13 вересня 2023 р. у Вінниці та Гавришівці провели в останню путь воїнів, віддавших життя за Перемогу України.
Володимир Гаврилюк народився 6 листопада 1975 р. у Вінниці. Навчався у 32-й школі, потім у Жмеринському залізничному училищі, по завершенню якого працював у авторемонтній сфері. Був і зварювальником, і малярем, і слюсарем. Він вірив у Бога, людей та справедливість, мав глибоке духовне покликання – протягом 19 років служив паламарем у Храмі Христа Спасителя по вулиці Волошковій.
З початком великої війни Володимир Гаврилюк став на захист Батьківщини, бо вважав це своїм священним обов’язком. Перебуваючи на фронті, казав, що залишатиметься там до останнього. Та тішився з того, що може зробити свій внесок у Перемогу України.
Останній свій бій воїн прийняв складі 118 ОМБр, що була сформована в числі новоутворених на початку 2023 р. підрозділів ЗСУ. Загинув Володимир 31 серпня 2023 р. біля села Роботине Запорізької області. Йому було 47 років…
Василь Воронюк народився 13 січня 2001 р. в Гавришівці Вінницького району. Після 9 класу пішов вчитись у Вінницький коледж Національного університету харчових технологій. Займався спортом, грав за гавришівську футбольну команду. Далі була строкова військова служба і початок повномасштабного вторгнення російських окупантів. Василь зустрів його у складі 14-ої бригади оперативного призначення ім. Івана Богуна «Червона калина». Разом із побратимами виконував бойові завдання на різних напрямках. Захищаючи Батьківщину, усім серцем вірив у Перемогу рідної України.
Загинув 22-річний боєць 9 вересня 2023 р. поблизу села Новопрокопівка Запорізької області.
Василь був вірним та справжнім, життєрадісним та світлим, цінував дружбу і вмів дружити, завжди готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував.
Вдома на Василя Воронюка чекали батьки, сестра та кохана дівчина…
