Вінниця нечасто приймає перших осіб держави. Попередній візит прем’єр-міністра України до міста відбувся у липні 2023 року — тоді цю посаду обіймав Денис Шмигаль. Разом з урядовою командою він перебував у Вінниці з питань енергетики та підготовки до опалювального сезону. Восени 2025 року Шмигаль уже відвідував Вінниччину як міністр оборони — у серпні він здійснив робочу поїздку, зокрема оглядав медичні заклади, де проходять реабілітацію поранені та звільнені з полону військові.
І ось 22 травня 2026 року до Вінниці приїхала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка змінила Дениса Шмигаля на посаді в липні 2025 року. Протягом дня на Вінниччині вона провела виїзне засідання Кабміну, нараду в ОВА, зустріч із бізнесом, відвідала промислове підприємство та спортивний центр для ветеранів.
Що саме вирішили — і що залишилося поза офіційною картинкою?
Хто і де
Заходи під головуванням Свириденко пройшла у Вінницькій ОВА за участі мера Вінниці Сергія Моргунова, начальниці ОВА Наталі Заболотної, голови обласної ради В’ячеслава Соколового та п’яти народних депутатів — Ірини Борзової, Анатолія Драбовського, Юлії Овчинникової, Максима Пашковського (фракція партії «Слуга наролу») та Генадія Вацака (депутатська група «Довіра»).
Після засідання Кабміну та наради в ОВА Свириденко здійснила виїзд на підприємство «Промавтоматика Вінниця», потім до індустріального парку «ВінІндастрі» у східній частині обласної столиці, і насамкінець — до спортивного центру «Інваспорт».
Про що говорили і що ухвалили
Під час виїзного засідання Кабінету Міністрів у Вінниці було ухвалено низку рішень і озвучено ключові цифри щодо відновлення, енергетики та соціальної сфери.
Енергетика. Мінфіну разом із Мінрозвитку та Міненерго доручено підготувати зміни до бюджетного законодавства, які дозволять громадам використовувати вільні залишки місцевих бюджетів для закупівлі альтернативних джерел енергії — насамперед для шкіл, лікарень і соціальних закладів.
Окрема ініціатива стосується енергетичної автономності: йдеться про можливість передавати надлишки електроенергії, виробленої на власних сонячних станціях, іншим установам у межах однієї громади. Обидва рішення наразі перебувають на рівні доручень міністерствам і потребують подальших законодавчих змін.
Відновлення майна. Начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна повідомила про 509 заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок обстрілів майно в межах програми «єВідновлення». Уряд доручив забезпечити своєчасне фінансування виплат.
Окремо порушувалося питання недобудов, які перебувають на балансі ОВА: їх планують передати громадам, щоб ті самостійно визначали подальшу долю цих об’єктів.
Соціальна сфера. Мінфіну, МОН та Мінсоцполітики доручено напрацювати механізм компенсації місцевим бюджетам витрат на оплату праці вчителів, соціальних працівників і персоналу реабілітаційних центрів. Також обговорювалося питання фінансування зарплат у районних військових адміністраціях.
Індустріальні парки. Під час відвідин індустріального парку «ВінІндастрі» Юлія Свириденко нагадала про дію відкритого конкурсу: індустріальні парки можуть отримати до 150 млн грн на розвиток промислової інфраструктури, заявки приймаються до 15 серпня.
«Інваспорт». Юлія Свириденко побувала в обласному центрі фізичної реабілітації та спорту для людей з інвалідністю, де з 2024 року розвивається ветеранський спорт. Тут регулярно тренуються близько 50 ветеранів. За урядовими даними, у межах програми компенсацій на заняття спортом для ветеранів за перші два квартали 2026 року подано понад 450 тисяч заявок на загальну суму близько 607 мільйонів гривень.
Що залишилося за кадром?
Центральним об’єктом візиту Юлії Свириденко стало підприємство «Промавтоматика Вінниця» — виробник електротехнічного обладнання. В офіційних пресрелізах зазначалося, що компанія має 26 років історії та понад 800 працівників. Підприємство представили як зразкове: воно активно користується державною програмою «5-7-9», залучає гранти, бере участь у «Національному кешбеку» та навчає жінок монтажу сонячних електростанцій. Зокрема, понад 150 випускниць програми «Монтажниця СЕС» — справді помітний результат.
Втім, залишилися й деталі, які в офіційній версії не прозвучали.
Власником і керівником ТОВ «Промавтоматика Вінниця» є Михайло Ганчук — депутат Вінницької міської ради від партії «Слуга народу», член постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення.
Як уже неодноразово повідомляли «Ми Вінничани», ще в жовтні 2024 року НАЗК завершило повну перевірку декларації Ганчука за 2022 рік і встановило внесення недостовірних відомостей на суму 1 938 807,77 гривні. У висновку агентства прямо зазначено, що в його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації). Відтоді минуло багато часу, однак публічно відомих рішень щодо відкриття розслідування чи застосування запобіжних заходів щодо Ганчука не повідомлялося.
Окремо «Ми Вінничани» повідомляли і про кримінальне провадження щодо директора КНП «Вінницька міська клінічна лікарня «Центр матері та дитини»» у справі про можливе завищення вартості сонячних панелей, встановлених у медзакладі. Постачальником обладнання виступала компанія Ганчука, а вартість продукції, за версією слідства, могла бути завищена іноді більш ніж у чотири рази порівняно з цінами імпорту. Водночас ані самому Ганчуку, ані посадовцям його компанії підозри не оголошувалися.
Індустріальні парки: гроші є, робочих місць — менше, ніж обіцяли
Індустріальний парк «ВінІндастрі» вважається одним із флагманських проєктів, куди під час влада Вінниці та Вінниччини полюбляє демонстративно привозити високопосадовців. Водночас саме цей об’єкт уже неодноразово фігурував у повідомленнях про значні бюджетні інвестиції.
Як повідомляли «Ми Вінничани», парк отримав щонайменше 52,91 мільйона гривень державного фінансування у 2024 році — на будівництво доріг та інженерної інфраструктури. Ще 40,3 мільйона гривень було виділено у листопаді 2025 року — також на капітальний ремонт під’їзних шляхів. Загалом це понад 93 мільйони гривень бюджетних коштів лише за два роки.
Відповідь на питання, що отримано в результаті цих інвестицій, звучить значно стриманіше за офіційні презентації. Вінницька міська рада у звіті про виконання Програми залучення інвестицій за 2024 рік визнала: замість запланованих 600 нових робочих місць фактично створено лише 330, тобто 55% від прогнозу. Причиною названо відтермінування введення в експлуатацію низки виробничих об’єктів.
У самому «ВінІндастрі» наразі зводять два підприємства — «Візарді» (машинобудування) та «Смарт Лайн» (порошкове фарбування). Разом вони мали забезпечити до 240 робочих місць. Навесні 2025 року «Візарді» ввело в експлуатацію першу чергу виробництва площею близько 1000 м², однак конкретних строків повноцінного запуску підприємства поки не оприлюднено.
Як зазначали «Ми Вінничани», компанії-резиденти парку також мають неоднозначну репутацію. Зокрема, ТОВ «Смарт Лайн» разом із пов’язаною структурою раніше фігурувало у кримінальному провадженні щодо постачання військовим неналежного обладнання у 2018 році. Чим завершилося це провадження — публічно невідомо. Ці обставини під час офіційних візитів, утім, не акцентувалися.
На цьому тлі уряд продовжує фінансувати індустріальні парки та подавати їх як приклад успішної інвестиційної політики. Наступний дедлайн подання заявок — 15 серпня 2026 року. Водночас питання ефективності вже здійснених вкладень залишається без публічної відповіді.
Підтримка бізнесу — але не того, що МАФи
На зустрічі з представниками вінницького бізнесу Юлія Свириденко говорила про програми підтримки підприємців, розвиток підприємництва, нові інвестиції. Голова обласної ради Соколовий підсумував: «Сильна економіка, взаємодія держави, громад і бізнесу формують основу стійкості країни».
У той самий час, поки проходила зустріч на тему підтримки малого бізнесу, у самій Вінниці триває зовсім інша практика.
З 2023 по 2026 рік Вінницька мерія регулярно ухвалює рішення про знесення об’єктів малого бізнесу — так званих МАФів (малих архітектурних форм). Лише у 2025 році хвиля демонтажів накрила вулицю Олега Антонова, а потім низку інших адрес. Схема незмінна: без громадських слухань, без діалогу з власниками.
Один із підприємців — Владислав Деркач, власник павільйонів «Канцтовари» і «Віденська кава» на вулиці Стрілецькій — вирішив судитися. І виграв: Вінницький окружний адміністративний суд визнав незаконним сам «Порядок демонтажу самовільно встановлених споруд» — базовий документ мерії, на який посилались при кожному знесенні. Причина проста: документ ухвалили без економічного аналізу, громадського обговорення та попередньої публікації — всупереч закону «Про засади державної регуляторної політики». У січні 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд підтвердив це рішення. Верховний суд у касації також став на бік підприємця.
Здавалося б, підприємець виграв. Але у березні 2026 року мерія все одно знесла його споруди, спираючись на одне з проміжних судових рішень, яке залишало їй таку можливість. Павільйони на Стрілецькій майже повністю зруйновані.
Ця ситуація — не про один конкретний кіоск. Вона про те, яке ставлення до малого бізнесу існує в місті, куди приїхала прем’єрка говорити про підтримку підприємництва. Жоден з цих сюжетів — ні незаконний порядок демонтажу, ні програні мерією суди, ні зруйновані після судових перемог павільйони — на зустрічі з бізнесом не прозвучав.
Підсумок: що це було
За сталою традицією, влада Вінниччини та Вінниці демонструвала прем’єр-міністерці Юлії Свириденко «успіхи». Ця практика — показувати досягнення і оминати незручні теми — має давнє коріння. У радянській управлінській моделі її добре знали: партійний керівник приїжджав на зразкове підприємство, спілкувався з передовиками, виголошував правильні тези про розвиток народного господарства і вирушав далі, не помічаючи ані побутових проблем, ані реального стану справ поза презентаційною картинкою.
Різниця сьогодні в тому, що значна частина фактів є відкритою і задокументованою — у матеріалах НАЗК, судових рішеннях, офіційних звітах органів місцевого самоврядування. Нічого не приховується в закритих архівах. Однак у форматі виїзного засідання не передбачалося простору та часу для незручних запитань.
Більшість ухвалених урядових рішень у Вінниці стосується доручень міністерствам розробити відповідні механізми або зміни до законодавства. Найбільш конкретним і прив’язаним до строків став конкурс для індустріальних парків із дедлайном 15 серпня. Решта ініціатив залежить від темпів підготовки рішень і наявності фінансування.
Для Вінниці сам факт потрапляння до порядку денного Кабінету Міністрів має символічне значення. Водночас для мешканців важливішою є повна картина — як тих рішень, що були озвучені, так і тих питань, які залишилися поза офіційними виступами.
