ФЮРЕР В «ОРЄШНІКУ»: НАВІЩО ПУТІНСЬКА АРМІЯ ВДАРИЛА МІЖКОНТИНЕНТАЛЬНОЮ РАКЕТОЮ ПО ДНІПРУ

Війна Шизофренія

21 листопада 2024 року росія здійснила чергову військову ескалацію, завдавши удару міжконтинентальною балістичною ракетою (за іншою версією балістичною ракетою середньої дальності) по Дніпру. Це стало першим випадком застосування такого типу зброї в історії російсько-української війни, що підтвердили Повітряні сили України та президент Володимир Зеленський. У своєму так званому «зверненні до громадян рф» російський диктатор путін також визнав використання ракети під назвою «Орєшнік».

Застосування міжконтинентальних балістичних ракет або балістичних ракет середньої дальності, які зазвичай слугують засобами доставки ядерних зарядів, для удару звичайною фугасною бойовою частиною було б безпрецедентним у світовій практиці. Враховуючи величезну вартість таких ракет, їх використання для подібних цілей виглядає нелогічним і економічно невиправданим — подібний крок ніколи не здійснювався і навряд чи кимось при здоровому глузді буде повторений. Тим більш, що так званий «Орєшнік», випущений росією по Дніпру, за усіма ознаками не ніс навіть вибухівки. У складі бойового оснащення ракет такого типу розділювана головна частина складається з декількох бойових блоків, а також «важких» і «легких» помилкових цілей у вигляді металевих приманок для засобів ППО та алюмінієвих відбивачів радіохвиль радарів. На відео зафіксовано, як на Дніпро падають саме муляжі боєголовок, які при падінні не вибухають.

Мета атаки «Південмаш»?

За неофіційною інформацією, ціллю російської атаки стала інфраструктура заводу «Південмаш» у Дніпрі. Після розпаду СРСР завод активно брав участь у міжнародних космічних проєктах, таких як виготовлення компонентів для ракет-носіїв «Антарес» та двигунів для ракети «Вега». З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну «Південмаш» переорієнтував свою діяльність на модернізацію радянських ракетних систем для потреб ЗСУ.

Цей удар можна розцінювати не лише як спробу Кремля зірвати оборонні програми України, але й як символічний жест: вибір заводу, пов’язаного з ракетними технологіями, має демонструвати силу росії. Однак експерти вважають, що така демонстрація виглядає радше спробою залякування, ніж реальним військовим досягненням.

Пропагандистські та справжні мотиви Кремля

За словами путіна, це була «відповідь» на удари західною зброєю по на території росії. Втім, ЗСУ західними Storm Shadow та ATACMS вже давно б’ють по військових об’єктах у Криму та на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей, які росія безпідставно оголосила своєю територією. Однак «відповідь» у вигляді удару міжконтинентальною ракетою пролунала лише після атаки на «канонічну» Бєлгородську область рф. Це підкреслює, що сам Кремль не визнає окуповані території України частиною росії.

Застосування так званого «Орєшніка» та оновлення російської «ядерної доктрини» – це , скоріш, чергова спроба Кремля залякати Захід та змусити його до поступок щодо війни в Україні. Путін цинічно заявив про «попередження мирного населення» України про подібні удари, водночас погрожуючи ударами по країнам, які надають зброю Україні. Справжні цілі ракетного удару та ядерного шантажу виглядають так:

  • Залякування Заходу та зрив військової допомоги Україні: Демонстрація «нової» зброї та посилення ядерної риторики – це спроба Кремля тиснути на західних партнерів України, щоб змусити їх скоротити або припинити постачання озброєння.
  • Дестабілізація міжнародної безпеки та провокування нової гонки озброєнь: путін намагається створити ілюзію військової переваги росії та посіяти страх перед її ядерним потенціалом.
  • Відволікання уваги від військових невдач в Україні: «Орєшнік» – це ще одна спроба Кремля компенсувати відсутність реальних перемог на полі бою та виправдати продовження війни перед власним населенням.
  • Інформаційно-психологічний тиск на українське суспільство: Мета – посіяти паніку, підірвати моральний дух та змусити українців сумніватися в можливості перемоги.

Виступи путіна також наводять на думку про спробу створити «Карибську кризу 2.0». Він намагається імітувати ситуацію, де його дії можуть змусити Захід до поступок, проте:

  • Російські еліти починають розуміти, що ці кроки є самогубними, і всередині Кремля наростає напруга.
  • Китай, який уважно спостерігає, може використати ситуацію для власних переговорів зі США.
  • Україна продовжує демонструвати свою рішучість, залишаючись суб’єктом у цій війні.

Що відомо про «Орєшнік»

Ракету «Орєшнік» путін називає гіперзвуковою і невразливою для ППО. Але незважаючи на гучні заяви Кремля про «унікальність» та «абсолютну невразливість» «Орєшніка», військові експерти та аналітики схиляються до думки, що ця ракета є модифікацією або продовженням проєкту РС-26 «Рубєж», розробка якого тим же Кремлем офіційно була зупинена у 2018 році. «Рубєж» – це, по суті, «полегшена» версія міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 «Ярс» з дальністю польоту до 6000 км. Заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх підтвердила цю версію, назвавши «Орєшнік» експериментальною балістичною ракетою середньої дальності, створеною на базі РС-26. Це свідчить про те, що росія продовжувала роботи над цією програмою всупереч власним заявам та міжнародним зобов’язанням.

Нічого дивного, що РС-26 одночасно відносять до міжконтинентальних та балістичних ракет середньої дальності, які є по суті реінкарнацією радянського РСД-10 «Пионер». Це зумовлено підходом створення РС-26 «Рубеж» на базі двох ступенів «Тополь-М», який також був реалізований і для ракети середньої дальності РСД-10 «Пионер», але для неї взяли ступені від «Темп-2С» – попередника «Тополя».

Тому деякі аналітики заперечують класифікацію РС-26 як міжконтинентальної ракети через менший радіус дії, ніж більшість міжконтинентальних балістичних ракет. За договором про контроль над ядерними озброєннями між США та росією від 2010 року, міжконтинентальна балістична ракета визначається як «балістична ракета наземного базування з радіусом дії понад 5500 км». То ж за цим визначенням РС-26 сягає статусу міжконтинентальної.

Проте низка експертів стверджує, що фактично РС-26 залишається ракетою середньої дальності, оскільки її конструкція та характеристики ближчі до цієї категорії. У підсумку РС-26, ймовірно, перебуває в «сірій зоні» між класифікаціями «міжконтинентальна» та «середньої дальності».

Риторика про гіперзвукову швидкість ракети (10 Махів, або приблизно 2,5-3 км/с) та її нездатність до перехоплення сучасними системами ППО, включаючи американські, дуже нагадує попередні пропагандистські кампанії Кремля щодо ракет «Кинжал» та «Циркон». Проте, як показала практика, реальна ефективність цих ракет виявилася значно нижчою за заявлену, а українські сили ППО успішно перехоплювали «Кинжали» за допомогою комплексів Patriot та SAMP/T.

«Орєшнік» – це чергова спроба Кремля демонструвати «непереможну» зброю, але реальні результати удару викликають більше запитань, ніж відповідей. Використання таких ракет підкреслює, що росія робить ставку на залякування замість реальних воєнних досягнень.

ГУР: не «Орєшнік», а «Кедр»

Натомість, фахівці ГУР Міноборони України заявили, що удар по Дніпру 21 листопада, ймовірно, було завдано балістичною ракетою комплексу «Кедр». За даними ГУР, її випробування проходили у жовтні 2023-го та червні 2024 року. Ракета має роздільну головну частину з блоками індивідуального наведення, характерну для носіїв ядерної зброї.

За словами речників ГУР, це перший відомий випадок використання росією ракет з множинними боєголовками проти України. Зафіксовано, що по цілі вдарило щонайменше шість боєголовок, кожна з яких оснащена суббоєприпасами. Швидкість ракети на фінальному етапі перевищила 11 Махів, а час підльоту від запуску до удару склав близько 15 хвилин.

В той же час, аналітики зазначають, що «Кедр» – ракета середньої дальності, а не міжконтинентальна, з радіусом дії до 850 км. Її серійне виробництво не налагоджено через завершення у 2019 році договору про ліквідацію ракет середньої дальності. Масовані удари такими ракетами малоймовірні, адже запуск здійснено з полігону, а не зі зенітно-ракетного комплексу. Одиничні пуски можливі раз на місяць. Росії буде складно організувати серійне виробництво  чи«Кедра», чи «Рубежа», враховуючи час і ресурси, необхідні для запуску таких проєктів.

Для протидії «Кедру» потрібні комплекси THAAD, яких у США лише вісім. Їх розгортання в Україні ускладнене секретністю технологій і потребою тривалого навчання персоналу. Альтернативою можуть бути ізраїльські комплекси Arrow, але домовленості з Ізраїлем поки що немає.

Чи знали про удар заздалегідь?

Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр підтвердила, що США попередили Україну та союзників про запуск російської ракети. Це підтверджує версію про те, що атака не була несподіванкою для західних розвідок. Тому, мабуть, посольства США і низки країн в Києві були тимчасово закриті, щоб убезпечити американських громадян.

А як на це зреагували в Україні? Замість визнання обґрунтованості таких кроків, звучали вже знайомі звинувачення в паніці та слабкості партнерів.

Вражала інфантильність реакції на підтверджений факт удару. Замість серйозного інформування населення, посипався черговий потік контраверсійних заяв:

  • «Це паніка ворога».
  • «Це чергове підтвердження слабкості путіна».
  • «Давайте вимагати більше ППО».

Попри загрозу, серйозної інформаційної кампанії для населення не було. Навіть коли стало відомо, що ракетний удар у Дніпрі був, влада не поспішала пояснити, по якому об’єкту нанесено удар. Лише після того, як це підтвердили російські джерела, з’явилась офіційна інформація.

Війна – це не час для політичних шоу чи експериментів. Це час для відповідальних рішень, що враховують долі мільйонів українців. У 2022 році українці вже сходили на «травневі шашлики»…

1 thought on “ФЮРЕР В «ОРЄШНІКУ»: НАВІЩО ПУТІНСЬКА АРМІЯ ВДАРИЛА МІЖКОНТИНЕНТАЛЬНОЮ РАКЕТОЮ ПО ДНІПРУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *