Ветеран російсько-української війни з Вінниці, призер Ігор Нескорених у Канаді та прапороносець збірної України продовжує вражати спортивними досягненнями. Цього разу Іван Лавренюк здобув «золотий дубль» на всеукраїнському турнірі.
Спортивна арена змагань «Звитяга Нескорених» стала свідком чергового тріумфу сили духу та фізичної витривалості. Вінничанин Іван Лавренюк, чиє ім’я вже добре відоме у міжнародній ветеранській спільноті, виборов дві золоті нагороди, продемонструвавши найкращі результати у силових дисциплінах.
Конкуренція на турнірі «Звитяга Нескорених» була високою, проте Лавренюк не залишив шансів суперникам у двох ключових вправах. У змаганнях з веслування на тренажері Concept-2 вінничанин показав феноменальну швидкість, подолавши дистанцію 511 метрів всього за 100 секунд. Не менш вражаючим став його виступ на ейрбайку (велотренажер з повітряним опором). За одну хвилину інтенсивної роботи спортсмен «спалив» 30 кілокалорій, що принесло йому другу золоту медаль турніру.
Про успіх земляка повідомили у Вінницькій міській раді, відзначивши його внесок у популяризацію ветеранського спорту в регіоні.
Для Івана Лавренюка ці перемоги — продовження блискучої спортивної кар’єри, яка досягла піку під час Ігор Нескорених 2025 (Invictus Games Vancouver Whistler). Ті Ігри стали історичними, адже вперше включали зимові види спорту.
Саме там, у Канаді, український ветеран здобув срібну нагороду у біатлоні, продемонструвавши майстерність у лижних перегонах та стрільбі. Проте запам’ятався Іван не лише медаллю — йому випала висока честь бути прапороносцем збірної України на урочистій церемонії відкриття Ігор. Кадри, де вінничанин гордо несе синьо-жовтий стяг, облетіли світові медіа, ставши символом незламності українських захисників.
Спортивні досягнення та активна громадянська позиція Івана Лавренюка були відзначені й керівництвом держави. Раніше президент України Володимир Зеленський особисто вручив ветерану державну нагороду, відзначивши його волю до перемоги та приклад, який він подає побратимам, що проходять реабілітацію.
Історія Івана Лавренюка доводить: поранення не є вироком. Спорт стає потужним інструментом відновлення, а ветерани продовжують захищати честь України — тепер уже на міжнародних спортивних аренах.
