Поки наші воїни-захисники тримають оборону на фронті, у тилу кипить своє, особливе життя – інакше його назвати важко. Ось, наприклад, історія про «героїчний» шлях майора Руслана Шмирка, Уродженець Алтайського краю рф, а нині громадянин України, з 2014 року служить начальником відділу метрологічного обслуговування одного з військових підрозділів Вінниччини, який входить до об’єднаного центру метрологічного забезпечення ЗСУ. І дослужився до того, що з його відділу «кудись зникло» військового майна на понад 328 тисяч гривень.
«Кудись зникло» – це офіційний термін, бо Шмирко, за власним зізнанням, просто не встиг вчасно перевірити, чи все на місці. Що ж, війна ж, всім не до перевірок! Хоча згодом майор щиро розкаявся й навіть намагався відновити втрачене. Правда, безуспішно. Суд врахував каяття, наявність дитини, часткове відшкодування та ще кілька «але». Тож замість двох років за ґратами Шмирко отримав службове обмеження з відрахуванням 20% зарплати.
Але, мабуть, це ще не кінець його пригод. Бо майор до свого судового вироку, так би мовити, йшов цілеспрямовано і непохитно. У травні та червні 2022 року майора двічі ловили на «підтриманні бойового духу» алкоголем. Одного разу у військовій частині, іншого – вдома. Результат? Два штрафи на 2465 гривень кожен. Але не страшно, бо воювати з пляшкою, це не Бахмут або Покровськ боронити.
І тут би у історії про «надійний тил» поставити крапку, але зарано. Бо майор Шмирко – далеко не єдиний підсудний кадр у власній родині. Його дружина, Людмила Шмирко, з 2021 року числиться в реєстрі корупціонерів за «формальну» провину – несвоєчасне подання декларації. Але тут навіть не знаєш, чи це чи сімейна, чи виробнича традиція.
Як для майстра технічної дільниці колишнього ЖЕК-7, котрий зараз називається міським комунальним підприємством «Управляюча компанія «Господар Люкс», перебування у реєстрі корупціонерів Людмили Шмирко виглядає органічно і логічно. Бо недавній начальник «Господаря Люкс» Андрій Аверчук, теж відзначився «на передовій». На самому початку великої війни він пішов у ЗСУ, але опинився в роті охорони вінницького військкомату, де попався на хабарі та був за це засуджений. Але відбувся легким переляком та штрафом за статтею, яка передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. І разом з потраплянням до держреестру корупціонерів повернувся до керування «Господарем Люкс». Правда, потім Аверчука на цій посаді замінив головний інженер комунального підприємства Валерій Авраменко, який теж «не пас задніх» – і теж за рішенням Вінницький міськсуду опинився в реєстрі з корупціонерів…
Виходить, поки ЗСУ виборюють нашу свободу, тилові «бійці» забезпечують стабільну роботу реєстру корупціонерів. Бо що ж то за тил без тилових традицій?
