ЗЕМЕЛЬНА МАФІЯ ВІННИЧЧИНИ: ЕСКІЗИ З НАТУРИ

«Ми Вінничани» вже звертали увагу на звіт Вінницької обласної прокуратури щодо добровільного повернення Вінницькій територіальній громаді земельної ділянки біля популярного джерела на березі Вишенського озера. За словами прокурорської прес-служби, неназвана релігійна організація повернула землю одразу після позову, направленого до суду Вінницькою окружною прокуратурою.

Раніше про заявлені прокуратурою позови щодо повернення незаконно приватизованих ділянок водного фонду біля того ж джерела «Вишенське» особисто повідомляв обласний прокурор Вінниччини Олексій Химченко.

Переможні реляції прокуратури потребують деяких нагадувань щодо існування не кіношної, а справжньої земельної мафії на Вінниччині. А щоб два рази не вставати, заодно нагадати і про важливий внесок правоохоронних органів у невпинний земельний дерибан.

З чого усе почалось

Земельна ділянка з кадастровим номером 0520688900:01:004:0044 площею 0,9519 га розпорядженням Вінницької районної держадміністрації від 27 січня 2006 р. була передана у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Ця земельна ділянка, на якій знаходиться джерело, з якого беруть воду сотні вінничан мікрорайону «Вишенька», формально увійшла в межі міста Вінниці через 9 років згідно з постановою Верховної Ради України «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» від 13 травня 2015 р. і «переїхала» із Якушинецької сільради Вінницького району на вулицю Барське шосе (Джерельну) у Вінницю. Але на той час вона вже не тільки змінила власника, але неодноразово була поділена, потім деякі новоутворені ділянки об’єднувались, аж поки не сформувалось 15 ділянок, які опинились у власності 10 фізосіб та однієї юрособи – тієї самої неназваної прокуратурою релігійної організації.

У власності релігійної організації опинилась ділянка:

– площею 0,1244 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0409).

У власності фізосіб опинилась дилянки:

– площею 0,0880 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0411);

– площею 0,1495 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0495);

– площею 0,1498 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0496);

– площею 0,0402 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0432);

– площею 0,0298 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0455);

– площею 0,0358 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0454);

– площею 0,0360 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0456);

– площею 0,0476 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0457);

– площею 0,0366 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0458);

– площею 0,0042 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0459);

– площею 0,0319 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0452);

– площею 0,0441 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0453);

– площею 0,0674 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0493);

– площею 0,0666 га (кадастровий номер: 0510100000:02:070:0494).

«Зависла» на роки кримінальна справа

За словами очільника Вінницької обласної прокуратури, на початку грудня 2023 р. Вінницькою окружною прокуратурою подано два позови – один до релігійної організації (у господарський суд Вінниччини), другий – до фізосіб (у міськсуд Вінниці) з вимогами повернути ділянки Вінницькій міській територіальній громаді та скасувати у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав державну реєстрацію ділянок та прав на них.

Це добре. Але хотілось би дізнатись від прокуратури і про долю кримінальної справи, яка за ініціативи громадської організації «Автомайдан «Вінниччина» була відкрита ще у вересні 2020 р. за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) і яку за процесуальним керівництвом прокуратури розслідують детективи Нацполіції.

Як свідчать відкриті джерела, слідчі обґрунтовано підозрюють, що від самого початку земельну ділянку площею 0,95 га з цільовим призначенням для сільськогосподарських потреб було передано у приватну власність незаконно (відповідно до Водного та Земельного кодексів України землі в межах прибережно-захисних смуг не можна передавати у приватну власність), а оформлення права власності на неї здійснювалось на підставі підроблених документів, наприклад, частина ділянки площею 0,3 га на момент її відчуження знаходилась на території Вінниці, а тому нею розпорядитись могла лише Вінницька міськрада. Технічну документація із землеустрою щодо подальшого поділу земельної ділянки та об`єднання новоутворених ділянок здійснювало ПП «Партнер-СПС» (Ладижин, вул. Кравчика Петра, 17А), а технічна документація розроблялась Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом.

До речі, власницею ПП «Партнер-СПС» є Світлана Коломєйцева, дочка уродженця селища Провідєніє Чукотського району Хабаровського краю рф Валерія Коломєйцева, який з 1998 р. по 2022 р., будучи беззмінним мером Ладижина (останні три каденції висувався проросійськими Партією регіонів та партією «Наш Край»), неодноразово фігурував у корупційних скандалах, а також перебував у першій десятці українського антирейтингу «Вороги преси-2006».

Якщо вірити слідчим, до маніпуляцій із земельними ділянками має пряме відношення і ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс» (село Агрономічне, вул. Мічуріна, 1), одним з керівників якого донедавна був інженер-землевпорядник Юрій Колєсніков, чия дружина Ольга Тягунська, працювала головним спеціалістом Держуправління навколишнього природного середовища у Вінницькій області, а потім займала не останні посади у Вінницькій міськраді – у Департаменті із земельних ресурсів та у Департаменті архітектури, містобудування та кадастру.

Власником ТОВ «Юридично-земельний союз «Альянс» донедавна був Андрій Красніцький, котрий, як «молодий юрист» став відомим широкому загалу своїм балотуванням до Верховної Ради у 2019 р. на 17-ому окрузі (Ладижин, Бершадський, Гайсинський, Теплицький та Тростянецький райони Вінницької області). Будучи висуванцем партії «Батьківщина», Красніцький на всіх рекламах демонстрував свою відданість на той час новообраному президентом України Володимиру Зеленському. Але це не допомогло отримати заповітний мандат. Через рік Андрій Красніцький таким же чином «пролетів» мимо мандата депутата Вінницької облради, але вже як висуванець Радикальної партії Ляшка.

Андрій Красніцький є сином екс-директора науково-виробничого центру «Соя» Національної академії аграрних наук України Володимира Красніцького, котрий, у свою чергу, був помічником екс-глави Вінницької облради (2006-2010 рр.) та двічі нардепа (з 2012 по 2019 рр.) Григорія Заболотного.

Родина Красніцьких, декларуючи шалені кошти і таку ж кількість рухомого та нерухомого майна, через низку власних фірм мала безпосереднє відношення до «вирішення земельних питань» радикальними методами. Зокрема, одна з юридичних фірм Красніцького-молодшого супроводжувала багаторічну суперечку керівництва Вінницького національного аграрного університету з Агрономічною сільрадою Вінницького району за 517 га землі. Суть протистояння, пік якого за участю «масовки» з обох сторін прийшовся на 2017-2018 рр., в Агрономічній сільраді пояснювали тим, що руками університету, професором якого зокрема був і Григорій Заболотний, здійснюється рейдерське захоплення землі. Керівництво університету, звісно ж, висловлювало протилежну думку.

Ще «веселіша» земельна історія трапилася навесні 2020 р., коли у Вінниці у квартирі-офісі по вулиці Антоновича, 7 протягом двох тижнів разом з донькою, зятем та двома охоронцями утримувалась аграрна «баронеса» Олена Гур’євська.

Колишня помічниця уродженця Вінниці, нардепа декількох скликань Олега Зарубінського (остання каденція у 2012-2014 рр. – «списочник» Партії регіонів) стала відомою завдяки пікетам робітників СТОВ «Поділля» (село Строїнці Тиврівського району) під Вінницькою облдержадміністрацією та обласною прокуратурою у 2015-2016 рр. Селяни спочатку протестували проти переходу господарства під контроль менеджменту Гур’євської через борги, які утворилися у «Поділля» перед фірмою Гур’євської ТОВ «Остер», а потім, коли нові управлінці трохи розплатилися з частиною боргів СТОВ і підняли людям зарплати, строїнчани виступили проти повернення старих «хазяїв» в особі багаторічного керівника господарства Андрія Слободянюка. Однозначної підтримки всіх селян ані одна із сторін не мала, тому протистояння супроводжувалось взаємними звинуваченнями у рейдерстві, сутичками та судовими тяжбами, аж поки не переросло у «війну за пайщиків».

СТОВ «Поділля» здійснювало господарську діяльність, орендуючи у місцевих власників так званих «земельних паїв» більше 1000 га угідь (з них 600 були зайняті багаторічними насадженнями, ягідниками). «Знерухомивши» один одного судовим клінчем, старі і нові «хазяї» заснували у Строїнцях дві нові агрофірми (ТОВ «Поділля І» – Слободянюк, ТОВ «Еко Ніка» – Гур’євська) і стали заохочувати власників земельних паїв до переукладанню договорів оренди землі з новоутвореними підприємствами. Більшого успіху досягла Гур’євська, в оренді ТОВ «Еко Ніка» опинилось близько 800 га угідь, плюс майновий комплекс – нафтобаза, майстерні та холодильні камери.

На дворі вже був  2020 р. і ось тут у Строїнцях «намалювалась» ще одна фірма – ТОВ «Агрокомплекс «Строїнецькі сади», засноване Володимиром Красніцьким та його дружиною, а також Леонідом Поліщуком та Геннадієм Мельником. Останні два достойники, відповідно, – батько (він же завідувач кафедри галузевого машинобудування Вінницького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор і академік) та давній бізнес-партнер Андрія Поліщука, який до травня 2023 р. багато років поспіль очолював АТ «Вінницяобленерго» та був депутатом Вінницької облради (останню каденцію – від партії «Українська стратегія Гройсмана»).

Як з’ясували журналісти-розслідувачі з видання «Детектив.інфо», «Строїнецькі сади» не стали заморочуватись переманюванням пайщиків. «Молодий юрист» Красніцький запропонував Олені Гур’євській продати ТОВ «Еко Ніка» і, отримавши відмову, з групою «тітушок», які діяли під патронатом «орлів» скандальновідомого очільника ГУНП у Вінницькій області генерала поліції Юрія Педоса, два тижні не випускав з офісу Гур’євську з донькою, зятем та охороною.

До речі, Педосу, на мундирі якого і так не було де тавра ставити, за подібні «художества» одразу «прилитіло» – наприкінці травня 2020 р. його було відсторонено від виконання обов’язків керівника Нацполіції Вінниччини, а його заступників, начальника кримінальної поліції і керівника оперативної служби, звільнено. Але Олені Гур’євській це не допомогло. На той час у ТОВ «Еко Ніка» вже з’явились нові власники, – серед них кримчанин Леонід Майданевич, який під час балотування Красніцького-молодшого до Верховної Ради у 2019 р. на 17-ому окрузі виконував роль спойлера (кандидата, який не має шансів перемогти, але відтягує на себе частину голосів суперників), та вінничанин Станіслав Перевалов, він же помічник на той час депутата Вінницької облради Андрія Поліщука. У травні 2020 р. Гур’євська отримала ще й «контрольний у голову» у вигляді відкритої Нацполіцією кримінальної справи за розтрату майна ТОВ «Еко Ніка» в особливо великому розмірі на суму 13 млн. 682 тис. грн. (ч. 5 ст. 191 КК України), – після трьох з половиною років розслідування доля цієї справи залишається невідомою.

Тобто, повертаючись до також «завислої» на роки кримінальної справи щодо «прихватизації» землі навколо джерела «Вишенське» та враховуючи «кредитну історію» фігуруючих у цій справі вундеркіндів, від прокуратури і хотілось би почути не тільки різдвяні оповідання про те, як прокурори «з метою захисту інтересів громади» мужньо позиваються у господарські суди. Тим більше, що ймовірна причетність професійних рейдерів до «джерельної справи» – це тільки початок нашої страшної казки про земельний дерибан.

«Дванадцять апостолів»

Релігійна організація, яку у Вінницькій обласній прокуратурі посоромились назвати вголос, це зареєстрована у Вінниці у 2004 р. «Незалежна релігійна громада євангельських християн-баптистів «Дванадцять апостолів». У прокуратурі стверджують, що після їх позову до «Дванадцяти апостолів», направленого у Господарський суд Вінницької області 7 грудня 2023 р., «відповідач добровільно виконав вимоги позовної заяви та повернув територіальній громаді спірну ділянку».

Мова йде про земельну ділянку площею 0,1244 га, яка опинилась у власності «Незалежної релігійної громади євангельських християн-баптистів «Дванадцять апостолів», – саме на цій ділянці знаходиться джерело «Вишенське».

«Відтак 11 січня 2024 р. ухвалою Господарського суду Вінницької області закрито провадження у справі, у зв’язку з добровільним виконанням відповідачем позовних вимог прокурора», – відзвітувала прес-служба Вінницької обласної прокуратури.

«Протягом років Вінницька міська рада не вживала самостійно заходів щодо захисту інтересів вінничан та повернення землі у комунальну власність. Тому з метою захисту інтересів громади до суду звернулася прокуратура», – наголосили в обласній прокуратурі.

Тут треба зазначити, що у прокуратурі займаються лукавством. Релігійна громада «Дванадцять апостолів» добровільно відмовилась від права власності на земельну ділянку майже за місяць до прокурорського позову у Господарський суд, відмова була офіційно зареєстрована 13 листопада 2023 р.

Маніпулюють у прокуратурі і щодо невживання Вінницькою міськрадою заходів по поверненні землі у комунальну власність. Менш ніж за два тижні зібрала необхідну кількість підписів громадян петиція про повернення джерела на Вишенському озері вінничанам, яка була зареєстрована на порталі Єдиної системи місцевих петицій 25 листопада 2022 р. Із змісту самої петиції та відповіді на неї стає зрозумілим, чому чиновники міськради, котрі і самі ніколи не проти пристроїти «зайву землю» у «правильні» руки, на цей раз «відморозились», посилаючись на «завислу» кримінальну справу, ініційовану «Автомайданом «Вінниччина». Сановників міськради можна підозрювати у сукнарстві та злодійкуватості, але у схильності до суїциду – навряд.

У міськраді і без підказок громадських активістів добре знали, хто стоїть за «Незалежною релігійною громадою євангельських християн-баптистів «Дванадцять апостолів». Серед її засновників:

• батьки Дмитра Шлапака, колишнього помічника прокурора Замостянського району Вінниці, який у 2009 р. перекваліфікувався у суддю Замостянського районного суду Вінниці, а у 2012 р. став суддею Вінницького міськсуду;
• батьки екс-заступника прокурора Вінницької області Олександра Попеско;
• низка вінницьких адвокатів;
• екс-начальниця юрвідділу та екс-директорка з правової роботи вже згадуваного АТ «АК «Вінницяобленерго» Алла Бузько.

Засновники «Дванадцяти апостолів» та їх родичі в кінці кінців і стали власниками 14 земельних ділянок навколо заплави річки Вишня.

Одну з адвокаток-засновниць «Дванадцять апостолів», Жанну Часник правоохоронці «прийняли» 15 липня 2016 р. біля вінницького гіпермаркету «Грош», що по вулиці Чехова, 23, під час одержання 2000 доларів США, – частини хабаря, який вона вимагала від свого клієнта  Олександра Куницького у розмірі 5000 доларів начебто для суддів апеляційного суду Вінницької області за позитивне рішення у судовій тяжбі щодо повернення дитини. Була відкрита кримінальна справа за ч. 2 ст. 190 (шахрайство) та ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Але 13 січня 2017 р. Вінницький міськсуд Жанну Часник визнав невинною і виправдав в зв`язку «з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення». Лише 29 травня 2019 р. Вінницький апеляційний суд скасував цей виправдувальний вирок, і направив справу на новий розгляд. Тільки той же Вінницький міськсуд 22 жовтня 2021 р. справу знову закрив, звільнивши Жанну Часник від кримінальної відповідальності, – на цей раз у зв`язку із закінченням строків давності.

Ще одним засновником релігійної організації «Дванадцять апостолів» і її беззмінним очільником є вінницький адвокат Валерій Сувалов, котрий також є засновником та співкерівником зареєстрованої у 2015 р. у Вінниці громадської організації «Антикорупційна ліга Вінниччини». Разом із Суваловим боротьбою з корупцією на громадських засадах опікувались Владислав Янковський, працювавший у теруправлінні Державного бюро розслідувань (ДБР), що розташоване у Хмельницькому, слідчим з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, та Олег Левицький, колишній співробітник Держслужби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області, а нині – працівник відділу регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Чим закінчилась боротьба з корупцією під прикриттям євангельських псалмів, багатьом добре відомо. На початку квітня 2018 р. детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали адвоката-євангеліста-антикорупціонера Валерія Сувалова разом з вінничанином Вадимом Кабішевим, які виступали посередниками при передачі хабаря заступнику прокурора Вінницької області Олександру Попеску. За 6000 доларів США Попеску обіцяв керівнику фермерського господарства «Корделівка» (село Корделівка, Калинівський район) Віктору Чуйку закрити кримінальне провадження щодо самовільного зайняття земельної ділянки. Самого Попеску співробітники СБУ «спакували» у центрі Вінниці біля ресторану «Макдональдс». Солом’янський райсуд Києва обрав усім трьом фігурантам запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Для заступника прокурора – цілодобово, для інших – на ніч. Але вже 4 грудня 2018 р. Вінницький міськсуд, затвердивши угоди про винуватість у хабарництві усіх трьох обвинувачених з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), призначив кожному з трійці покарання у вигляді штрафу – кожному у сумі 25,5 тис. грн.

Правда, Олександру Попеску довелося покинути посаду заступника прокурора Вінницької області, яку він займав з 2015 р., і взагалі звільнитись з органів прокуратури. Попеску перекваліфікувався у адвоката, заснувавши у січні 2021 р. разом з Валерієм Суваловим адвокатське об’єднання «Вінницький центр правової допомоги». А вже 26 березня 2021 р. Сувалова знову «пакують» у Вінниці. На цей раз співробітники ДБР. Після отримання 10500 доларів США. Це була частина хабаря, – Сувалов підбив обвинуваченого у збуті наркотиків передати через нього для судді Вінницького міськсуду 15000 доларів, аби суддя призначив покарання, яке не передбачає позбавлення волі. До Сувалова був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 11 серпня 2021 р. до Вінницького суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням його за ч. 3 ст. 369, ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, і справа досі розглядається. Захищає Сувалова його компаньйон – Олександру Попеску.

Замість епілогу

«Непотоплюваність» юристів-баптистів – не головна причина страусової поведінки Вінницької міськради щодо «прихватизованої» суддівсько-прокурорськими родинами землі навколо заплави річки Вишня. Міськрада, встромивши голову у пісок, вичікує, чим закінчиться розслідування відкритого з цього приводу кримінального провадження, бо турбувати родичів того ж Олександра Попеско, котрі стали власниками декількох земельних ділянок навколо заплави, – собі ж дорожче. Хоча Попеско вже давно не прокурор, але у нього є брат Олег, котрий якраз-таки  прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Вінницької обласної прокуратури. Можливо, цим же і пояснюється розслідування обставин видалення землі, яке за процесуальним керівництвом прокуратури тягнеться і тягнетеся роками. Головне у кожному розслідувані – в кінці кінців не вийти на самих себе.

~~~~~~~~    ~~~~~~~~

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням: