ВЕТЕРАНИ ВІННИЦЬКОГО «КОТЛА» ІЗ «СЕРВІСНОЮ» СОВІСТЮ

Одіозні екс-ДАІшники Вінниччини, які з початком повномасштабного військового вторгнення пішли героїчно охороняти вінницький військкомат, відмовилися від своїх судових позовів щодо захисту «гідності, честі та недоторканність ділової репутації».

Здавалося б, приватна історія з корупційним відтінком. Але саме такі історії і пояснюють, чому черг з добровольців до військкоматів на відміну від перших місяців великої війни вже давно немає, і чому українське суспільство на радість московському ворогу стає демотивованим та психологічно зломленим.

Честь і гідність за 100 тисяч готівкою

Як повідомили в Інституті масової інформації (ІМІ), екс-очільник головного сервісного центру МВС Олександр Князюк і екс-заступник директора регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області Денис Фурманюк відмовилися від своїх судових позовів проти власника домену сайту deputaty.in.ua (нині це сайт depytaty.pro).

Сайт deputaty.in.ua відображав позицію громадської організації «Автомайдан «Вінниччина» та позиціонував себе, як «інформаційний та освітній майданчик для усіх активістів Вінницького регіону, які… вважають корупцію однією з найбільших проблем в Україні».

Справу Фурманюка проти інформ-ресурсу автомайдану «Вінниччина» розглядав Вінницький апеляційний суд, першу інстанцію він програв. У Князюка справа розглядалася судом першої інстанції.

За повідомленням ІМІ, двоє колишніх працівників сервісних центрів МВС подали заяви до суду на вінницький сайт depytaty.in.ua. В обох позивачів був один адвокат Віталій Кайдашов. Від медіа Олександр Князюк та Денис Фурманюк вимагали визнати інформацію про них недостовірною та виплатити по 100 тис. грн. моральної компенсації кожному.

Приводом для позову стала публікація «Доки одіозні міліціонери охороняють військкомати, у Вінниці аншлаг «авто-бариг»», у якій йшлося про те, як колишні та на той момент чинні представники МВС охороняли вінницький військкомат.

Позивалися поліцейські достойники до власника домену сайту deputaty.in., екс-депутата (2015-2020 рр.) Вінницької міськради від партії «ВО «Свобода» Дмитра Уманця. Сам Дмитро на той час проходив службу в ЗСУ та виконував бойові завдання на лінії фронту. Проте навіть після того, як адвокату Кайдашову стало це відомо, він не змінив позов.

Окрім вимоги «визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканність ділової репутації, публікацію» позивачі хотіли від Уманця ще по 100 тис. грн. готівкою. Проте пізніше Фурманюк зменшив суму відшкодування до 10 тис. грн.

Першим результатом розгляду позовів стало рішення судді Вінницького міського суду Володимира Воробйова, який відмовив у задоволенні позову Денису Фурманюку. Його адвокат подав апеляцію.

Вже під час розгляду апеляції Фурманюка на адресу апеляційного суду надійшла заява позивача про відмову від позову. А тому Вінницький апеляційний суд вирішив прийняти відмову від позову, визнав нечинним рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2023 р. та закрив провадження в цій справі.

Водночас адвокат Роман Васильняк, який захищав Дмитра Уманця, подав заяву про стягнення судових витрат з позивачів. Він аргументував це тим, що Денис Фурманюк «відмовився від позову, достовірно розуміючи безпідставність своїх вимог, а отже є підстави для стягнення з нього судових витрат, понесених відповідачем у суді першої та апеляційної інстанції». В результаті судді стягнули з Фурманюка 6 тис. грн.

Наступного дня після апеляції Фурманюка Вінницький міський суд розглядав позов Князюка. Проте й туди надійшла «письмова заява про відмову від позову», а провадження в справі Князюк просив закрити. Суддя Романюк вирішила закрити провадження в цій справі та стягнула 5 тис. грн. на професійну правничу допомогу, які витратив Дмитро Уманець, захищаючись від позовів Князюка та Фурманюка.

«Бойовий» квартет

На те, як керівники сервісних центрів МВС Вінниччини з початком повномасштабної війни дружно пішли боронити військкомати, звернули увагу не тільки автори інформ-ресурсу автомайдану «Вінниччина».

Наприклад, видання Naspravdi.Today ще у вересні 2022 р. присвятило власне журналістське розслідування квартету «сервісних» офіцерів МВС, котрі опинилися в роті охорони Вінницького міськвійськкомату (тобто Вінницького об’єднана ного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Мова йшла про Віталія Каспрука, начальника регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області, Віталія Ковальчука, керівника вінницького територіального сервісного центру, Дениса Фурманюка, начальник управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності сервісного центру, і Олександра Князюка — колишнього керівника сервісного центру у Вінницькій області, а до початку великої війни – керівника головного сервісного центру МВС.

«Всі вони до літа несли тягар військової служби в роті охорони, боронячи від ворогів Вінницький міський військкомат. Усі вони – кадрові офіцери і їхні вміння знадобилися б у більш непростих ситуаціях, ніж охорона військкомату. Тому наприкінці весни, коли журналісти дізнались про таку поважну охорону спокою Вінниччини, вони хотіли запитати міського військового комісара Ігоря Ліщука. Адже призначення відбулися саме за його керівництвом. Та до Ліщука раніше виникли питання в інших людей і на момент публікацій він вже працював на Львівщині, а новий комісар Роман Потерлевич лише кивав на попередників. А далі ще цікавіше. Квартет офіцерів-охоронців таки з Вінниці прибрали. У найближчий районний центр. Тепер достойники боронять спокій Тиврівського районного військкомату…», – зазначали журналісти видання Naspravdi.Today восени 2022 р. у публікації під назвою «Чий спокій охороняють ділки з вінницького МРЕВ?».

Також видання Naspravdi.Today розповіло хто є ху серед «сервісних офіцерів».

Денис Фурманюк взагалі був «приписаний» до київського військкомату, але як почалась війна чомусь не пішов боронити Київ, Бучу, Гостомель, Ірпінь, а повернувся до рідної Вінниці і зі зброєю в руках став оберігати спокій  місцевого, а потім Тиврівського військкомату.

За інформацією Naspravdi.Today, раніше Фурманюк у міській ДАІ Вінниці був начальником адмінпрактики. Згодом став фактично касиром Князюка у Головному сервісному центрі МВС України. До війни Фурманюк залишався в тому ж відомстві начальником управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності ГСЦ МВС. Тобто, саме Фурманюк «рулив» грошовими потоками. Також Фурманюк керував дозволами на перевезення небезпечних вантажів, при цьому мав власну автошколу, де готували водіїв до перевезення таких вантажів. Це не повноцінна автошкола з великим парком, навчальними класами, а радше невеличка кімнатка з мінімумом вимог, але з досить великими грошовими прайсами для клієнтів. Там можуть навіть і не вчити: заплатив – і їдь собі, вези.

Разом із Фурманюком став на захист військкоматів і його бойовий побратим Віталій Каспрук у статусі чинного начальника регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області.

Князюк, Фурманюк, Каспрук з Ковальчуком, охороняючи військкомати від путіна, отримували зарплату від ЗСУ разом з преміальними, зберігаючи свої посадові оклади в сервісних центрах. Охорона військкомату квартетом коштувала бюджету більше 300 тис. грн. щомісяця.

Арія першим «Голосом»

Журналісти Naspravdi.Today також нагадали, що один з «сервісних» охоронців військоматів, Віталій Каспрук, – ще й, так би мовити, політик. Під час останньої партійної активності Святослава Вакарчука, Каспрук намагався потрапити до Верховної Ради від партії «Голос», – був включений до виборчого списку під № 159.

Тому не буде не зайвим згадати вичерпну характеристику колеги Каспрука, екс-очільника головного сервісного центру МВС Олександра Князюка, яку надала вінницька депутатка Верховної Ради Олександра Устінова, котра значиться головою парламентської фракції партії «Голос».

У травні 2023 р. Устінова наголошувала, що у Вінницькому окружному адмінсуді екс-очільник головного сервісного центру МВС Олександр Князюк має намір поновитися на посаді, яку він займав з 2019 по 2021 рр. «Більше того – він вимагає повернути йому заробітну плату за весь період звільнення, бо, бачте, все було незаконно. Класична схема для нашого часу», – зазначала депутатка.

Щоправда, у грудні 2023 р. разом з відмовою від позову до журналістів, Князюк відмовився і від позову до Міністерства внутрішніх справ України і Головного сервісного центру МВС щодо визнання протиправними та скасування наказу про його звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди. Але у травні відмовлятися від поновлення на посаді Князюк намірів не мав. Тому депутатка Устінова і розповіла про земляка багато чого цікавого.

Олександр Князюк – досить одіозна особа в поліцейських колах. Пропрацювавши все життя в поліції, а потім головою тендерного комітету нового сервісного центру, Князюк став досить заможною людиною, вірніше не він, а його дружина та донька. Звільняли «головного по сервісах» всі – від керівництва МВС до Верховної Ради, де чутки про його роботу окремо навіть розглядали на Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Князюк прийшов до Головного сервісного центру МВС з регіонального центру у Вінниці. В Києві він спочатку став першим заступником голови Головного сервісного центру (ГСЦ МВС). А у 2019 р., коли Владислав Криклій, що очолював тоді Центр, став Міністром інфраструктури, Князюк зайняв його місце.

Відомо, що в період роботи Князюка значно загальмувалася реформа МВС. За нього до структури поверталися старі обличчя з ДАІ, в сервісних центрах не працювала частина камер відеонагляду, вимагались хабарі за іспити в автошколах. До сервісних центрів повернулися довгі черги, де на тих, хто, скажімо, хотів зареєструвати авто, вже чекали так звані «бігунки» – люди, що за гроші все вирішували в пришвидшеному режимі.

У квітні 2021 р. через таку ситуацію в ГСЦ МВС Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності викликав Князюка на засідання. Згодом його звинуватили у тому, що він не лише ігнорує, а й покриває корупцію. І Олександр Князюк покинув посаду.

Після початку війни Князюк охороняв вінницький військкомат і менш ніж за рік демобілізувався, в той час, коли хлопці «на передку» з 24 лютого 2022 р. не можуть, навіть після поранення, додому потрапити.

У 2017 р., коли Князюк очолював регіональний сервісний центр у Вінницькій області, він хвалився журналістам, що брав участь у миротворчих операціях АТО та керував небезпечним розмінуванням. Спеціаліст із розмінування провів у зоні АТО всього місяць, але всім казав, що більше, бо «через підвищений рівень небезпеки день був за три».

З початку повномасштабного вторгнення учасник бойових дій Князюк став на захист… Вінниці, а точніше вінницького військкомату. До речі, тоді місцевий комісаріат разом з ним охороняло чи не все керівництво сервісних центрів МВС. У січні 2023 р. Князюк звільнився з роти військкоматної охорони за сімейними обставинами.

Нужденний поліцейський у заможних родичів

Офіційно ексочільник сервісного центру МВС володіє всього 1/3 квартири в Києві. Однак з певним нюансом. Раніше ця квартира була службовою, а після того, як Солом’янська райадміністрація виключила її з переліку службового житла, Князюк приватизував її на трьох. Частки отримали він, дружина і донька.

У МВС підтвердили, що таке житло дійсно перебувало у них на балансі і було приватизоване. Знаходиться ця квартира у скандальній новобудові «Кампус», збудованій на території Київського політехнічного інституту.

Крім квартири, за інформацією аналітичної системи Юконтрол, Князюк Олександр Григорович (або його повний тезко) володіє ще двома земельними ділянками у Бохониках, що біля Вінниці, та їздить на Лексусі 2013 р. випуску.

Але найцікавіше майно – на доньці Князюка Тетяні. До 2020 року дівчина працювала у Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі. Але яскрава бізнес-кар’єра у віці 16 років почалася в неї, коли їй раптом хтось подарував будинок у Вінниці площею майже 200 кв. метрів.

У 2022 р. Тетяна Князюк отримала ще два цікаві подарунки. 14 серпня 2022 р. дочці екс-керівника Головного сервісного центру МВС України подарували автомийку, газову заправку, 300 кв. метрів адміністративних будівель та квартиру. Видно, подарунки у вигляді бізнесу та квартир для дітей впливових поліціантів – це норма.

Знаходиться і земельна ділянка, і будівля на Житомирському шосе, 5, що на об’їзній дорозі у Вінниці. Квартира розташована неподалік, у селищі Десна.

В Інстаграмі Тетяна Князюк розповідає про свою минулорічну подорож до Іспанії на червоній TOYOTA C-HR HYBRID 2020 р. випуску. Це авто було придбане кимось у 2021 р. і коштувало тоді близько 30 тис. доларів США. Невідомо, кому належить автомобіль, але їздила на ньому донька Князюка.

Дружина екс-поліціянта Князюк Інна Миколаївна відкрила ФОП у вересні 2020 р., коли Князюк ще керував Головним сервісним центром МВС. А уже 1 липня 2021 р. підприємиця змогла придбати вантажне авто MAN та напівпричеп, які сумарно коштують на автомобільному ринку близько 50 тис. доларів США.

«Нам не так страшні московські воші, як страшні українські гниди», – цю фразу часто приписують Симону Петлюрі. Насправді Симон Васильович такого ніколи не казав. Він писав про московських вошів, про «своїх» гнид, але не називав їх «українськими». І того, що вони страшніші за московських, – теж не казав. Часи були інші, ще не придумали ДАІ і сервісні центри МВС…

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням: