Кабінет міністрів України виділив громадам Вінницької області майже 364 мільйони гривень на організацію безкоштовного харчування для учнів гімназій і ліцеїв.
Як повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна, ці кошти спрямують на забезпечення школярів гарячими обідами з початку нового навчального року — у вересні 2026-го.
Загалом у межах Стратегії реформування системи шкільного харчування у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 14,4 мільярда гривень субвенцій. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, додатково між місцевими бюджетами розподілено понад 7,4 мільярда гривень. Крім того, уряд оновив порядок організації харчування, спростивши бюрократичні процедури та дозволивши організовувати гарячі обіди поза межами традиційних шкільних їдалень за умови дотримання санітарних вимог.
На місцевому рівні підготовка вже розпочалася. Зокрема, Вінницька міська рада виділила додаткові 27 мільйонів гривень на підготовку закладів освіти до нового навчального року. Як повідомила заступниця директора департаменту освіти Вінницької міської ради Наталія Мазур, із 1 вересня безоплатні гарячі обіди мають отримувати всі учні з 1-го по 11-й клас, тоді як раніше така можливість була лише у школярів початкової школи.
Якщо залишити осторонь дискусію про те, що в умовах повномасштабної війни пріоритетом бюджетних видатків мають залишатися Сили оборони України, сама ідея запровадження безкоштовного харчування, яку підносять, як ініціативу першої леді Олени Зеленської, загалом отримала позитивні оцінки. Водночас практична реалізація реформи й надалі викликає чимало запитань у представників місцевого самоврядування, керівників навчальних закладів та освітніх експертів.
Однією з головних проблем називають недостатню готовність шкільної інфраструктури. Багато ліцеїв і гімназій, особливо у великих містах, мають невеликі їдальні або потребують модернізації харчоблоків, щоб одночасно забезпечити гарячими обідами значно більшу кількість учнів.
Додатковим викликом є фінансове навантаження на місцеві бюджети. Попри те, що державна субвенція покриває вартість продуктів, витрати на оплату праці кухарів, комунальні послуги, оновлення обладнання та організацію процесу харчування залишаються відповідальністю громад. У низці регіонів також застерігають від можливого погіршення якості харчування через швидке розширення програми та дефіцит працівників шкільних їдалень.
Окремі питання виникають і щодо організації харчування у старшій школі, де учні нерідко навчаються за індивідуальними або змінними розкладами. Частина експертів вважає, що ефективнішим було б насамперед забезпечити безкоштовним харчуванням дітей із малозабезпечених родин, а також спрямувати більше коштів на модернізацію шкільної інфраструктури, адже далеко не всі старшокласники користуються послугами їдалень.
В той же час, у Кабінеті міністрів наголошують, що реформа впроваджується поетапно саме для того, щоб мінімізувати ці ризики. Окрім субвенції на безкоштовне харчування, уряд передбачив ще 1 мільярд гривень на модернізацію шкільних харчоблоків. Очікується, що це дасть змогу забезпечити гарячими обідами близько трьох мільйонів українських школярів, які навчаються в очному або змішаному форматі.
