Попри гучний запуск платформи «СтопТиск» для захисту бізнесу від тиску правоохоронців, на Вінниччині за перший місяць роботи сервісу не надійшло жодної скарги. Ініціатива Генерального прокурора Руслана Кравченка, яку активно підтримав обласний прокурор Олег Ткаленко, мала стати дієвим механізмом для підприємців. Але «нульова» статистика змушує замислитися: чи справді бізнес почувається захищеним, чи просто не вірить у нові інструменти?
Одразу після призначення у червні 2025 року на посаду Генерального прокурора Руслан Кравченко проголосив курс на захист бізнесу від неправомірного тиску з боку правоохоронних органів. Цю ініціативу відразу узяли «під козирок», зокрема на Вінниччині, де призначений Кравченком обласний прокурор Олег Ткаленко, обійнявши посаду, одразу провів низку зустрічей з підприємцями.
Кульмінацією цих зусиль став запуск загальнонаціональної цифрової платформи «СтопТиск», презентованої Генпрокурором 2 вересня 2025 року. Як декларується, цей інструмент має забезпечити бізнесу зручний та оперативний спосіб повідомляти про випадки тиску. Авторизація через сервіс «Дія», детальний опис ситуації та можливість додати докази — усе це, як запевняють в Офісі Генпрокурора, має гарантувати системне реагування на кожен подібний факт.
Втім, як звітує пресслужба Вінницької обласної прокуратури, у перший місяць роботи порталу — протягом вересня — від суб’єктів господарювання регіону не надійшло жодної скарги. З одного боку, це може свідчити про ефективність превентивних заходів і покращення бізнес-клімату. З іншого — такий «нульовий» результат викликає певні паралелі й змушує замислитися.
Варто пригадати повсюдні плакати у кабінетах Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які роками закликали громадян повідомляти на гарячу лінію про факти вимагання хабарів. Проте це не завадило МСЕК перетворитися на осередок масштабної корупції. Резонансні кримінальні справи останніх років красномовно свідчать про реальний стан речей. Під час обшуків у керівників комісій правоохоронці знаходили величезні суми готівки «невідомого походження», яким позаздрив би не один олігарх. Урешті система МСЕК настільки себе скомпрометувала, що було ухвалено рішення про її повну ліквідацію. Численні затримання й підозри, оголошені посадовцям МСЕК по всій країні, зокрема за допомогу в ухиленні від мобілізації, лише підтвердили глибину проблеми.
На цьому тлі «нульова» статистика скарг від вінницьких бізнесменів на платформі «СтопТиск» виглядає дещо ідилічно. Чи справді в регіоні вдалося повністю подолати тиск на бізнес, чи підприємці, навчені гірким досвідом, просто не вірять у дієвість подібних «гарячих ліній» та цифрових сервісів? Питання залишається відкритим.
Ініціатива Генерального прокурора, безперечно, є важливою та необхідною. Проте, як показує приклад МСЕК, самі лише заклики й створення нових інструментів без реальних, жорстких та невідворотних наслідків для порушників закону в погонах ризикують залишитися черговою декларацією про наміри. Суспільство та бізнес очікують не на відсутність скарг, а на відчуття реальної захищеності та справедливості.
