«Велике перезавантаження» влади пройшло повз Вінниччину

Для Вінниччини широко анонсоване «велике перезавантаження» регіональної влади фактично нічого не змінило: Наталю Заболотну просто офіційно призначили головою обласної військової адміністрації, якою вона керувала півтора року, але в статусі «в. о.»

Кадровий серіал

Післяноворічні призначення очільників обласних військових адміністрацій відбувалися за всіма канонами низькопробного телесеріалу: із зрежисованою «на колінці» інтригою, гучними анонсами та туманними натяками. Власне, так само виглядало й започатковане ще перед Новим роком чергове «переставляння ліжок» у вищому керівництві держави та в Офісі президента Зеленського. З тією лише відмінністю, що головну деталь — імена майбутніх керівників областей — глядачам не показували аж до фінального кадру.

У перші ж дні січня 2026 року Володимир Зеленський особисто презентував старт кадрового серіалу, присвяченого оновленню регіонального керівництва. Серед заявлених областей фігурувала і Вінниччина, яка майже півтора року перебувала у стані очікування повноцінного очільника області.

Вже 3 січня Зеленський звітував про завершення кастингу, повідомивши про кінець першого етапу кадрового відбору і проведені консультації щодо нових керівників у п’яти регіонах — Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській, Тернопільській та Чернівецькій областях. «Продовжуємо кадрові зміни… Коло кандидатур визначене. Завтра будуть ухвалені рішення, і розраховую, що Кабінет міністрів України найближчим часом погодить призначення. Наступного тижня нові керівники областей мають почати працювати. Слава Україні!», — наголосив Зеленський. При цьому жодного прізвища так і не пролунало.

Настало «завтра», але обіцяних призначень не відбулося. Натомість 4 січня Зеленський повідомив про проведені співбесіди з майбутніми очільниками областей, супроводжуючи усе це традиційними правильними словами про відповідальність, служіння державі, стійкість громад і підтримку один одного в захисті України. Глядачам знову окреслили географію та хронометраж, але ключовий елемент — прізвища — знову залишили за кадром. «Провів сьогодні співбесіди… Ґрунтовні були розмови… Прізвища нових очільників – по завершенню формальних процедур», — зазначив Зеленський.

Але вже 5 січня про кіно з призначеннями на Печерських пагорбах, здається, взагалі забули: жодних трейлерів чи спойлерів в ефір не випускали. Тиша.

Другорядні актори

Втім вже 6 січня випускники криворізької юридичної школи, схоже, все ж таки згадали, що Україна за Конституцією є парламентсько-президентською республікою, і головною героїнею наступної серії кадрового трилера стала Юлія Свириденко, яка узялася грати роль справжньої прем’єр-міністерки.

Медійна епопея з «перезавантаженням областей» майже не поступалася класичній «мильній опері», розрахованій на невибагливого глядача, який не пам’ятає, що говорили й робили персонажі у попередніх серіях.. Тому пані Свириденко без зайвих хитрувань повідомила, що кадрові зміни, виявляється, ініціював Кабінет міністрів і саме уряд передав відповідні подання президентові. Більше того, йшлося вже не про п’ять регіонів, як анонсував Зеленський, а лише про чотири — Вінницьку, Дніпропетровську, Полтавську та Чернівецьку області. Тернопільщина ж загадковим чином просто зникла зі сценарію, немов її вирізали на етапі монтажу.

За словами Свириденко, уряд розглянув кандидатури, провів співбесіди й уже вніс президентові подання щодо призначень. Жодного прізвища знову не пролунало — зате ця прогалина щедро була заповнена звичним набором бюрократичних мантр про «посилення ефективності управління в умовах війни», «зміцнення стійкості регіонів», підтримку оборони, ветеранів і освіти, взаємодію з промисловістю та розвиток громад.

З точки зору здорового глузду так і залишилося загадкою, навіщо Зеленський проводив співбесіди з кандидатами 4 січня, якщо їх ще не погодив Кабмін? І навіщо Свириденко 6 січня займалася тим самим, якщо президент уже особисто протестував усіх претендентів?

Але логіка — річ другорядна, коли, як казав колишній вождь світового пролетаріату, з усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно. А кіно дійсно вийшло закалдиристим.

Призначення

7 січня призначення голів обласних державних адміністрацій знову поставили на «паузу». Лише ввечері 8 січня офіційне інтернет-представництво президента України оприлюднило укази, підписані Зеленським, про призначення керівників Вінницької, Дніпропетровської, Полтавської та Чернівецької областей.

Головою Вінницької обласної державної адміністрації призначино Наталю Заболотну. Фактично це рішення лише закріпило вже наявний стан справ: перебуваючи на посаді першої заступниці начальника обласної військової адміністрації, вона півтора року виконувала обов’язки керівника області.

Півтора року без голови

Як відомо, 25 червня 2024 року Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Сергія Борзова з посади голови Вінницької ОВА з офіційним формулюванням «за станом здоров’я». Проте багато хто досі переконаний, що: справжньою причиною відставки стало «відео на заправці».

Незадовго до звільнення у мережі набув розголосу ролик із мутним зображенням Борзова, де закадровий голос стверджував, що посадовець нібито напідпитку посварився з компанією молодих людей та викликав представників ТЦК. Згодом Сергій Борзов підтвердив факт виклику воєнкомів, пояснивши це тим, що під час комендантської години на АЗС «відривалися» близько 40 молодиків.

Однак блискавичність кадрового рішення президента посіяла сумніви в тому, що відставка була добровільною та пов’язаною виключно з медициною. Через рік олії у вогонь цієї майже конспірологічної історії підлила дружина ексчиновника — народна депутатка від «Слуги народу» Ірина Борзова. Вона заявила, що скандальне відео є діпфейком, створеним за допомогою штучного інтелекту. Втім, намагання списати все на технології, в яких депутатка, вочевидь, не надто розбирається, лише «підігріло» громадський скепсис щодо офіційної причини звільнення Борзова.

Втім факт залишається фактом: майже півтора року Вінницька область жила без повноцінного голови ОВА. Тепер призначення відбулося, але «перезавантаження» влади якщо десь і відбулося, то точно не на Вінниччині.

Згідно з указами Володимира Зеленського призначено нових очільників кількох областей України та змінено керівників відповідних обласних військових адміністрацій.

🔹 Чернівецьку область очолив Руслан Осипенко — генерал поліції, уродженець Луганщини, який працює в органах внутрішніх справ із 1996 року: служив у Київській, Полтавській та Миколаївській областях, а також у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції на керівних посадах. На новій посаді він замінив Руслана Запаранюка, який очолював ОВА з липня 2022 року.

🔹 Полтавщину очолив Віталій Дяківнич — уродженець Полтавщини, який до призначення обіймав посаду голови Миргородської районної військової адміністрації з січня 2023 року та має понад двадцятирічний досвід роботи в місцевих органах влади. На новій посаді він замінив Володимира Когута, який виконував обов’язки голови ОВА після звільнення попереднього очільника в грудні 2024 року.

🔹 Дніпропетровщину очолив Олександр Ганжа — генерал поліції родом із Донеччини. Службу в органах внутрішніх справ розпочав у серпні 1998 року; з січня 2023 року обіймав посаду начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області, а з жовтня 2023 року — очолював поліцію Дніпропетровської області. Він замінив Владислава Гайваненка, який до цього виконував обов’язки голови ОВА.