Поки українські захисники тримають фронт, їхнім родинам часом доводиться тримати оборону в тилу. І супротивник тут — не окупант, а бездушна банківська система. На Вінниччині розгорівся скандал: державний «ПриватБанк» подав до суду на військовослужбовця, який понад рік тому зник безвісти на Харківщині, та нарахував йому майже 20 тисяч гривень незаконних відсотків. На щастя, фінансовий абсурд зупинив суд.
До війни Володимир Буренко з Вінниччини працював далекобійником. Коли він пішов захищати країну, головним для нього було, щоб його дружина Олена була в безпеці і могла мати власну справу.
У своєму селі вони відкрили невеликий продуктовий магазин. Щоб почати бізнес, родина взяла в банку кредит 75 тисяч гривень на холодильник і кондиціонер. Через те, що Володимир був військовим, вони могли не платити відсотки за кредитом, і це допомогло запустити магазин..
Старший солдат Володимир Буренко був досвідченим воїном. Восени 2024 року його підрозділ кинули в пекло — на один із найгарячіших напрямків Харківщини. Володимир служив навідником аеромобільного відділення.
28 грудня 2024 року під час важких боїв поблизу населеного пункту Лозова Ізюмського району зв’язок із ним обірвався. Відтоді військовий офіційно вважається зниклим безвісти за особливих обставин.
Олена не опустила рук: сама їздила на Харківщину, шукала свідків. Їй навіть вдалося впізнати коханого чоловіка на російському відео з полоненими, хоча країна-агресор офіційно цього не підтверджує. Жінка чесно прийшла до місцевого відділення банку, принесла витяг з реєстру зниклих безвісти і попросила рахунок, аби самотужки погашати «тіло» кредиту. Менеджери її заспокоїли: «Не хвилюйтеся, все заморозиться».
Але обіцянки виявилися порожнім звуком. Через рік, у лютому 2026-го, Олена знайшла у поштовій скриньці «сюрприз» — судовий позов. Банк вимагав з родини 94 тисячі гривень. До 75 тисяч основного боргу система «накинула» 19 тисяч відсотків. Тих самих відсотків, які за українським законодавством суворо заборонено стягувати з військовослужбовців!
Коли шокована жінка прийшла до відділення банку, співробітники лише розвели руками: так, документи про статус військового і його зникнення в базі є. Але чому система сформувала позов? «Це вже вам пояснять органи, ми не можемо прокоментувати», — сховалися за корпоративними інструкціями клерки.
Справу за спрощеною процедурою почав розглядати Липовецький районний суд. Здавалося б, стандартне стягнення боргу. Але суддя не став сліпо штампувати рішення на користь фінансового гіганта.
Отримавши заяву від Олени Буренко, суд зробив офіційний запит до військової частини. На початку березня 2026 року командування підтвердило: старший солдат Володимир Буренко дійсно у списках частини, і його статус зниклого безвісти залишається незмінним.
9 березня 2026 року Липовецький районний суд прийняв рішення на користь родини Героя. Провадження у справі було зупинено, оскільки відповідач є військовослужбовцем ЗСУ та має статус зниклого безвісти, що робить подальший розгляд справи неможливим.Справу «заморожено» до моменту, поки Володимир не повернеться з лав ЗСУ. А командира частини зобов’язали негайно повідомити суд, якщо статус бійця зміниться.
Коли історія набула розголосу в ЗМІ, шестерні банківської машини раптом закрутилися в інший бік. Олені терміново зателефонували з банку, вибачилися, пообіцяли самостійно відкликати позов і списати всі незаконно нараховані відсотки.
Але осад, як то кажуть, залишився. Цей інцидент знову піднімає гостре суспільне питання: чому державний банк продовжує ставитися до військових як до «ризикових клієнтів», а не як до людей, які платять найвищу ціну за саме існування цієї держави? Для Олени Буренко цей суд став ще одним болючим випробуванням.
