23 грудня 2025 року Європейська площа Вінниці стала осередком відродження прадавніх українських традицій. Як символ добра, достатку та безперервності життя, у серці Поділля з’явився величний «Дідух Єднання». Оберіг є унікальним витвором, створеним руками десятків людей із різних куточків області.
Головною особливістю цьогорічного Дідуха є повна автентичність процесу його створення. Організатори заходу зазначили, що на відміну від попередніх років, коли композицію формували з готових елементів, цей оберіг пройшов повний життєвий цикл. Кожен колосок був вирощений спеціально для цієї мети. Також було підкреслено, що Дідух має глибокий символічний сенс: для козацької спільноти він не просто етнографічний елемент, а втілення пам’яті предків, козацького духу та непохитної віри в перемогу.
Шлях «Дідуха Єднання» розпочався ще навесні в селі Серебринці, де місцеві жителі, освітяни та учасники фольклорних колективів засіяли жито і пшеницю. Врожай збирали дідівським методом — серпами, зберігаючи непошкодженою кожну стеблину. Згодом зібране збіжжя перевезли до Вінниці, де майже три десятки майстрів чаклували над створенням сніпків.
До процесу долучилися представники п’яти громад: Вендичанської, Могилів-Подільської, Літинської, Лука-Мелешківської та Вінницької. Під наглядом досвідчених майстринь із соломоплетіння, зернина до зернини був сформований велетень заввишки майже п’ять метрів.
Композиційно Дідух нагадує дерево з 12 гілками, які символізують дванадцять місяців року. Така структура є втіленням побажання добробуту на весь прийдешній рік. Урочисте відкриття супроводжувалося виступами творчих колективів, які об’єднали дітей, дорослих та людей поважного віку, підкреслюючи спадкоємність поколінь. Особливого колориту події додала колядка у виконанні гурту «Мокоша».
Організатор заходу — громадська організація «Крайове товариство Вінницький козацький полк імені Івана Богуна», яка отримала підтримки департаменту Вінницької обласної військової адміністрації.
Встановлення Дідуха — це лише початок його обрядової місії. Етнографи та знавці традицій пояснили, що оберіг стоятиме на площі до завершення різдвяно-новорічних свят. Кульмінація відбудеться після Водосвяття (6 січня), коли над снопом проведуть обряд обмолоту.
За стародавнім звичаєм, цю почесну місію має виконати молодий козак. Отримане зерно розділять на дві частини: одну віддадуть хлопчикам-посівальникам, які понесуть звістку про добро і радість у домівки, а іншу — збережуть до весни. Саме це зерно ляже в землю, щоб дати початок новому врожаю, замикаючи вічне коло життя української землі.
