відіграли як дії бізнесу, так і службова недбалість посадовця.

За інформацією поліції, двоє директорів підрядних компаній склали дев’ять актів виконаних робіт, у яких свідомо завищили вартість використаних будівельних матеріалів. Посадовець міськради, відповідальний за контроль, не перевірив ринкові ціни та не доручив такого аналізу підлеглим.

У прокуратурі деталізували, що йдеться про керівника генеральної підрядної компанії та очільника субпідрядної організації. У 2023 році вони передали чиновнику зазначені акти, які той, не перевіривши реальної вартості матеріалів, завірив своїм підписом. Це й стало підставою для перерахування з бюджету 3,3 мільйона гривень.

Суд уже обрав підозрюваним запобіжні заходи. Зокрема, директору не названого правоохоронцями департаменту Вінницької міської ради призначено цілодобовий домашній арешт. Посадовцю інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України).

Водночас двох представників підрядних організацій узято під варту з альтернативою внесення застави и 300 тисяч гривень та 454 тисячі гривень відповідно. Їм інкримінують заволодіння майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).

За кадром

Ані поліція, ані прокуратура традиційно не назвали фігурантів кримінального провадження. Водночас, за інформацією «Ми Вінничани», йдеться про можливі махінації під час реалізації одного з інфраструктурних проєктів у Вінниці.

У 2021 році Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради провів конкурс на будівництво дороги у Вінниці до індустріального парку «ВінІндастрі». Предметом закупівлі стало нове будівництво вулиці Проектної, зокрема ділянки від перехрестя з вулицею Проектною, 16 до перехрестя з вулицею Проектною, 13, а також відрізка дороги від перехрестя з вулицею Проектною, 12а до перехрестя з вулицею Проектною, 12.

За результатами тендеру переможцем було визначено вінницьке ТОВ «МЕГО ЛТД». Вартість укладеного договору склала 41 мільйон 675 тисяч 214 гривні з ПДВ.

Нова дорога мала забезпечити транспортний доступ до промислових об’єктів у зоні індустріального парку «ВінІндастрі». Раніше, у 2020 році, частину робіт на вулиці Проектній виконувало інше підприємство, проте вже у 2021 році міська влада обрала нового підрядника для продовження та розширення дорожньої інфраструктури.

9 липня 2021 року директор департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради Юрій Семенюк підписав з ТОВ «МЕГО ЛТД» (керівником фірми на той час був Сергій Мусієнко) договір на будівництво дороги до індустріального парку.

Саме Юрій Семенюк і є тим не названим чиновником, якому прокуратура та поліція оголосили підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Це вже друга підозра, оголошена йому протягом поточного року за тією ж статтею — ч. 2 ст. 367 КК України. У серпні «Ми Вінничани» розповідали, як Семенюку обирали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту та відсторонення від посади і як після цього у міськраді занервували, намагаючись створити враження рішучої боротьби з корупцією, однак лише насмішили людей.

Друга підозра

У 2021 році Юрій Семенюк, на той час заступник директора департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької мерії, «підмахнув» акти приймання будівельних робіт із завищеною вартістю сталевих оцинкованих електроопор для освітлення — з 95 тисяч до 133 тисяч гривень за одиницю. За версією слідства, це призвело до переплати бюджетних коштів на суму 1,705 мільйона гривень.

У жовтні 2022 року було відкрито кримінальне провадження проти учасників цієї оборудки — керівниці вінницького підприємства «Елпріс» Олени Кухрівської та її сина Павла Кухрівського. Вони виступали субпідрядниками першої черги масштабної реконструкції вулиці Батозької у Вінниці на суму майже 176 мільйонів гривень.

У вересні 2023 року Павлу Кухрівському, як організатору злочину, висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 КК України, а його матері — за ч. 5 ст. 191 КК України. У листопаді того ж року обвинувальний акт передали до Вінницького міського суду, який досі розглядає справу. Обвинувачення щодо Юрія Семенюка, який «легалізував» схему своїм підписом, скеровано до суду у вересні 2025 року, і його розгляд також триває.

Суть оборудки з будівництвом дороги до індустріального парку «ВінІндастрі» полягала у колосальній різниці між задекларованою та реальною вартістю будівельних матеріалів. Зокрема, у кошторисі до договору ціна бетонної суміші була закладена на рівні 30 015 гривень за кубометр. Саме ця сума згодом перекочувала і в акти виконаних робіт, які підписував Юрій Семенюк та які оплачувалися за рахунок бюджетних коштів.

Водночас, за даними слідства, фактична ринкова вартість цієї бетонної суміші могла становити близько 4 148 гривень за кубометр. Таким чином, бюджет, імовірно, переплачував майже у сім разів.

При цьому майже у всіх матеріалах досудового розслідування «червоною ниткою» проходить твердження про те, що службові особи департаменту комунального господарства та благоустрою заздалегідь, ще до проведення тендерів, визначали підрядні організації. Саме ці компанії, за версією слідства, мали виконувати роботи на конкретних ділянках доріг і вулиць Вінниці за штучно завищеною вартістю будівельних робіт.

Сімейний підряд

Фахівці аналітичної платформи YouControl відносять підрядника будівництва дороги до індустріального парку — ТОВ «МЕГО ЛТД» — до фінансово-промислової групи, пов’язаної із сім’єю Кізь.

До цієї групи входить низка компаній, що працюють у різних сферах. У галузі будівництва це, зокрема, ТОВ «Шляхово-будівельне управління – 58», ТОВ «МЕГО ЛТД» та ТОВ «ПМК Адат». У сфері торгівлі, а також надання в оренду машин і устаткування працюють ПП «Мегомакс», ТОВ «ТК Енерго-Трейд» і ТОВ «МЕГО Електроавтоматика». Окремий напрямок становить нерухомість, де задіяне ТОВ «Акварелакс». Крім того, до групи входять компанії з інших сфер діяльності, зокрема ПП «Біо Гриль», АТ «Закарпатський завод «Електроавтоматика» та ТОВ «Літойакріл».

Ключовими фігурами фінансово-промислової групи є вінничанка Тамара Кізь — засновниця значної частини сімейних компаній, її чоловік, який упродовж багатьох років очолює підпорядковану Вінницькій обласній раді комунальну установу «Служба технічного нагляду за об’єктами житлово-комунального господарства», а також їхній син Ігор Кізь.

У цьому контексті, як то кажуть, окремий «привіт» одному з найближчих соратників «сірого кардинала» Вінниччини Володимира Гройсмана — колишньому прокурору області та нинішньому голові обласної ради Вячеславу Соколовому, який публічно полюбляє теревенити про «нульову толерантність до корупції».

«Для вказаних цілей Ігор Кізь, маючи вирішальний вплив на діяльність ряду суб’єктів господарської діяльності, а саме ТОВ «МЕГО ЛТД» та ТОВ «Шляхово-будівельне управління – 58», у яких засновницею є його мати Тамара Кізь, що фактично підприємницької діяльності не здійснює та виступає формальним власником, з метою маскування протиправної діяльності забезпечив ведення бухгалтерського обліку цих юридичних осіб одними й тими ж особами за однією адресою…».

Це — майже дослівна цитата з матеріалів іншого кримінального провадження, яке нині перебуває на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, — наведена, так би мовити, для кращого розуміння механізмів «сімейного бізнесу».

У межах «закарпатської справи» Ігорю Кізю інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 КК України. Разом із ним на лаві підсудних перебуває Сергій Мусієнко, якому висунуто обвинувачення за ч. 5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Саме з Сергієм Мусієнком, як уже зазначалося, керівник департаменту Вінницької міської ради Юрій Семенюк підписував договір на будівництво дороги до індустріального парку, і нині всі троє фігурують у кримінальному провадженні, пов’язаному з можливими махінаціями під час реалізації цього проєкту.

Схеми, викриті на Закарпатті, є типовими для так званого «великого будівництва» доріг, яке до початку повномасштабної війни реалізовувалося командою «потужних менеджерів» Володимира Зеленського. Йшлося про системний виграш тендерів «потрібними» компаніями з подальшим внесенням недостовірних відомостей до актів виконаних робіт.

Фактично дорожні роботи виконувалися в менших обсягах або з використанням меншої кількості матеріалів, ніж було задекларовано в кошторисній та звітній документації, а різницю, за версією слідства, фігуранти привласнювали.

Зокрема, мова йде про виконання договорів 2020 року між державним підприємством «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та підрядником ТОВ «МЕГО ЛТД», а також іншими сімейними компаніями Кізів. Загальна вартість цих контрактів сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема, за даними слідства, під час ремонту дороги «Колочава – Усть-Чорна – Калини – Бедевля» в актах виконаних робіт зазначили укладання асфальтового покриття у обємі 19 066 м², хоча фактично використали 18 737,9 м². Різниця перевищила 300 тонн, а збитки бюджету оцінюються в 2,64 мільйона гривень. За аналогічною схемою проводився ремонт дороги «Виноградів – Теково – Неветленфолу», що спричинило збитки у 2,44 мільйона гривень.

Буквально напередодні повномасштабної війни у Херсонській області виник схожий скандал із розкраданням мільйонів на неякісному ремонті доріг за програмою «велике будівництво», причетними до якого також були сімейні фірми Кізів. Тож не дивно, що Вінницька мерія обрала підрядника саме такого. Саме такого, мабуть, і шукали.