Уряд дав зелене світло великій приватизації: державний пакет акцій ПрАТ «Вінницяпобутхім», відомого українцям зокрема ребредингом бренду «Ушастий нянь» у «Вухастика», буде продано на аукціоні. Кабінет міністрів затвердив стартову ціну у понад 301 мільйон гривень та умови продажу 100% акцій підприємства.
Як повідомили в Міністерстві економіки, торги за цей актив, що входить до переліку об’єктів великої приватизації, відбудуться в електронній системі «Прозорро.Продажі». Кошти від продажу, згідно із законодавством, спрямують до державного бюджету та фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Зобов’язання для майбутнього власника
Новий власник «Вінницяпобутхіму» матиме низку чітких зобов’язань:
- Зберегти основні види діяльності підприємства.
- Протягом шести місяців погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом.
- Погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед підсанкційними особами).
- Не допускати передачу активів компанії або акцій особам, пов’язаним з державою-агресором.
- Гарантувати дотримання трудових прав працівників, зокрема заборону на звільнення протягом перших шести місяців.
- Дотримуватись вимог екологічного законодавства.
Тернистий шлях до аукціону
Історія «Вінницяпобутхіму», як вже повідомляли «Ми Вінничани», останніми роками була насиченою. До повномасштабного вторгнення підприємство понад 15 років належало російській групі «Невська косметика». Після 24 лютого 2022 року активи спочатку заарештували, а згодом, у 2024 році, Вищий антикорупційний суд конфіскував їх на користь держави.
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передало завод в управління компанії «Крайтекс-Сервіс» (група Afina Руслана Шостака та Валерія Кіптика). Новий управитель не лише українізував головний бренд, перейменувавши «Ушастий нянь» на «Вухастик», але й, як повідомлялося, інвестував значні кошти у відновлення виробництва. Згодом АРМА передала конфісковані активи Фонду державного майна для подальшої приватизації, а уряд офіційно включив «Вінницяпобутхім» до переліку об’єктів великої приватизації.
Незручні питання на тлі великих планів
Здавалося б, логічний крок: російський бізнес не має працювати в Україні, а державні активи – приносити дохід бюджету. Однак за цією логікою ховається потенційна проблема, що вже викликала резонанс.
Влітку 2023 року влада Вінниці раділа запуску виробництва на потужностях «Вінницяпобутхіму» завдяки «Крайтекс-Сервіс». Компанія не лише відновила роботу заводу, що простоював, але й, за інформацією ЗМІ, зобов’язалася щомісяця перераховувати значні кошти до бюджету та інвестувати близько 400 млн грн у виробництво.
Та радість тривала недовго. У вересні 2023 року Київський окружний адміністративний суд (суддя Альона Кушнова, відома низкою суперечливих рішень) несподівано скасував рішення АРМА про передачу заводу в управління «Крайтекс-Сервіс». Суд віддав перевагу пропозиції компанії «М Д М», яка обіцяла менші, хоч і більш гарантовані надходження до бюджету (2 млн. грн. щомісяця з гарантованими 1,5 млн. грн. проти 3,75 млн. грн. від «Крайтекс-Сервіс» з гарантією 250 тис. грн з власних коштів). Жодного додаткового конкурсу чи експертизи тоді не проводилося.
Тепер, виставляючи підприємство на приватизацію, Кабінет міністрів фактично ставить питання: а що буде з інвестиціями «Крайтекс-Сервіс», зробленими під державні гарантії в період управління? Чи не означає це «освячення» урядом експропріації бізнесу в підприємців, які взялися реанімувати стратегічний актив?
Відповіді на ці питання поки що немає, але вони неминуче постануть перед майбутнім власником та державою, визначаючи не лише долю конкретного підприємства, а й інвестиційний клімат в країні загалом.
