Найрідніша людина, яка мала бути захистом і опорою, перетворила життя 13-річної дитини на кошмар заради сумнівного «заробітку» та розваг. У Гайсинському районі завершено розслідування шокуючої справи, де на лаві підсудних опинилася 40-річна мати. Її звинувачують у виготовленні порнографії за участю малолітньої доньки.
Як розповіли речники поліції Вінниччини та Вінницької обласної прокуратури, ця історія почалася ще минулого року. Як встановило слідство, 40-річна мешканка Гайсинщини не просто ігнорувала свої батьківські обов’язки — вона цинічно використовувала власну дитину. Жінка примушувала 13-річну дівчинку брати участь у створенні відео порнографічного характеру. Більше того, мати й сама ставала «акторкою» у цих роликах.
Свою «продукцію» обвинувачена не ховала «в стіл». Готові відео вона розсилала стороннім особам через месенджер Telegram. Саме ця активність у мережі й стала зачіпкою для правоохоронців.
Під час обшуків у листопаді 2025 року поліцейські вилучили мобільний телефон жінки, де зберігалися беззаперечні докази її злочинної діяльності. Тоді ж фігурантку взяли під варту. Хоча суд залишив їй шанс вийти під заставу у 242 тисячі гривень, увесь час досудового розслідування вона провела за ґратами.
Слідчі Гайсинського райуправління поліції разом із прокурорами окружної прокуратури провели значну роботу, аби справа не розвалилася в суді, і наразі обвинувальний акт уже скеровано на розгляд до суду. Жінці інкримінують дві тяжкі статті Кримінального кодексу: ч. 4 ст. 301-1 — виготовлення та збут порнографії за участю малолітньої дитини, а також ч. 2 ст. 156 — розпусні дії щодо дитини, вчинені членом сім’ї.
За те, що мати переступила через мораль та закон, їй загрожує від 9 до 15 років позбавлення волі. Це майже максимальний термін, передбачений за подібні злочини в Україні.
Поки триватимуть судові засідання, головним питанням залишається доля дівчинки. У прокуратурі запевняють: дитині надається комплексна допомога. Із нею працюють спеціалізовані служби, аби допомогти впоратися з психологічною травмою, завданою найближчою людиною.
Ця справа — чергове нагадування про те, що небезпека для дітей іноді ховається не на темних вулицях, а за дверима власної домівки.
