Вінницькі хроніки: ТЦК, «Доста», штурм «Локомотиву», підполковниця Янчак та роспропаганда

Бурхливі події у ніч на 2 серпня 2025 року у Вінниці, що розпочалися з вимоги звільнити затриманого за ухилення від мобілізації чоловіка, але швидко переросли у спробу штурму стадіону «Локомотив», призвели до відкриття кримінального провадження й затримань. Інцидент миттєво був підхоплений російською пропагандою та продемонстрував активність мережі організацій, які «підіграють» у розхитуванні ситуації довкола мобілізації в Україні.

Штурм, спецзасоби та затримання

Бурхливі події, про які раніше повідомляли «Ми Вінничани», у версії Національної поліції виглядають так: вночі близько 80 осіб, серед яких були й представники неназваної поліцією громадської організації, зібралися біля об’єкта ТЦК у Вінниці. Вони вимагали звільнити чоловіка, якого військовослужбовці затримали як особу, що перебуває у розшуку за ухилення від військової служби.

Ситуація стрімко загострилася: частина натовпу пошкодила вхідні ворота та проникла на територію державної установи. За повідомленням поліції, для припинення порушення громадського порядку та витіснення учасників, правоохоронці були змушені застосувати спеціальні засоби.

За фактом інциденту слідчі відкрили кримінальне провадження за ст. 341 Кримінального кодексу України — захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Повідомляється про затримання п’ятьох чоловіків віком від 21 до 33 років, яких підозрюють у причетності до цих подій.

Слід «Доста Україна»: що відомо про організацію?

За інформацією деяких ЗМІ, неназваною громадською організацією є «Доста Україна». За даними аналітичної платформи YouControl, цю організацію було зареєстровано у лютому 2017 року. Її засновниками стали троє мешканців Закарпаття: Олександр Крічфалуші, Василь Марадик та Павло Павлов. Останній нині очолює організацію; згідно з паспортними даними, його повне ім’я — Павлов Павло Павлович. Організація має дев’ять відокремлених підрозділів, що діють у Волинській, Хмельницькій, Чернівецькій, Вінницькій, Харківській, Київській, Житомирській, Луганській та Полтавській областях. Відокремлений підрозділ ГО «Доста Україна» у Вінницькій області було створено у грудні 2020 року. Він зареєстрований у селі Павлівка колишнього Калинівського району, а очолює його Юлія Мазур.

Водночас жодних офіційних підтверджень участі саме активістів «Доста Україна» у бурхливих подіях не надходило. Не зафіксовано також жодних публічних закликів від організації збиратися біля Вінницького ТЦК. Так само відсутні й заяви «Доста Україна» із спростуванням інформації про свою причетність.

Російська пропаганд і події у Вінниці

Інцидент у Вінниці став черговим приводом для дискредитаційної кампанії проти України з боку російських пропагандистів.

• ТАСС та «РИА Новости», посилаючись на проросійські українські видання, повідомили про «сотні утримуваних військовозобов’язаних» та опублікували відео сутичок.
• Ресурс «Царьград», орієнтований на ультранаціоналістів, висловив розчарування, що протести не переросли у всеукраїнське «повстання», на яке вони очікують останні роки.
• Улюблений пропагандіст путіна Володимир Соловйов детально висвітлив події, поширивши фейк про те, що мости у Вінниці перекрили нібито для блокування підмоги протестувальникам, хоча насправді їх перекривили на ніч задовго до цього інциденту.

 Скандальний фон

Нічний штурм стався на тлі іншого гучного скандалу, пов’язаного з Вінницьким ТЦК, що демонструє наявність глибоких системних проблем. Йдеться про справу щодо побиття військовозобов’язаного Станіслава Смольницького.

Головними фігурантами справи є заступниця начальника Вінницького об’єднаного міського ТЦК Оксана Янчак, вона ж начальник мобілізаційного відділення, та Валерій Кищук. За даними слідства, у вересні 2024 року вони застосували силу до чоловіка, який мав чинну бронь, намагаючись змусити його від неї відмовитись. 31 липня 2025 року Вінницький міський суд продовжив запобіжні заходи до 28 вересня 2025 року для Янчак у вигляді перебування під заставою та відсторонення від посади, для Кищука— під цілодобовим домашнім арештом.

«Ми вінничани» детально розповідали про всіх фігурантів цієї резонансної справи, у якій особа Валерія Кищука виявилася особливо суперечливою:

1. Службове підроблення: У 2017 році його визнали винним у фальсифікації актів виконаних робіт під час ремонту дитсадка, за що він отримав штраф у 510 гривень.
2. Ухилення від мобілізації: У 2015 році він відмовився отримувати повістку. Справа дійшла до суду, який у 2019 році засудив його до двох років позбавлення волі, але одразу ж звільнив за законом про амністію.
3. Син підозрюєтья у корупції: Син Валерія, Василь Кищук, у червні 2024 року був затриманий за підозрою в отриманні 20 000 доларів хабаря за організацію виїзду чоловіків за кордон.

Попри такий бекграунд, у 2021 році Валерій Кищук обійняв посаду в ТЦК.

Історія має і дзеркальне відображення: потерпілий у справі про побиття, Станіслав Смольницький сам є фігурантом кримінального провадження. 5 березня 2025 року його затримали на Житомирщині за підозрою в організації незаконного переправлення трьох чоловіків призовного віку до Білорусі (ч. 3 ст. 332 КК України).

Прокуратура вимагала тримання під вартою, однак суд обрав для Смольницького цілодобовий домашній арешт. Наразі обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду.

Таким чином, події у Вінниці є не просто локальним конфліктом, а симптомом складних процесів, де переплітаються реальні проблеми в роботі ТЦК, діяльність свідомих чи несвідомих деструктивних рухів та інформаційні операції ворога.