Півтора місяці бійці 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ім. Якова Гандзюка відважно стримували російських окупантів на східних околицях Карлівки, що знаходиться на південному фасі Покровського напрямку.
Але ворог вийшов в тил батальйону зі сторони Калинового і Галицинівки, фактично оточивши Карлівку разом з його захисниками. На жаль, Галицинівку ніхто не захищав – в одинадцятому батальйоні не було достатньо людей для цього.
Після тижня важкої кругової оборони батальйон втратив підтримку важкої артилерії, яка відступила завчасно. Втрати вбитими були великими, а поранених не вдалося евакуювати. Стрілецькі боєприпаси закінчувалися. Комбат наказав решткам підрозділу прориватися з котла…
Зараз командування оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» звинувачує комбата в втраті Карлівки. При цьому комбриг, який на цьому ж напрямку паралельно лише три дні зміг протриматись у неоточеній Новогродівці, після чого росіяни захопили місто, жодних нарікань від командування не отримав.
Комбата 11-го окремого мотопіхотного батальйону звільняють. Про це з посиланням на звернення солдатів та офіцерів підрозділу повідомляють речники проекту DeepState, які із самого початку війни опікуються укладанням фронтових мап і військовою експертизою.
У зверненні бійців йдеться, що командир батальйону прийняв підрозділ в розбитому стані, але при правильних підходах зумів швидко налагодити роботу піхоти та інших служб. Від 13 червня 11 батальйон захищав Карлівку та стримував ворога у Нетайловому. При цьому щодоби ворог завдавав по 150-200 мінометно-артилерійських ударів, робив 10-120 скидів та 10-30 атак FPV-дронами.
«22 серпня розпочався масований штурм у фронт підрозділу силами 250 чоловік піхоти, 3 ОВТ та 4 ЛАТ. З цього дня середьнодобова кількість приходів арти та мін вже була 200-500, до 200 скидів та 30-50 ударів фпв. Того ж 22 серпня, вся Карлівка перейшла під повний вогневий контроль ворога. Через ризик оточення 24 серпня важка артилерія ЗСУ відійшла», – описують ситуацію бійці.
Захисники Карлівки розповідають, що до 26 серпня, попри чималі втрати батальйон стримував ворога, але 26-28 серпня через падіння оборони біля Калинового, Птичого та Мемрику, противник зайшов у тил із західної сторони Карлівки. Крім того, ворог зайшов у Галицинівку.
За їхніми словами, 24 серпня стало неможливо проводити евакуацію поранених, не вистачало провізії, а боєкомплект був на мінімумі: снаряди видавали з розрахунку 10-30 одиниць на добу.
«26 серпня утворюється Карлівський мішок Біля Галицинівки ворог зайняв частину окопів, які взагалі ніхто не обороняв, бо не вистачало людей. Через всі ці події, 11 ОМПБ зазнала важких втрат в кількості *** осіб. Прийнято рішення про відхід з мішка залишків батальйону на рубіж південніше Карлівки. Власне воно і стало вирішальним у пошуку винних», – йдеться у повідомленні.
Захисники Карлівки стверджують, що у штурмі та оточенні брало участь щонайменше 1000 осіб противника зі складу 1 та 3 МСБ 114 ОМСБр, 1454 МСП, 60 ОМСБ, ШЗ «смерч» та МСБ 110 омсбр.
Аналітики DeepState зазначили, що рішення керівництва ОТУ про відсторонення командира 11 ОМПБ від посади деморалізує весь особовий склад та дезорганізує його.
