У ніч на неділю, 11 травня 2025 року, російський диктатор путін на так званій нічній прес-конференції фактично відкинув пропозицію міжнародної коаліції про 30-денне припинення вогню в Україні, що мала розпочатися з 12 травня. Натомість він запропонував Україні відновити прямі переговори «без жодних попередніх умов» у Стамбулі.
Кремлівський упир повідомив, що нібито запропонував «київській владі» відновити переговори, перервані наприкінці 2022 року, вже 15 травня, у Стамбулі. Він підкреслив, що ці перемовини мають відбуватися «без жодних попередніх умов». Путін зазначив, що 11 травня, він планує обговорити можливість їх проведення з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Диктатор припустив, що під час цих переговорів може бути досягнуто домовленості про нове, «реальне» припинення вогню. «Ми налаштовані на серйозні переговори з Україною. Їхній сенс у тому, щоб усунути першопричини конфлікту, вийти на встановлення довгострокового, міцного миру на історичну перспективу. Не виключаємо, що під час цих переговорів вдасться домовитися і про якісь нові перемир’я, про нове припинення вогню, причому про реальне перемир’я», — заявив він. Важливо зазначити, що у своєму виступі путін вперше в такому контексті назвав так звану «СВО» «війною», сказавши: «Зараз ідуть бойові дії, війна. А ми пропонуємо відновити переговори». Він також заявив, що очікує реакції на свою пропозицію від української влади та її «західних кураторів».
Контекст
Пропозиція про припинення вогню, яку фактично відкинув путін, надійшла від групи західних лідерів та України. 10 травня до Києва прибули президенти Франції (Емманюель Макрон), прем’єр-міністри Великої Британії (Кір Стармер) та Польщі (Дональд Туск), а також канцлер Німеччини (Фрідріх Мерц).
Після зустрічі в межах так званої «Коаліції рішучих» та спільного дзвінка з президентом США Дональдом Трампом, вони публічно закликали росію до безумовного 30-денного припинення вогню, що мало розпочатися з 12 травня. Голова МЗС України Андрій Сибіга повідомив про готовність Києва до такого кроку. За словами прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, будь-які зустрічні вимоги росії будуть розцінені як відмова, що призведе до запровадження додаткових санкцій. Неофіційно зазначалось, що в разі припинення вогню Україна готова була розпочати прямі мирні переговори з росією.
Примітно, що у своєму виступі путін жодним чином не згадав про цю ініціативу. Натомість він заявив, що Кремль нібито «неодноразово пропонував кроки з припинення вогню» і «ніколи не відмовлялися від діалогу», звинувативши Україну у зриві попередніх спроб, зокрема, за його словами, 30-денного припинення вогню по об’єктах енергетики, Великоднього перемир’я та відхилення пропозиції припинення вогню з нагоди Дня перемоги.
Заява про продовження війни
Аналітики вважають, що пропозиція путіна – це фактично декларація наміру продовжити війну, одночасно намагаючись зіграти на міжнародній арені, зокрема, вплинути на позицію Дональда Трампа та перевірити рішучість «Коаліції рішучих» у запровадженні анонсованих санкцій. Час (посеред ночі у Європі) і формат звернення, ймовірно, були спрямовані саме на американську аудиторію та майбутню адміністрацію США.
Відмова від негайного припинення вогню свідчить про те, що Кремль, схоже, не вірить у ефективність анонсованих «найжорсткіших» санкцій і має, можливо, карт-бланш від Китаю на продовження агресії, зокрема, щоб перевірити реакцію та спроможність НАТО і Заходу.
Існує два принципово різні підходи до завершення війни: підхід України та її західних партнерів (підтриманий Трампом раніше) передбачає припинення вогню перед переговорами; підхід путіна – переговори на тлі бойових дій та терору проти мирного населення України, з можливістю досягнення перемир’я вже в ході діалогу. Очевидно, що мета Москви – не стільки завершення війни, скільки її затягування через переговорний процес, що може дозволити продовжувати наступальні дії та тиск на Україну, намагаючись водночас втягнути міжнародних посередників у процес, який легітимізував би його позицію.
Історична паралель
Така манера «термінових» нічних звернень, відверто адресованих лідеру США, вже траплялася в історії російської агресії проти України. У ніч на 18 липня 2014 року, після того, як напередодні, 17 липня, над територією Донецької області, контрольованою російськими окупантами під прикриттям терористичної організації «ДНР», було збито пасажирський літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines (рейс MH17).
Літак, що виконував рейс із Амстердама в Куала-Лумпур, був уражений зенітним ракетним комплексом «Бук» військовослужбовцями 53-ої зенітної ракетної бригади ЗС рф з Курська. Тоді загинули всі 298 осіб на борту – громадяни 10 країн, переважно (196) – Нідерландів.
Переляканий путін, руки якого вже тоді були по лікті у крові, серед ночі вийшов з «екстреним» зверненням, адресованим фактично тодішньому президенту США Бараку Обамі. За суттю, він «увімкнув дурня», повторюючи свої вже звичні на той час мантри про відсутність російських військ на території України, і що проти України воюють «шахтарі і трактористи» Донбасу, які «знайшли зброю у шахтах».
Світові держави на чолі з Обамою тоді проявили певну малодушність: у відповідь на кривавий злочин не були введені рішучі санкції проти росії та путіна. Ця безкарність та відсутність адекватної реакції значно укріпили кремлівського фюрера у думці, що йому все дозволено, що, зрештою, стало однією з причин початку повномасштабної військової агресії проти України у 2022 році.
Що далі?
Тепер багато що залежатиме від реакції насамперед Сполучених Штатів і європейських країн. Адже, як відомо, російському диктатору було оголошено, що в разі відмови від припинення вогню з 12 травня, проти російської федерації будуть запроваджені нові американські і європейські санкції. Ці вже узгоджені заходи мають стати серйозним ударом по російській економіці.
Якщо найближчими днями ми дізнаємося про запровадження таких санкцій, це буде означати, що євроатлантична солідарність та солідарність з Україною дійсно працюють, і що Захід перейшов до нового раунду тиску на російську федерацію, що також має бути пов’язано із новою військовою допомогою для України.
Якщо ж буде вирішено, що санкції варто відкласти, і ідея переговорів на тлі продовження війни і терору сприйматиметься як «певний прогрес», це, звичайно, тільки збільшить апетити російського президента і підтвердить його курс на продовження агресії до «капітуляції» України.
Використання Путіним слова «війна» замість «спеціальна військова операція» під час нічного брифінгу – це ще один пропагандистський міф, який розвіяв сам його творець, організатор і головний винуватець цієї агресивної війни. Це може бути спробою підготувати внутрішню аудиторію до зміни риторики або підкреслити «серйозність» пропозиції про переговори, хоча її суть залишається незмінною – переговори на умовах Кремля під дулом пістолета.
