У Вінниці міською владою створені імітаційні органи самоорганізації населення, які укомплектовані лояльними до влади функціонерами на зарплаті, причетними до фінансових махінацій з бюджетними коштами.
Трохи теорії
Органи самоорганізації населення створюються мешканцями населених пунктів для вирішення окремих проблем місцевого значення. Як правило, – це вуличні або квартальні комітети, або комітети мікрорайонів у містах. На відміну від об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), органи самоорганізації складаються не з власників, а з мешканців населених пунктів, які проживають на відповідній території. Це якщо по закону. А він є. Закон України «Про органи самоорганізації населення», – прийнятий ще за царя Панька, тобто у часи президентства Кучми у далекому 2001 р.
У перші дні повномасштабного військового вторгнення путінської окупаційної армії в Україну, поряд із армією, а часом і підміняючи її, значну роль відіграли загони територіальної оборони. Вони виявили взірцевий рівень дисципліни та самоорганізації. Коли ворог підійшов до Києва, на вулицях міста роздавали зброю, але ніякого сплеску терору чи пограбувань у місті не трапилось. Ось це і є приклад справжньої самоорганізації населення. Не за законом, а за усвідомленням себе громадянами, відповідальними за свою країну, своє місто, свою оселю.
Чисельні прояви самоорганізації людей є і у Вінниці. Від збирання усім містом коштів на порятунок школяра Андрія Тарасюка, який у 2021 р. опинився у реанімації після наїзду на нього кросовера під керуванням п’яної водійки-мажорки. До багатомісячних пікетів під міськрадою з вимогами перерозподілу бюджетних коштів на допомогу ЗСУ, завдяки чому Вінниця серед обласних центрів України з аутсайдерів по бюджетним витратам на потреби військовим вийшла у лідери.
Але здатність самоорганізовуватися у вінничан, на жаль, проявляється імпульсивно. Або не проявляється зовсім. Особливо там, де потрібне послідовне і повсякденне опікування проблемами, пов’язаними з життєустроєм. І пасивністю широкого загалу міська влада вдало для себе користується, створивши цілу піраміду, яка підміняє справжні органи самоорганізації вінничан.
Видимість
Верхівкою піраміди, що імітує самоорганізацію вінничан навколо питань життєустрою, стала така собі «Асоціація органів самоорганізації населення». У Вінницькій міськраді саме її називають «добровільним неурядовим, неприбутковим, непідприємницьким об’єднанням органів самоорганізації населення». Цю контору подають, як створену самими вінничанами «з метою захисту своїх інтересів, поглиблення взаємодії та співпраці».
Насправді «Асоціацію органів самоорганізації населення, до складу якої начебто добровільно увійшли більше двох десятків квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів Вінниці, утворили у 2007 р., як маріонеткову організацію задля схвалення від «імені народу» рішень влади, а попутно – як передвиборчу «сітку» для забезпечення перемоги провладних кандидатів на виборах. Причому, «сітку» із «сплячою агентурою», яка хоч і цілорічно утримується за бюджетні кошти, але «активується» на всю котушку саме напередодні чергових місцевих виборів.
Власні журналістські розслідування ресурсу «Ми Вінничани» дозволяють зробити висновок, що і сама «Асоціація органів самоорганізації населення», і квартальні комітети, які вона об’єднує, ніякими формами самоорганізації населення вважати не можна. Це імітація «залучення найширших кіл громадян до безпосередньої участі у прийнятті та реалізації рішень з питань соціально-економічного, культурного розвитку Вінниці».
Як усе починалось
Отцями-засновниками псевдо-самоорганізації вінничан вважаються Сергій Моргунов і Володимир Слишинський, – вони у 2007 р. займали посади, відповідно, секретаря та заступника міського голови Вінниці Володимира Гройсмана. Після того як Гройсман на початку 2014 р. перебрався у Київ, його мерське крісло зайняв Моргунов, а Слишинський вирушив у столицю у обозі його попередника, і коли Гройсман став спікером парламенту, Слишинський був працевлаштований першим заступником керівника апарату Верховної Ради – на цій посаді він благополучно пережив зміну влади на Печерських пагорбах, у кінці кінців перебравшись у крісло начальник відділу забезпечення міністра енергетики України.
«Асоціацію органів самоорганізації населення» з 2007 р. беззмінно очолює Наталя Панчук. Вона з 2015 р. депутатка Вінницької міськради, спочатку від провладної партії «Вінницька європейська стратегія», а пізніше від тієї ж партії, але вже переформатованої в «Українську стратегію Гройсмана». За останні роки у «Асоціацію органів самоорганізації населення» з бюджету Вінниці перераховано не один десяток мільйонів. Але освоювання бюджетних коштів лідеркою «органу самоорганізації» відбувається і не напряму. Наприклад, нашумівша у минулому році закупівля комунальним підприємством міськради «Дирекція парків та дозвілля територіальної громади» пікапу «для обслуговування парків» за 1,440 млн. грн. відбулась «у одну хвіртку», – тендер без жодного конкурсу виграло ТОВ «Транзит ІО», директором якого «чисто випадково» виявився помічник депутатки Панчук В’ячеслав Яровий.
До того ж, «Ми Вінничани» вже розповідали про посильний «внесок» депутатки Наталі Панчук в справу появи у Вінниці швейцарської фірми Petroforce Trading and Shipping SA, яка виступила інвестором будівництва житлового комплексу «Родинний маєток» і за якою стоїть родина заступника міністра економічного розвитку рф Сергія Назарова – фігуранта санаційних списків ЄС, США, Швейцарії та України.
Сітка
Є документальні свідчення щодо діяльності «Асоціації органів самоорганізації населення», як передвиборчої «сітки» маніпуляції виборцями. Причому «сітки» централізованої і укомплектованої виключно спеціально відібраними функціонерами, що утримуються коштом міськради.
У 2017 р. виник конфлікт між головою «Асоціації органів самоорганізації населення» Наталією Панчук та головою квартального комітету «Зоряний» Раїсою Рудик. У листопаді 2017 р. наказом «Асоціації органів самоорганізації населення» Раїсі Рудик було оголошено догану та позбавлено її преміальних виплат в розмірі 50%. Тут навіть неважливо за що. Показово інше.
Голови квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів обираються на зборах або конференціях жителів за місцем проживання, і, відповідно, підзвітні лишень тим, хто їх обрав. За рішенням зборів керівник і секретар квартального комітету можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок коштів, які квартальному комітету передає міськрада. Можуть, але це не обов’язково. Принаймні, так написано у Законі України «Про органи самоорганізації населення».
А у Вінниці по факту посадовці квартальних комітетів підзвітні маріонетковій «Асоціації органів самоорганізації населення», яка до того ж може впливати і на розмір їх зарплати. Про яку ж самоорганізацію населення мова?!
Раїса Рудик спробувала довести у суді, що квартальний комітет – самоврядний орган. Але спочатку у Вінницькому міському, а потім у Вінницькому апеляційному судах їй пояснили, що вона помиляється, бо ніяке населення на квартальні комітети не має жодного впливу і посадові особи квартальних комітетів залежать не від населення, а від спеціально навчених чиновників, призначених міськрадою.
Раїса Рудик образилась, і згарячу «підсвітила» ще одне справжнє призначення керуючої квартальними комітетами «Асоціації органів самоорганізації населення». У березні 2019 р. вона звернулась у Вінницьку місцеву прокуратуру із заявою щодо видачі впродовж 2015-2019 рр. службовими особами «Асоціації органів самоорганізації населення» вінничанам незаконних довідок на субсидії, матеріальну допомогу, продаж нерухомості та ін. Було навіть відкрите кримінальне провадження за фактом підроблення документів та використання підроблених документів (ч. 1 ст. 358 КК України). Але насправді мова йшла не стільки про підроблення, а про формування списків лояльних до діючої влади містян через доступ до інформації про тих, хто потребує субсидії чи матеріальної допомоги. Тому справу напередодні місцевих виборів 2020 р. закрили. Через «закінчення строку досудового розслідування». І у Вінницькому міськсуді постановили, що закрили правильно.
Ну, а щоб Раїса Рудик більш нічого не відчибучила, її з голів квартального комітету «Зоряний» в кінці кінців «випиляли», а щодо самого комітету розпочали процедуру ліквідації юрособи.
Конвеєр підробок
Тільки історія з головою квартального комітету «Зоряний» – зовсім не про те, що у штучно створеній структурі можуть виникати «острівки» справжньої самоорганізації людей. Вінничанин Юрій Крепкий декілька років витратив на судові тяжби через неможливість розпочати на власній земельній ділянці будівництво, бо по діагоналі через всю ділянку прокладені каналізаційні труби комунального підприємства «Вінницяоблводоканал». Судові розборки Юрія Крепкого виникли в основному через конфлікт з рідним братом. Але є нюанси. Сам Юрій дозвіл на прокладення каналізаційних комунікацій через власну земельну ділянку не давав, але у «Вінницяоблводоканалу» такий дозвіл виявився у наявності, – написаний від імені Юрія, але не його почерком та з підробленим підписом. І «дозвіл», як справжній, був посвідчений секретарем квартального комітету «Зоряний».
Власне, це і все, що треба знати про штучно створені міськрадою органи псевдо-самоорганізації населення. У поліції у таких випадках, звичайно, можуть відкрити чергову кримінальну справу за підроблення документів (ч. 1 ст. 358 КК України), але знову, як відкриють, так і закриють.
Можна тільки здогадуватись, скільки фальшивих «дозволів» може наштампувати ручний квартальний комітет, коли справа стосується не цивільних суперечок між вінничанами, а забаганок «сильних світу цього».
Чужі тут не ходять
Заради задоволення забаганок «сильних світу цього» посадовці квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів Вінниці, тобто голова і секретар, які отримують зарплату за рахунок бюджетних коштів, ретельно відбираються з тих, чия лояльність до влади не викликає жодних сумнівів. І прикладом може служити підбір функціонерів у комітет мікрорайону «Корея».
Голова цього комітету Ольга Ковальська – жіночка не проста. Вона – помічниця депутата Вінницької облради від партії «Українська стратегія Гройсмана» Михайла Паньківа, який очолює ТОВ «Ритуальне агентство «Реквієм». Тільки серед помічників депутата Паньківа Ольга Ковальська опинилась не заради посади голови комітету мікрорайону «Корея». Скоріше, навпаки. І посада, і «ксива» депутатської помічниці їй дістались завдяки родинним стосункам із заступником голови Вінницької облради Володимиром Кістіоном, теж потрапившим у облраду, як висуванець «Української стратегії Гройсмана», бо він якраз і уособлює найближче оточення Володимира Гройсмана.
У журналістському розслідуванні ресурсу «Ми Вінничани» вже розповідалось, як чоловік та син Ольги Ковальської займаються розкраданням паливно-мастильних матеріалів у комунальному підприємстві Вінницької облради «Авторемонтна база закладів охорони здоров’я». І як правоохоронці закрили кримінальну справу про нестачу палива, використовуючи характеристику, яку написала Ковальська на власного сина, – мовляв, за місцем проживання характеризується з позитивного боку.
Але і секретар комітету мікрорайону «Корея» Людмила Голуб для влади теж своя «у доску». Вона – член адміністративної комісії при виконкомі Вінницької міськради (розглядає справи про притягнення вінничан до відповідальності за дрібні адміністративні правопорушення).
А раніше працювала у нині перебуваючему у стадії припинення міському комунальному підприємстві «Аварійно-диспетчерська служба». Що є найкращою рекомендацією.
«Аварійно-диспетчерська служба» спеціалізувалась на відвертих махінаціях, укладаючи багатомільйонні договори з фіктивними субпідрядниками. Зокрема, уклала договір на проведення капремонту дорожнього покриття у місті Бар на суму 4 млн. 709,8 тис. грн. з ТОВ «Автокомфорт плюс», яке існувало лише на папері, а її директором значився вінничан Олег Забродський, неодноразово засуджений за крадіжки, збут наркотиків та зберігання майна, одержаного злочинним шляхом.
Перераховані на рахунок ТОВ «Автокомфорт плюс» бюджетні кошти згодом «переганялись» на рахунки інших фірм, де їх «кінці» губились. Фактично фінансово-господарські операції та податкову звітність ТОВ «Автокомфорт плюс» здійснювало вінницьке приватне підприємство «Інтехсервіс-В», головний бухгалтер якого одночасно працювала у «Аварійно-диспетчерській службі». До приватного підприємства також має пряме відношення головна спеціалістка відділу доходів бюджету Департаменту фінансів Вінницької міськради Ліна Попович, чий чоловік багато років працює у «Інтехсервіс-В».
До речі, фіктивне ТОВ «Автокомфорт плюс» за благословенням «Аварійно-диспетчерської служби» також виступало «субпідрядником» капітального ремонту казарми 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка у Гайсині. Це щодо того, як «стратеги» Гройсмана готувались до війни.
Але, незважаючи на низку кримінальних справ, пов’язаних з ТОВ «Автокомфорт плюс» щодо службового підроблення і ухилення від оподаткування цілого пулу «хитрозроблених» фірм Вінниччини, ніхто з чиновників міськради, куруючих фіктивну фірму, не постраждав. За фіктивне підприємництво засуджено було лише зіц-директора фірми, дрібного крадія і наркодилера Забродського. Тільки засуджено – гучно сказано, його покарали штрафом в розмірі 11900 грн. і одразу звільнили від сплати штрафу у зв’язку з амністією.
Що далі?
Довгий час в українцях вбивали почуття персоналізованої відповідальності за той простір, у якому вони живуть. Теологізація влади призвела до масового переконання, що хтось прийде і щось зробить, щоб стало краще. І поки таке переконання буде домінувати, справжня самоорганізація населення буде і далі лише імітуватись. Під безкінечні зойки, що десь вкрали землю під забудову маєтку чергового начальника, а десь попиляли бюджет на «перестиланні» асфальту…
~~~~~~~~ ~~~~~~~~
Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:
