ЯК ХАРКІВСЬКІЙ ГОПНИК НА ВІННИЧЧИНІ ОБМІШУРИВ ВІДОМОГО ЛАТИФУНДИСТА ТА ЧЛЕНКИНЮ КОЛЕГІЇ МІНІОСВІТИ

Аналітика Вінничина Кримінал Суд

Нещодавно Тульчинський райсуд засудив до восьми років за ґратами мешканця Харківщини, який на мільйони ошукав відомих людей Вінниччини.

Що розповіли в прокуратурі

У Вінницькій обласній прокуратурі розповіли про харків’янина без знятої та непогашеної судимості за корисливі злочини, який у період з 2 листопада 2022 р. до 16 березня 2023 р., працюючи завідуючим складом одного з фермерських господарств Вінницької області, і, маючи безперешкодний доступ до складського приміщення, розтратив товарно-матеріальні цінності господарства на майже 4 млн. грн.

Також цей же чолов’яга уклав угоду з Вищим професійним училищем про купівлю у навчального закладу пшениці без наміру оплатити отриманий товар, чим завдав училищу шкоду в розмірі 305 тис. грн.

За результатами розгляду обвинувального акту та наданих прокурором Вінницької обласної прокуратури доказів, Тульчинський райсуд визнав шахрая винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненому повторно та у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах) та засудив його до покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Герой нашого часу

Уродженець Харкова Олександр Онишко, 1982 р. н., а це саме він «герой» повідомлення прес-служби прокуратури, ще в 2008 р. заснував приватне підприємство «РТП Сервіс», яке зараз прописане у Львові по вул. Городецькій, 174. За цією ж адресою значяться 248 суб’єктів господарської та підприємницької діяльності. В червні 2023 р. Онишко до їх переліку додав ще одну назву, зареєструвавши «Благодійний фонд «РТП Допомога».

Правда, с благодійництвом якось одразу не залагодилось, бо менш ніж через місяць новоявлений філантроп оселився в ізольованій камері закладу, котрий вінничани за старою звичкою називають «тюрмою на Островського», – тобто в СІЗО ДУ «Вінницька установа відбування покарання № 1». Власне, ніякої дивини тут не сталось, бо попередній підприємницький досвід Онишка теж був пов’язаний з перебуванням в СІЗО протягом п’яти років, тільки сидів він в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Про що в прокуратурі не розповіли

Ввечері 27 лютого 2017 р. підприємець Олександр Онишко, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, погрожуючи складним ножом у вагоні електропотягу харківського метро, намагався відібрати у однієї з пасажирок айфон. Жінка стала голосно кликати на допомогу і, злякавшись, Онишко драпнув на першій же зупинці.

Але через деякий час, погрожуючи тим же складнем, він вже на вулиці напав на двох інших жінок. Одну з них наздогнав, повалив на землю і, намагаючись відняти сумочку, став бити ножом. Наніс шість ударів в область грудної клітини, більше не встиг, бо завадили перехожі, котрі прийшли жінці на допомогу і фактично спасли її від смерті, своєчасно викликавши невідкладну кваліфіковану медичну допомогу.

З місця злочину Онишко втік, але вже наступного дня правоохоронці його знайшли та затримали, пізніше він був заарештований. Поліція менш ніж за 4 місяця провела розслідування і в червні 2017 р. передала справу до суду. А ось судова система вкотре продемонструвала, на що вона здатна. Більше трьох з половиною років знадобилось Комінтернівському районному суду Харкова, аби нарешті 16 грудня 2021 р. винести вирок Онишку. За розбій (ч. 1 ст. 187 та ч. 4 ст. 187 КК України) та спробу вбивства з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України) його засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Але через оскарження в апеляційній інстанції вирок набрав законної сили лише 1 квітня 2022 р. Після чого Онишко відправився не до виправної колонії суворого режиму, а на свободу, як то кажуть, з чистою совістю. Бо його термін позбавлення волі був перерахований за нормами т. з. «закону льотчиці Савченко» з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі, тобто 5 проведених в СІЗО років були прирівняні до 10 не проведених років в буцегарні.

Закон «льотчиці» Савченко

Закон про зарахування одного дня попереднього ув’язнення як двох днів у термін основного покарання набув чинності в грудні 2015 р. Хоча Надія Савченко була не є єдиним автором відповідного законопроекту, саме її іменем його завжди і називають, бо особлива увага ще на етапі прийняття закону була прикута до ув’язненій на території росії «льотчиці», яка в 2014 р. заочно стала депутатом Верховної Ради від партії «Батьківщина» – заради цього лідерка сердешно-білих Юлія Тимошенко вперше і востаннє поступилася першим місцем у передвиборчому партійному списку.

По «закону Савченко», зокрема, вийшли на свободу суддя Ігор Зварич, якого засудили до 10 років в’язниці за хабарництво, засуджений до 8 років в’язниці Андрій Слюсарчук, відомий як «доктор Пі», засуджений за вбивство колишній депутат Верховної Ради від «БЮТ» Віктор Лозінський, організатор наймасштабнішої будівельної афери «Еліта-центру» Олександр Волконський (Шахов) і т. д. Лише за неповний 2016 р. за «законом льотчиці Савченко» достроково було звільнено з місць позбавлення волі 8,5 тис. осіб, з яких 906 одразу ж скоїли повторні злочини, – в тому числі 27 убивств, 21 завдання тяжких тілесних ушкоджень, 12 зґвалтувань, 670 крадіжок, 172 пограбування, 68 розбоїв, 43 шахрайства та 23 хуліганства.

Верховний Суд за зверненням Генпрокуратури заборонив перераховувати термін ув’язнення засудженим за «законом Савченко» після його скасування 21 червня 2017 р. Але щодо тих, хто скоїв злочини та був узятий під варту до 20 червня 2017 р. закон «льотчиці» продувжує діяти. Тому Олександр Онишко опинився не тільки на волі, а й перебрався з Харківщини до більш безпечної щодо інтенсивності російських обстрілів Вінницької області.

Вінницький вояж

В громадському транспорті Вінниччини з гучномовців багато разів на день звучить попередження поліції про шахраїв, які крадуть реквізити платіжних карток. Олександр Онишко не розсилав фішингові посилання в месенджери довірливим людям, він волів пускати дим в очі не «простолюдинам», а безпосередньо містечковим ВІП-клієнтам. Як це вдавалось гопнику з середньою спеціальною освітою, можна тільки здогадуватись. Але вдавалось.

В листопаді 2022 р. Олександр Онишко влаштувався у фермерське господарство «Україна» (с. Стара Прилука Вінницького району) завідувачем складу підрозділу в Тульчині. Господарство, як і низка інших, належить Леоніду Повху, доволі відомому завдяки особливій чутливості до політичною кон’юнктури аграрію. У 2010-2015 рр. Повх був депутатом Липовецької райради від Партії регіонів, у 2015-2020 рр. – депутатом Вінницької обласної ради від блока Порошенка, зараз він депутат Турбівської селищної ради від «Української стратегії Гройсмана».

Кількамісячна праця Онишка на Повха закінчилась на тому, що за розпорядженням першого за складу другого було вивезено в невідомому напрямку 390 440 кг зерна пшениці, 13 0176 кг борошна пшеничного вищого ґатунку, 46 400 кг борошна пшеничного першого гатунку, 14 108 кг макаронних виробів, 4 991 кг крупи горохової, 2 270 кг крупи ячмінної, 999,6 кг крупи «Артек», 965 кг борошна «Горохове», 498 кг крупи кукурудзяної «Екстра», 1 580 кг висівок пшеничних, 320 кг товченої кукурудзянки 178,75 кг козацького хлібу, 150 кг крупи пшеничної і по 40 кг борошно кукурудзяне та пшеничного другого гатунку. І усе це на суму 3 755 288,9 грн.

Не забував Онишко, що він не тільки завідувач чужого складу, а ще й підприємець. І в березні 2023 р. вмовив керівництво Вищого професійного училища № 41 в Тульчині продати його львівській фірмі «РТП Сервіс» 53,24 тон пшениці урожаю 2022 р.

Училище № 41 теж очолює начебто не випускниця школи для дітей із затримкою розвитку. Навпаки, Тетяна Друм, директорка тульчинського закладу, де готують трактористів і доярок, – заслужений працівник освіти, членкиня колегії Мініосвіти і науки, членкиня комітету з Державної премії в галузі освіти, була помічницею депутатів Верховної Ради від Партії регіонів Ігоря Кальніченка (екс-голова податкової у Вінницькій області) та Віктора Коржа (генерал-майор міліції, екс-міністр у справах сім’ї, молоді та спорту) та довіреною особою ще одного «регіонала» – Миколи Джиги (генерал-полковник міліції, екс-голова Вінницької ОДА).

Тільки регалії не стали на заваді дитячої наївності. Керівництво училища № 41 не збентежило ані підписання казна з ким трохи екзотичного договору, згідно з яким учбовий заклад повинен був своїм транспортом вивезти пшеницю на млин в село Михайлівку Тульчинського району, ані відсутність жодної розрахункової копійчини – більше тижня училище вивозило своє збіжжя на млин, а згідно того ж договору Онишко повинен був розрахуватись за пшеницю на протязі п’яти робочих днів.

Змоловши пшеницю та вивізши муку в невідомому напрямку, як і в історії з фермерським господарством «Україна», Онишко зник з радарів, виїхавши до Харкова, на телефонні дзвінки не відповідав, змінивши номер мобільного. Училище він обмішурив на 304 879,32 грн.

В березні 2023 р. відносно Олександра Онишка було відкрито кримінальне провадження ще й за невиплату зарплати найманим працівникам (ч.1 ст. 175 КК України). Харків’янин у свою львівську «РТП Сервіс» на Вінниччині наприймав працівників, а зарплату їм не платив. Чим ця карна справа завершилась, – наразі невідомо.

Мораль

А мораль, власне, написана в рішенні Тульчинський райсуду, котрий засудив Онишка до восьми років тюрми. Згідно з цим рішенням, Онишко повинен відшкодувати матеріальну шкоду завдану фермерському господарству «Україна»  в розмірі майже 3,76 млн. грн. та матеріальну і моральну шкоду, завдану Вищому професійному училищу № 41, відповідно майже 304,9 тис. грн. та 110 тис. грн. Через скільки тисяч років харьківський гопник відшкодує такі суми, – питання, думається, риторичне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *