Вінницький суддя Король: «золота відставка» проти недоброчесності

На Вінниччині триває «суддєпад». Вища рада правосуддя (ВРП) на засіданні 29 травня 2025 року планує розглянути заяву про відставку за загальними обставинами судді Вінницького міського суду Олександра Короля. Попри те, що Громадська рада доброчесності визнала його таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, це, ймовірно, не завадить Корлю отримати щедру суддівську пенсію та приєднатись до лав найзаможніших українських пенсіонерів.

Олександр Король розпочав свою суддівську кар’єру у 2003 році, отримавши призначення до Ленінського районного суду Вінниці. У 2009 році він був обраний на цю посаду безстроково, а з 2012 року і дотепер обіймає посаду судді Вінницького міського суду. Таким чином, його професійний стаж перевищує два десятиліття, що формально дає йому право на відставку за вислугою років.

Відставка за загальними обставинами відкриває суддям шлях до отримання так званої суддівської пенсії, розмір якої значно перевищує виплати пересічних громадян. Вона може становити від 50% до 90% від останньої заробітної плати. Згідно з декларацією Олександра Короля за 2024 рік, його річна зарплата склала понад 1,4 мільйона гривень. Це означає, що його щомісячна пенсія може сягати понад 100 тисяч гривень.

Ця цифра разюче контрастує із середньою пенсією в Україні, яка станом на квітень 2025 року ледь перевищувала 6 тисяч гривень, а понад половина українських пенсіонерів отримувала менше 5 тисяч гривень. Важливо, що для суддівських пенсій, на відміну від виплат звичайних громадян (обмежених «стелею» у 10 прожитковими мінімумами), верхня межа відсутня, оскільки відповідне обмеження було визнано неконституційним. Такий порядок робить суддів однією з найзабезпеченіших категорій пенсіонерів в країні.

Ситуація з «золотою» відставкою судді Олександра Короля набуває особливого резонансу на тлі негативного висновку Громадської ради доброчесності (ГРД). Ще 13 квітня 2025 року ГРД оприлюднила документ, у якому дійшла висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. Висновок ґрунтується на аналізі низки обставин, що викликають серйозні сумніви щодо доброчесності Короля, відповідності його стилю життя задекларованим доходам, а також неупередженості при здійсненні правосуддя.

Після цього Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) відклала запланований на квітень розгляд питання щодо відповідності Олександра Короля займаній посаді у форматі співбесіди та визначення результатів його кваліфікаційного оцінювання. Визначення результатів кваліфікаційної оцінки щодо Короля відтемінували і у травні.

Основні претензії Громадської ради доброчесності до судді Короля:

Неповнота та недостовірність декларування:

• Суддя не задекларував у деклараціях за 2017-2018 роки частку квартири своєї дружини, отриману нею за договором дарування.
  • Не був задекларований факт відчуження цієї частки майна дружиною у 2019 році.
  • Протягом 2013-2018 років суддя не зазначав у деклараціях факт користування квартирою матері, де він проживав після розірвання шлюбу, попри підтвердження цього факту судовим рішенням.

Значні заощадження та витрати, не пояснені офіційними доходами:

• До 2020 року суддя не декларував заощаджень взагалі. У 2020 році раптово з’явилося 1,56 мільйона гривень заощаджень, що перевищило його річний дохід.
  • До кінця 2021 року сума заощаджень судді зросла до майже 4 мільйона гривень, що, на думку ГРД, не могло бути пояснено офіційними доходами за цей період.У 2022 та 2024 роках із рахунків судді зникали значні кошти (1,4 мільйона гривень та 2,5 мільйона гривень відповідно), при цьому відповідні видатки не декларувалися.Хоча суддя декларував наявність банківських рахунків, він не декларував на них активів чи готівки, що є порушенням закону.
  • Аналіз витрат (подорожі, зокрема з донькою, придбання квартир колишньою дружиною та неповнолітньою донькою) у сукупності зі зростанням заощаджень становить близько 7 мільйонів гривень. ГРД вважає, що ця сума не пояснюється офіційними доходами судді та його дружини.

Конфлікт інтересів та упередженість:

• ГРД вказує на випадки розгляду суддею Королем справ, де представником позивача виступала його дружина, при цьому він не заявляв самовідводу під час перебування у шлюбі.
  • Зафіксовані випадки ухвалення судових рішень на користь компаній (ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», МКП «УК ЖИТЛО-ГАРАНТ»), від яких його дружина отримувала дохід. ГРД розцінює це як підставу для дисциплінарної відповідальності.

У висновку ГРД також згадується придбання суддею квартири у 2023 році за ціною, майже вдвічі нижчою за середньоринкову для аналогічного житла у Вінниці, хоча й за договором довічного утримання. ГРД зазначила, що обставини такої заниженої вартості потребують пояснень.

Рада доброчесності зверталася до судді Короля за поясненнями щодо виявленої інформації, однак відповіді, як зазначено у висновку, не отримала.

Ситуація з суддею Королем додається до низки прецедентів на Вінниччині, де судді, які зіштовхуються з питаннями щодо їхньої доброчесності або професійної відповідності, обирають шлях відставки. Це дозволяє їм уникнути потенційного звільнення за негативними мотивами та забезпечити собі високе довічне матеріальне утримання за рахунок платників податків.