Міністерство аграрної політики та продовольства України завершило розподіл квот на експорт м’яса свійської птиці та їстівних субпродуктів до країн Європейського Союзу. Левова частка прав на експорт дісталася агрохолдингу МХП, що належить відомому бізнесмену та мільярдеру Юрію Косюку. Решта обсягів поділена між низкою дрібніших виробників. Про це йдеться в повідомленні Мінагрополітики.
Розподіл квот
Загальний обсяг експортної квоти на м’ясо птиці на другу половину 2025 року становить 52,5 тисячі тонн: 30 тисяч тонн — на період до 30 вересня, 22,5 тисячі тонн — з 1 жовтня до кінця року. Окрім того, резервний обсяг квоти обсягом у 1071 тонну буде розподілено між експортерами, які не здійснювали постачання зазначеної продукції до Євросоюзу в січні–квітні 2025 року: 612 тонн — у період до 30 вересня 2025 року, 459 тонн — у період з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року.
Мінагрополітики розподіляло квоти пропорційно до обсягів фактичного експорту у січні–квітні 2025 року. Значні обсяги квот отримали підприємства агрохолдингу МХП, основним власником якого є Юрій Косюк. Зокрема, квоти розподілено між такими компаніями та обсягами на період до 30 вересня 2025 року:
- • ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (входить до МХП Юрія Косюка) — 11,54 тис. тонн (кури частинами) та 3,51 тис. тонн (не розрізані на частини);
- • ТОВ «Вінницька птахофабрика» (входить до МХП Юрія Косюка) — 7,32 тис. тонн та 2,23 тис. тонн відповідно;
- • ТОВ «Птахокомплекс „Дніпровський“» — 2,05 тис. тонн та 622,13 тонни (кінцевий бенефіціарний власник — Сергій Рязанов);
- • ТОВ «Агро-Овен» — 422,63 тонни та 128,49 тонни (кінцевий бенефіціарний власник — Віктор Заворотній);
- • ТОВ «ВВК Груп» — 98,4 тонни та 29,92 тонни (кінцевий бенефіціарний власник — Володимир Кантицький);
- • ФГ «Улар» — 286,35 тонни та 87,06 тонни (кінцеві бенефіціарні власники — Олег Васильович Пупа, Ольга Дурдело та Ігор Дарделло Дурдело);
- • ТОВ «Агроль» — 101,85 тонни та 30,96 тонни (власником компанії до 2023 року був Федір Шопський, після чого власницею стала його ексдружина Юлія Шопська);
- • ТОВ «Ріверсайд Груп» — 88,07 тонни та 26,78 тонни (кінцеві бенефіціарні власники — Ярослав Срочинський, Володимир Сисоєнко та Дмитро Микал);
- • ТОВ «УПГ – Інвест» — 822,29 тонни (індики) (кінцеві бенефіціарні власники — Володимир Дутчак та Юлія Дутчак).
На період із 1 жовтня по 31 грудня 2025 року квоти розподілено наступним чином:
- • ПрАТ «Миронівська птахофабрика» — 8,66 тис. тонн та 2,63 тис. тонн;
- • ТОВ «Вінницька птахофабрика» — 5,49 тис. тонн та 1,67 тис. тонн;
- • ТОВ «Птахокомплекс „Дніпровський“» — 1,53 тис. тонн та 466,6 тонни;
- • ТОВ «Агро-Овен» — 316,98 тонни та 96,37 тонни;
- • ТОВ «ВВК Груп» — 73,8 тонни та 22,44 тонни;
- • ФГ «Улар» — 214,76 тонни та 65,29 тонни;
- • ТОВ «Агроль» — 76,39 тонни та 23,22 тонни;
- • ТОВ «Ріверсайд Груп» — 66,05 тонни та 20,08 тонни;
- • ТОВ «УПГ – Інвест» — 616,71 тонни (індики).
Чому знову квоти?
Європейський Союз скасував дію «торговельного безвізу», який дозволяв Україні експортувати продукти без мит і обмежень. Із червня 2025 року запрацювали оновлені правила: квоти відновлено на курятину, індиків, яйця, цукор та деякі зернові.
- На тлі цього Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 664, якою визначено обсяг експортних квот:
- • м’ясо курей, качок, гусей, цесарок — 51 006 тонн;
- • м’ясо індиків — 1440 тонн;
- • цукор — 1010 тонн.
Лідер ринку — агрохолдинг МХП
- Найбільший український виробник курятини — агрохолдинг МХП, бенефіціаром якого є Юрій Косюк, продовжує домінувати на ринку. Як свідчить квартальна звітність агрохолдингу, компанія:
- • отримала чистий прибуток у розмірі 32 мільйонів доларів США (удвічі більше, ніж торік);
- • експортувала 97,2 тон курятини;
- • збільшила виручку на 8 відсотків — до 779 мільйонів доларів США;
- • у тому числі збільшила виручку на 8 відсотків у птахівничому сегменті — до 421 мільйона доларів США.
Серед брендів компанії — «Наша Ряба», «Легко», «Бащинський». Акції МХП представлені на Лондонській фондовій біржі. Загалом у холдингу працює понад тридцять шість тисяч осіб.
Розподіл квот засвідчив очевидну концентрацію галузі в руках кількох великих гравців. Попри формальну відкритість ринків, левова частка експортних можливостей зосереджена у МХП. Дрібні виробники мають незначний доступ до європейського ринку, а резервні обсяги — незначні.
На тлі політичних переговорів щодо оновлення Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС (DCFTA) експерти називають такий сценарій «найгіршим для агроекспорту». Чи зміниться ситуація — залежатиме від політичної волі в Києві та настроїв у Брюсселі.
