На Замковій горі у Вінниці, біля найбільшого державного прапора, відбулася урочиста церемонія вручення сертифікатів випускникам курсів національного спротиву.
Начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна повідомила про успішне завершення навчання групою з 68 осіб. Серед випускників — студенти, державні службовці та небайдужі мешканці області.
Підготовка проходила на базі комунального підприємства «Вінницький обласний центр підготовки громадян до національного спротиву», створеного у листопаді 2024 року та підпорядкованого Вінницькій обласній раді.
За словами посадовиці, програма вишколу є максимально насиченою: слухачі опановують домедичну допомогу, основи інформаційної безпеки, інженерну та тактичну підготовку, а також сучасні технології й роботу з безпілотними системами.
Загалом через цей обласний центр підготовки вже пройшли понад 500 громадян. Це, як зазначається, є вагомим показником посилення стійкості регіону в умовах війни. Окремо підкреслюється, що навчання проводять ветерани з реальним бойовим досвідом, які діляться практичними навичками з цивільними слухачами.
Водночас присутність на урочистостях керівництва Вінницької обласної ради додала заходу зовсім іншого присмаку.
Як завжди, нестримною патетикою відзначився заступник голови обласної ради Ігор Івасюк, який і під час вручення сертифікатів випускникам, і у своїх дописах у соцмережах пишномовно розмірковував про те, що підготовка до нацспротиву не повинна бути «для галочки», а має бути «відповідальною місією» з формування свідомої позиції.
Слухаючи та читаючи ці високопарні слова, важко позбутися відчуття іспанського сорому, адже саме керівництво обласної ради, яке він представляє, зробило все можливе, щоб перетворити цей Центр нацспротиву на що завгодно, тільки не на справді важливу в умовах війни установу.
Поки Івасюк розсипався в компліментах нинішньому керівнику установи Миколі Баланчуку, чимало хто, ймовірно, згадував, як його безпосередній шеф — голова облради та один із вождів правлячої на Вінниччині партії «Українська стратегія Гройсмана» В’ячеслав Соколовий — «стратегічно» підбирав очільників для цієї стратегічно структури з бюджетом у 189 мільйонів гривень.
«Ми Вінничани» вже неодноразово розповідали, що першим керівником Центру за розпорядженням Соколового став Ігор Чорний — фігурант кримінальних справ про шахрайство, який на момент призначення перебував у статусі обвинуваченого в одному з проваджень, що розглядалося в суді. А вже за місяць після отримання посади Ігор Чорний опинився в СІЗО в межах іншого кримінального провадження — цього разу через підозру у причетності до схеми з торгівлі фальшивими довідками ВЛК. Мабуть, саме таку «свідому позицію» мав на увазі заступник голови облради Івасюк?
Наступним керівником Центру нацспротиву, став ще один фаворит «стратегів Гройсмана», колишній член нині забороненої проросійської Партії регіонів Руслан Шевчук. Його нетривале перебування на посаді також завершилося поїздкою до СІЗО через оголошені підозри у межах кримінальних проваджень щодо фактів торгівлі людьми та розтрати 6,4 мільйона бюджетних гривень, виділених на закупівлю захисного спорядження.
Тому пафосні промови пана Івасюка виглядають як відверте знущання: дуже зручно піаритися на патріотизмі звичайних вінничан, коли твої партійні боси перетворили ідею нацспротиву на конвеєр криміналу.
Схоже, для керівництва облради національний спротив — це не про оборону країни, а про те, як ефективно «освоювати» мільйони, прикриваючись вишиванками та гучними гаслами на Замковій горі.
