Вінниччині знову є чим хвалитись — місцеві ЗМІ зарясніли заголовками на кшталт: «Найбільше антикорупційних вироків — на Вінниччині»,«Лідер за кількістю рішень у справах про корупцію» тощо. Приводом стала аналітика від платформи Opendatabot (надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу) із підсумками перших п’яти місяців 2025 року за кількістю судових рішень у справах про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
За цей період українські суди винесли 2032 рішення, що на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року, однак усе ще менше, ніж у 2021-му, до початку повномасштабної війни.
Абсолютним лідером за кількістю вироків стала Вінницька область — 182 рішення, або 9% від загальної кількості. Її наздоганяють Одеська (168 рішень), Львівська (147), Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Та за цими цифрами криється зовсім не сувора кара для чиновників. У 97% випадків корупціонери відбуваються штрафами, найчастіше — за порушення фінансового контролю. Йдеться про неподання декларацій або подання їх з помилками. Таких рішень — понад 73%, що в п’ять разів більше, ніж торік. Водночас за хабарництво винесли лише 347 рішень (у 2 рази менше), а за конфлікт інтересів — лише 70 (мінус 80%).
Реальне покарання у вигляді позбавлення волі отримали лише 44 особи. Серед них — сержант із Сумщини, який привласнив тепловізор і прилад нічного бачення. Його засудили до 10 років ув’язнення — це найсуворіше покарання за пів року. Найвищий штраф у 680 тисяч гривень отримав аспірант Київської музичної академії, який за гроші допомагав іноземцям вступати до вишу.
Восени минулого року, за даними аналітиків Opendatabot, Вінницька область входила до трійки лідерів за кількістю судових рішень у справах про корупційні правопорушення. Загалом було проаналізовано майже 7 тисяч вироків, винесених від початку повномасштабної війни, згідно з даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення НАЗК. Найбільше засуджених було на Львівщині — 172 вироки (9,8% від загальної кількості). Вінниччина опинилась на другому місці зі 151 вироком (8,6%). Одещина посіла третє місце — 115 вироків, або 6,5%.
Однак у 98% випадків покарання теж обмежувалося штрафами — таких рішень було 1 714. Лише 1,5% засуджених отримали реальні терміни ув’язнення — 27 вироків.
Важливо розуміти: висока кількість вироків — це, радше, показник роботи судової системи, ніж відображення реального рівня корупції. До того ж переважна більшість покарань — м’які, що ставить під сумнів ефективність антикорупційної боротьби.
Втім, коли говоримо про Вінниччину, варто згадати й інший вимір. Згідно з даними НАЗК, з початку повномасштабного вторгнення і станом на 1 липня 2025 року область також є найкорумпованішим регіоном України. Вінниччина серед лідерів за кількістю записів у реєстрі корупціонерів, які були внесені на підставі відповідних судових рішень.
Беззаперечним гегемоном за кількістю записів щодо кримінальних корупційних правопорушень залишається Львівська область — 516 випадків. Друге та третє місця посідають відповідно Київщина (502) та Дніпропетровщина (380). Вінниччина з 368 записами — на четвертому місці.
Щодо адміністративних корупційних правопорушень, то ситуація ще показовіша: з початку війни у реєстрі зафіксовано 598 таких випадків на Вінниччині. Це виводить область на третю позицію — попереду навіть чисельнішої Дніпропетровщини (548). Лідерами залишаються Одеська область — 739 записів, та знову ж таки Львівська — 640.
Додатковий аспект — правова колізія, на яку вказав Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України». У квітні 2025 року ЄСПЛ визнав, що довічне перебування в реєстрі корупціонерів порушує право на приватне життя. Президент розглядає законопроєкт, який передбачає обмеження перебування у реєстрі до одного року для осіб, засуджених за адміністративні корупційні правопорушення.
А головний висновок такий. Попри війну, значна частина чиновників продовжує жити «по-старому», демонструючи, що корупція в Україні залишається стійкою частиною системи. І хоч кількість судових рішень зростає, без справжньої невідворотності покарання це більше схоже на боротьбу для статистики, а не для змін.
