У справі про спробу вбивства на замовлення ФСБ розробника безпілотників Рудольфа Акопяна, яку нині розглядає суд Запоріжжя, фігурують не лише російська спецслужба, а й особа, що, попри співпрацю з окупантами, отримала посаду у виборчій комісії від президентської партії «Слуга народу». Як це стало можливим – читайте далі.
У червні 2024 року у Запоріжжі на замовлення російської ФСБ було скоєно спробу замаху на життя Рудольфа Акопяна, одного з виробників українських безпілотників.
Як розповіли у «Запорізькому центры розслідувань» (ЗЦР) із посиланням на матеріали слідства, ключовим фігурантом справи є Михайло Дорожко. За даними слідства, Дорожко спілкувався зі своїм куратором з ФСБ під ніком vavilon у Telegram ще з літа 2023 року. Пізніше він залучив до злочинної діяльності свого знайомого Артема Михайлюка. Завдання на вбивство Рудольфа Акопяна виконавці отримали у квітні 2024 року. Слідчі не згадують, чим саме фігуранти займалися на користь ворога до цього моменту.
Цікаво, що Михайло Дорожко був призначений членом Запорізької міської виборчої комісії від партії «Слуга народу» у грудні 2023 року – тобто вже після початку співпраці з ФСБ. За даними Центральної виборчої комісії, його рік народження (1974) співпадає з даними підозрюваного у матеріалах провадження, що підтверджує ідентичність особи.
Колеги Дорожка по виборчій комісії, за інформацією ЗЦР, охарактеризували його як «не дуже компетентну людину», що опинилася в цій сфері випадково. Також вони зазначили, що не бачили його з червня 2024 року. Після затримання Дорожка, 20 червня, за поданням партії була оприлюднена постанова ЦВК про його заміну у складі комісії.
Рудольфа Акопяна, який на той момент діяв як волонтер у сфері розробки дронів, планували підірвати у його власному автомобілі. Для організації стеження було використано GPS-трекер. За даними судового реєстру, цей трекер замовив і передав виконавцям інший фігурант – Геннадій Борисов.
Вибуховий пристрій, за даними слідства, Дорожко дістав зі схованки у посадці між Дослідною станцією і Космічним мікрорайоном 30 травня, а Михайлюк допоміг йому з налаштуванням. Увечері 9 червня Дорожко встановив вибухівку під пікапом Dodge RAM, що належить Акопяну. Вранці 10 червня він повернувся до місця, ймовірно, плануючи дочекатися цілі та активувати пристрій у полі зору. Саме там його й затримали правоохоронці.
Сам Рудольф Акопян у коментарі ЗЦР повідомив, що на момент замаху 10 червня 2024 року він ще не був офіційно оформлений на підприємстві та діяв як волонтер. Зараз він працює директором зі стратегічних комунікацій у ТОВ «Центр досліджень безпілотних систем». Це підприємство, засноване вихідцями із Запоріжжя, виробляє дрони «Генерал Черешня» на державне замовлення і, за даними ЗЦР, мало значний дохід у 2024 році – 653 мільйони гривень. Загальний перебіг справи Акопян коментувати відмовився.
Вже згаданий Геннадій Борисов, який передавав трекер, є фігурантом іншої кримінальної справи – разом із працівником «Мотор Січі» Віктором Пузановим його судять за коригування ракетних ударів по підприємству. На момент затримання Борисов працював заступником головлікаря у спеціалізованому будинку дитини «Сонечко», а раніше обіймав різні посади в Департаменті ЖКГ Запорізької міськради.
Справа про замах на Рудольфа Акопяна наразі слухається у Шевченківському районному суді Запоріжжя. Цей випадок ілюструє спроби російських спецслужб ліквідувати українських фахівців, що працюють над критично важливими для оборони розробками, залучаючи до співпраці місцевих впливових колаборантів, які чомусь виявляються ще й постпредами президентської партії.
