Він просто «лох»: чому головний гройсманівець Якушинців стає схожим на путіна?

Під час своїх епохальних так званих «прес-конференцій» головний скаржник сучасності, російський диктатор путін, виправдовуючи власні криваві злочини, регулярно бідкається, що його, бідненького, «кинули, надули, обдурили». Роками водили за ніс із «Мінськими угодами», обіцяли не розширювати НАТО (а вони, негідники, взяли і розширили!), і взагалі – світ змовився проти нього. У соціальних мережах навіть намагалися підрахувати, скільки разів російський диктатор публічно нарікав, що його «кинули, обдурили чи надурили». Якщо вірити заголовкам російських пропагандистських ресурсів, починаючи з 2018 року, кремлівського вождя «обманювали» щонайменше 16 разів. Втім, ця цифра може бути неповною, адже за таким темпом скарг збитися з рахунку легко. Тому користувачі соцмереж дійшли висновку, що так званий «вождь глибинного народу» насправді не більше, ніж звичайний «лох».

Але чи варто українцям шукати «лохів» у кремлівських палатах? Здається і на рідній землі є свої приклади неймовірної, просто-таки феноменальної довірливості. Наприклад, очільник Якушинецької громади, відставний майор міліції, адепт «Української стратегії Гройсмана» і «Людина року-2020» за версією Вінницької ОДА — Василь Романюк — має всі шанси на приз глядацьких симпатій у номінації «Найчастіше обдурений очільник громади». Складається враження, що всі, кому не ліньки, намагаються «провести» пана Романюка. А він… просто вірить людям. Наївна душа!

Про те, що Романюка вкотре «кинули», майже одночасно повідомили прокуратура Вінниччини та обласна поліція. Щоправда, у звичній для них манері — не називаючи конкретних фігурантів цього «кидалова». Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт щодо двох місцевих підприємців, яким інкримінують шахрайство у великих розмірах в умовах воєнного стану.

Згідно з офіційною версією, ці двоє вирішили «заволодіти бюджетними коштами» під час будівництва пожежного резервуара для одного з навчальних закладів. Схема була простою і напрацьованою: вони штучно завищили вартість резервуара майже вдвічі — з приблизно 600 тисяч гривень до 1,2 мільйона. Різниця, близько 592 тисяч гривень, опинилася у кишенях спритників. Бюджет громади зазнав «значної шкоди».

Щоправда, під час слідства шахраї повернули частину збитків — цілих 400 тисяч гривень. Мабуть, змилосердилися над «лохом». Бо, як вже повідомляли «Ми Вінничани», йдеться зокрема про вінницького підприємця Максима Нізікова, який за договором із начальницею відділу житлово-комунального господарства, будівництва та земельних відносин Якушинецької сільської ради (читай — з командою пана Романюка) мав збудувати резервуари для Зарванецької гімназії. Контракт на 1,368 мільйона (без ПДВ) передбачав завершення робіт до кінця 2024 року.

Раніше Василя Романюка не менш успішно водив за ніс Віктор Поліщук, більш відомий широкому загалу як власник трейдерської та дистриб’юторської компанії мінеральних і мікродобрив Makosh. Саме його фірма ТОВ «Макош мінерал» отримала від Якушинецької сільської ради містобудівну документацію на будівництво 22 будинків на території громади.

Стосовно цього проєкту не шкодували схвальних епітетів: мовляв, планується забудувати 22 садові ділянки затишними будинками не вище двох поверхів, плюс адміністративна будівля з магазином змішаної групи товарів та медпунктом, а ще місця для паркування, інженерно-технічні споруди, дитячий майданчик, зона відпочинку і навіть парк із декоративними насадженнями.

Але ідилію зруйнувала Вінницька обласна прокуратура, яка через суд домоглася визнання рішення Якушинецької сільради протиправним.

За даними прокуратури, сільрада, задовольняючи апетити ТОВ «Макош мінерал», свідомо проігнорувала зауваження архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Вінницької ОВА, фактично нівелювавши процес професійного обговорення проєкту. У суді прокурори довели, що план забудови грубо порушує основні принципи містобудівної діяльності та інтереси громади.

Особливо гостро постало питання відсутності обов’язкового розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту населення — критично важливого в умовах війни. Також у плані не було визначено перспективного використання території, не відображено планувальних рішень суміжних зон, проігноровано організацію руху транспорту та пішоходів, не встановлено зони санітарної охорони водних об’єктів.

Словом, Романюка знову обвели навколо пальця. І знову — під виглядом розвитку громади.

Свого часу Романюка успішно «надурив» Вадим Пасічник, очільник комунального закладу «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги». Наприкінці 2021 року медзаклад реорганізували у комунальне некомерційне підприємство «Якушинецький центр первинної медико-санітарної допомоги», і Пасічник переконав Романюка, що його варто залишити на керівній посаді.

Усе закінчилося скандалом: Пасічника викрили на хабарі. За версією слідства, він вимагав гроші за призначення третьої групи інвалідності доньці одного з вінничан. Під контролем правоохоронців чоловік передав Пасічнику першу частину хабаря — 20 тисяч гривень, а потім — ще 20 тисяч, при отриманні яких правоохоронці і «прийняли» Пасічника. Суд відсторонив його від посади, а потім заарештував, встановивши заставу у майже пів мільйона гривень. Заставу було внесено, і Пасічник вийшов на свободу. Зараз справа слухається у суді.

А пан Романюк, напевно, досі дивується: як же так? Така хороша людина, сам казав, що я мушу його залишити!

Але беззаперечним чемпіоном у «водінні за ніс» якушинецького очільника можна сміливо назвати сумнозвісного керівника та бенефіціара ТОВ «Жил Сіті Буд» В’ячеслава Маципуру. У вересні 2019 року між Романюком та Маципурою було укладено договір підряду на будівництво Якушинецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини на суму 8 957 770 гривень. Проте подальші події розгорталися за відомим сценарієм: за висновками слідчої експертизи, до актів виконаних робіт, за які підряднику перерахували кошти, було включено невиконані роботи на суму 350 тисяч гривень, що стало прямим збитком для територіальної громади. Кримінальну справу за фактом цих порушень відкрили ще у 2021 році, але підозру Маципурі оголосили у березня 2024 року.

Поки слідство розбиралося із махінаціями Маципури під час будівництва амбулаторії, Василь Романюк, попри попередній досвід, уклав із ним новий договір — цього разу на капітальний ремонт покрівлі з утепленням горища Дашковецького ліцею вартістю майже 15 мільйонів гривень. Слідча експертиза знову виявила порушення: Маципура, вірний своїм методам, завищував обсяги робіт, використовував дешевші матеріали, ніж передбачено проєктом, та вказував у документах невиконані роботи. Збитки Якушинецькій громаді склали 306 379 гривень. Прокуратура та поліція повідомили про скеруванняі  цієї справи до суду.

Проти Маципури відкрито ще кілька кримінальних проваджень за схожими схемами у інших громадах. Але, здається, Василь Романюк вперто вірить у його здатність на четвертому чи п’ятому підряді «виправитися». Адже кожен заслуговує на шанс — навіть якщо цей шанс коштує громаді сотні тисяч гривень.

Далі узявся дурити Романюка Василь Шумський — колишній голова Микулинецької сільської ради, яка увійшла до складу Якушинецької об’єднаної територіальної громади. У 2020 році Романюк, як висуванець «Української стратегії Гройсмана», переобрався головою Якушинецької сільської ради. З 26 депутатів ради 11 також представляли цю партію, включно із секретарем ради. Призначення старост, яких у громаді п’ятеро, відбувалося за виключно благословення головного «стратега» Гройсмана у Якушинцях Василя Романюка, якого Василь Шумський якось зумів переконати, що кращого за нього старости годі й шукати. Довірливий Романюк погодився, і Шумського призначили старостою сіл Ріжок та Микулинці.

Але невдовзі спливли факти, як напередодні ліквідації Микулинецької сільської ради та її приєднання до Якушинецької громади Шумський поставив на потік підробку рішень сесій сільської ради, що дозволило йому передати у приватну власність низку земельних ділянок своїм родичам, знайомим та «потрібним» людям. За допомогою сфальсифікованих протоколів державні реєстратори оформлювали право власності на ці ділянки. Частину землі згодом перепродали за заниженими цінами або переоформили на третіх осіб для легалізації незаконно набутого майна. Щодо Шумського та його подільників відкрили низку кримінальних проваджень. Щоб не потрапити до буцегарні, Шумський терміново мобілізуватися до ЗСУ. Але ж до чого тут Романюк, він просто вірить у людей…

Ну а найдовше Якушинецького сільського голову водив за ніс соратник і бізнес-партнер Володимира Гройсмана — відомий на Вінниччині забудовник-мільярдер Тимофій Гіренко, якого інший соратник Гройсмана, мер Вінниці Сергій Моргунов, нещодавно майже потайки нагородив напередодні 70-річного юбілею медаллю «За вагомий внесок у розвиток Вінниці» №12.

Гіренко так заплутав довірливого Романюка, що той протягом 15 років фактично приховував від громади земельну ділянку площею 36 гектарів. Для військовослужбовців, медиків і вчителів землі, як не було, так і не з’являлося роками. А після початку кривавої повномасштабної війни, коли тисячі українців заплатили за незалежність нашої землі власною кров’ю, земля раптом знайшлася — але виключно для масштабної схеми її привласнення з метою нових надприбутків Гіренка.

Звісно, Романюк, знову ж таки, не винен, що Якушинецька громада зрештою не отримає близько 1,4 мільярда гривень. Адже Гіренко і не таких майорів «кидав».

Отже, який висновок? Василь Романюк – не корупціонер. Він просто… довірлива, наївна людина. Просто «лох». Ну що ж, буває.

А тим, хто сумнівається в цій версії, депутатка Якушинецької сільської ради Людмила Марценюк, вона ж учителька початкових класів Зарванецької гімназії (саме тієї, де, за збігом обставин, і «освоювалися» кошти), давно пропонує обмежити доступ до сільради. Навіщо, мовляв, зайві очі та вуха?

І справді, для чого? Коли громадяни не заважають, не «плутаються під ногами», очільник громади може спокійно залишатися… самим собою. Наївним. Довірливим. Таким, якого раз у раз «обдурюють» та «кидають». Бо ж він — не хто-небудь, а «Самоврядець року»! А бюджет? Та що бюджет! Він усе стерпить…