Рух «Чесно» оприлюднив свіже дослідження про те, як українські міста фінансують армію на четвертий рік великої війни. Згідно зі звітом, Вінниця стала абсолютним лідером в Україні, виділивши на сферу безпеки та оборони рекордні 17,6% від свого бюджету. Проте, якщо розібратися детальніше, значна частина цих коштів «розмита» у програмах, які не стосуються прямої закупівлі техніки для передової.
На папері цифри дійсно вражають: маючи бюджет у 8,4 мільярда гривень, міська влада Вінниці задекларувала, що витратила на безпеку та оборону 1,49 мільярда гривень. Як підрахували у русі «Чесно», за відсотком відданих коштів (17,6%) Вінниця обігнала всі інші обласні центри, залишивши позаду навіть Київ (11,87%).
Але якщо придивитися, з чого саме складається рекордна сума вінницьких витрат на оборону, картина стає значно менш однозначною: далеко не всі ці кошти перетворюються на дрони чи тепловізори для бійців на передовій. Окрім прямих закупівель майна для ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань, до цієї суми також входять кошти, передані до державного бюджету у вигляді субвенцій.
Окремо Вінницька міська рада придбала військові облігації на 350 мільйонів гривень. Це, безумовно, підтримка державної економіки, однак ці гроші надходять до загальної скарбниці, а не спрямовуються на потреби конкретної бригади.
Крім того, «військові» витрати у місті розподілені між трьома окремими цільовими програмами: комплексною правоохоронною програмою (підтримка поліції та правопорядку в тилу), програмою поліпшення техногенної та пожежної безпеки (витрати на роботу рятувальників та ДСНС) та програмою заходів забезпечення обороноздатності військових частин.
Фактично це означає, що значна частина «оборонного» бюджету спрямовується на підтримку правоохоронної системи та служб порятунку в самому місті.
Водночас у Вінниці діє окремий цільовий фонд підтримки ЗСУ та соціально-економічного розвитку міста, на який у 2025 році передбачено 11,6 мільйона гривень. Уже сама назва фонду свідчить про розмитість його призначення: кошти можуть спрямовуватися як безпосередньо на армію, так і на «соціально-економічний розвиток» — зокрема ремонти чи благоустрій.
У той час як Вінниця лідирує за загальними (номінальними) витратами на безпеку загалом, за сумами, витраченими на прямі закупівлі необхідного майна саме для фронту, першість утримують інші міста.
Аналітики «Чесно» підкреслюють, що інші громади витрачають сотні мільйонів саме на «залізо». Наприклад, Луцьк витратив 226 мільйонів гривень безпосередньо на квадрокоптери, тепловізори та зв’язок. Рівне спрямувало 195 мільйонів гривень виключно на закупівлю дронів. Дніпро також регулярно закуповує FPV-дрони та техніку на десятки мільйонів гривень безпосередньо для військових.
Окремо у русі «Чесно» зазначили, що міста змушені «ховати» пряму допомогу фронту або перераховувати гроші субвенціями через прогалину в законодавстві. Забезпечення армії — це обов’язок держави, і мерам міст постійно загрожує відповідальність за «нецільове використання коштів». Закон, який би легалізував прямі військові закупівлі містами, Верховна Рада ухвалила ще влітку 2024 року, проте президент Володимир Зеленський його досі не підписав.
Тож поки держава зволікає з правилами, кожне місто саме обирає свій шлях: хтось купує дрони напряму «на свій страх і ризик», а хтось, як Вінниця, записує у графу «оборона» видатки на пожежну безпеку та поліцію, стаючи лідером за офіційною статистикою.
