Якщо вірити речникам Вінницької міськради, заступниця міського голови Галина Якубович разом з колегами з інших українських міст не заради розваги коротає останні теплі дні літнього сезону на Єлисейських полях у Парижі, а перебуває у столиці Франції з робочим візитом, розповідаючи про вінницькі приклади позитивних практик у питаннях облаштування фізичної доступності, освітньої та цифрової інклюзії і т. д.
«Обмін досвідом між містами відбувається за ініціативи першої леді України Олени Зеленської на запрошення мера Парижу Анн Ідальго. Координаційний супровід надано Посольством України у Франції та ПРООН в Україні за фінпідтримки урядів Франції та Швеції», – йдеться у дописі Вінницької міськради у соцмережах.

Що ж, за посадовців українських органів місцевого самоврядування можна тільки порадіти. Ані дрон-камікадзе, ані «Іскандер-М» не поцілить у Лувр чи Ейфелеву вежу, а на Монмартр не прилетить російська крилата ракета Х-69. І, власне, де, як не у Парижі, закушуючи профітролями, не потеревенити про інклюзію в Україні.
Наприклад, у проекті Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року, яка була розроблена Мінсоцполітики, зазначається: до 24 лютого 2022 року в Україні на обліку перебувало 2,7 млн. осіб з інвалідністю, а вже у 2023 році їхня чисельність перевищила 3 млн. Лише за 2022 рік інвалідність отримали 145 тис. осіб віком від 18 років, що на 20% більше, ніж роком раніше. Причому 76,3% з них – жінки віком 18-54 роки та чоловіки віком 18-59 років – тобто люди, які знаходяться у найбільш продуктивному віці.
При цьому у Мінсоцполітики чесно зазначають, що точною статистикою щодо інвалідизації саме внаслідок війни вони не володіють і масштаби проблеми оцінюють за опосередкованими даними.
З початку повномасштабного вторгнення понад 16 тис. людей звернулися за забезпеченням протезами кінцівок. І це лише ті, хто втратив руки або ноги. А скільки людей отримали інші поранення та захворювання, які призвели до інвалідності – невідомо.
«Найважливішим чинником зниження смертності й збереження людських життів є припинення воєнних дій. Але досвід інших країн показує, що після завершення війни смертність може не відразу повернутися на довоєнний рівень, і навіть за таких умов це не означає подолання тих факторів передчасної смертності, які були поширені в Україні до лютого 2022 року», – наголошують у Мінсоцполітики.
І дійсно, не інклюзією единою. За даними головного управління статистики у Вінницькій області, у останній перед великою війною 2021 рік середня тривалість життя на Вінниччині очікувалась у 71,18 років (66,47 – для чоловіків і 75,84 – для жінок).
В той же час, у проекті Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року Мінсоцполітики прогнозує: через збройну агресію російської федерації, яка спричинила численні смерті військових та цивільного населення, включно з дітьми, середня очікувана тривалість життя українців скоротилась з 66,4 років для чоловіків у 2020 році до 57,3 років у 2023 році. Для жінок — з 76,2 до 70,9 років відповідно.
І Париж для паломництва чиновників, які опікуються «соціалкою», мабуть вибрали не випадково. У Франції очікувана тривалість життя при народженні становить 85,3 років для жінок та 79,4 років для чоловіків. Це означає, що в середньому француженка, яка народилася у 2024 р., доживе до 85,3 років, а чоловік – до 79,4 років.
За підрахунками Національного інституту статистики Франції (INSEE), у 2023 р. у країні кількість жителів віком 100 років і більше зросла до 30 000. І за цим показником французи випередили усі інші європейські країни. За прогнозами експертів інституту статистики, до 2040 р. кількість французів сторічного віку може зрости до 76 000 осіб. І річ не тільки в тому, що Франція — одна з найбільш густонаселених країн континенту. Імовірність дожити до сторічного віку у Франції вища, ніж в інших європейських країнах, стверджують демографи INSEE.
Так що недарма заступниця вінницького градоначальника з колегами підкорює паризькі барикади, інклюзія – вона ж як справжній цибулевий суп: найкраще смакує саме на берегах Сени.