Війна мала б очистити державу від гнилі — але для багатьох людське горе стало лише ширмою для власної наживи. У той час, коли лікарні мають бути фортецями життя, їх перетворюють на «кормушки для своїх» .
Наша держава сьогодні виглядає так, ніби воюють одні — а нахабно наживаються зовсім інші. Монополія влади, що сформувалася після перемоги Зеленського, розмила межу між політикою й приватним інтересом. У центрі країни — корупційні скандали, а на місцях — свої маленькі королівства, де феодальні «стратеги» керують комунальними ресурсами так, ніби це їхні сімейні скрині.
Вінниця — одне з найяскравіших дзеркал цієї хвороби. Місцева монобільшість під прапором «Української стратегії Гройсмана» працює так, ніби виборців не існує. Ми вже розповідали про мільйонні заробітки прес-секретарки Подільського онкоцентру, на фоні яких, лікарі – хірурги отримують просто копійки. Писали й про незаконні звільнення досвідчених медиків, котрі просто не підійшли новій адміністрації закладу. І тепер — спецрозслідування про справжній кримінал, який роками ховали за стерильними стінами лікарні. Наш матеріал починаємо із офіційного звернення у всі правоохоронні органи, з вимогою внести інформацію оприлюднену нашими журналістами у ЄРДР і негайно долучити до розслідування, згідно закону про медіа. Чи, невже, правоохоронці готові толерувати таке знущання над країною у часи війни?
Йдеться про схеми, вибудувані на благодійних фондах, через які «прокачували» гроші, призначені для онкохворих. Про тендери, де переможці визначались не якістю, а відсотком «відкату». Про благодійність, що стала ширмою для обналу, а лікарня — зручним майданчиком для тих, хто давно забув, що таке совість.
І за всім цим стоять конкретні люди. Конкретні прізвища. Конкретні рішення. І — мовчання тих, хто мав би контролювати й зупиняти.
Читайте далі — ми покажемо, як у Вінницькому онкоцентрі заробляли на тендерах, як працювали «потрібні» фонди й кому насправді була вигідна ця тиша.
Бо в країні, де щодня гинуть люди, красти у хворих — це не просто корупція.
Це діагноз системі. І виправдати його неможливо.
Службова недбалість чи «зручна» жертва?
У Вінницькому міському суді вже понад півроку розглядається справа, яка може стати черговою ілюстрацією того, як у гучних корупційних скандалах шукають не винних, а зручних. На лаві підсудних — фахівчиня з публічних закупівель комунального некомерційного підприємства «Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної ради» Інна Мартинюк, яку звинувачують у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 КК України. Слідство наполягає: через її дії медзаклад зазнав понад 1,8 мільйона гривень збитків. Про оголошення підозри Інні Мартинюк «Ми Вінничани» повідомляли у березні 2025 року.
Та якщо уважно розібратися в матеріалах справи, напрошується інше, значно неприємніше запитання: чи не намагається система зробити цю жінку «стрілочницею», прикривши тих, хто реально ухвалював рішення?
21 листопада 2023 року Подільський онкоцентр оголосив відкриті торги в Prozorro на закупівлю системи лапароскопічної багаторазового використання. Очікувана вартість становила 4,4 мільйона гривень. В аукціоні взяли участь дві компанії: ТОВ «Раціональна медицина» з Чернігова, яка запропонувала ціну 4 344 200 гривень, та ТОВ «Кона-Трейдинг» із Києва з пропозицією 4 395 000 гривень. За результатами торгів 11 грудня 2023 року було укладено договір із переможцем — ТОВ «Раціональна медицина» — на суму 4 344 200 гривень з ПДВ. Згідно з договором, обладнання мали поставити до 25 грудня 2023 року, але додатковою угодою термін поставки продовжили до 28 лютого 2024 року.
Слідство стверджує, що тендерна документація була сформульована з дискримінаційними вимогами під конкретну фірму. А судово-товарознавча експертиза встановила, що ринкова вартість аналогічної до закупленої нової ендоскопічної 2D-системи візуалізації виробництва Aesculap AG — дочірнього підрозділу німецької корпорації B. Braun Melsungen AG, одного з провідних у світі виробників медичного обладнання та витратних матеріалів — станом на грудень 2023 року становила 2 537 530 гривень з ПДВ. Тобто онкоцентр, за версією правоохоронців, переплатив майже вдвічі
Слідство наполягає: саме недбалість Інни Мартинюк нібито призвела до завищеної ціни та мільйонних збитків. Та є ключовий нюанс, який правоохоронці «не помітили».
Договір із ТОВ «Раціональна медицина» підписувала не Мартинюк. Фінальне рішення ухвалив і документ завірив особисто директор онкоцентру Сергій Перегончук — керівник закладу з 1 грудня 2022 року, який несе повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність установи. Саме його підпис стоїть під документом із завищеною ціною.
Логічно припустити, що керівник такого рівня чудово орієнтується у вартості обладнання, за яке платить його заклад. Тим паче коли йдеться не про копійки, а про різницю у півтора мільйона гривень.
Та в матеріалах кримінального провадження — тиша. До Перегончука у слідства, з якихось дивних причин, питань не виникло. За інформацію з власних джерел редакції «Ми Вінничани» , в обласній прокуратурі є певні «зацікавлені» особи, які вивели директора з кола підозрюваних та зробили свідком. Чи не тому, що його «кришують» місцеві політичні еліти?
«Солодкі відкати»
Питання до Перегончука, і не тільки до нього, виникли у детективів Бюро економічної безпеки (БЕБ), які запідозрили, що оборудки в онкоцентрі зі штучним завищенням вартості медичного обладнання носять не поодинокий, а системний характер. У кримінальній справі, яку наразі розслідує БЕБ, слідчі, проаналізувавши тендерні закупівлі Подільського регіонального центру онкології, прямо вказують на «схематозний» характер організації закупівель.
Нове розслідування також підсилює сумніви щодо обвинувачення, висунутого Інні Мартинюк, підтверджуючи версію про її роль «стрілочниці». Задокументовані слідчими обставини чітко свідчать: уповноваженою особою онкоцентру, відповідальною за організацію та проведення тендерних процедур, тобто головою тендерного комітету, є одна особа, тоді як підписантом електронних документів від імені центру виступає зовсім інша..
За інсайдерською інформацією, одразу після того, як у січні 2025 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 КК України — тобто за фактом привласнення, розтрати або заволодіння майном чи коштами шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах або за попередньою змовою групи осіб — пороги БЕБ стали оббивати впливові «ходаки» з «цікавими» пропозиціями в обмін на «поховання» справи. Втім, за наявними даними, у БЕБ поки що налаштовані довести розслідування до кінця.
Причини занепокоєння «інтересантів» очевидні: БЕБ, здається, зачепило масштабну корупційну павутину у Вінниці. Вона багатошарова, як кулеб’яка, а її нитки тягнуться від фінансів онкоцентру — до кабінетів впливових чиновників, бізнесменів і навіть міжнародних дистриб’юторів.
У центрі оборудки — цинічне «ноу-хау»: замість банальних конвертів легалізація «відкатів» відбувалася під виглядом внесків у благодійний фонд «Підтримка ССО», заснований у травні 2022 року. Єдиним власником і керівником фонду є відомий вінницький бізнесмен Олександр Побережний, який разом із дружиною Валентиною та іншими родичами володіє брендом і однойменним ТОВ «Солодка Мрія – Вінниця» — провідним виробником зефіру, мармеладу та соків. Це родинний бізнес, який виріс із радянського Вінницького заводу продтоварів, який спочатку, зокрема, трансформувався у ВАТ «Вінницький завод фруктових концентратів і вин», а згодом став сучасною «Солодкою Мрією».
Так ось: директор Подільського онкоцентру Сергій Перегончук офіційно значився «медичним консультантом» благодійного фонду співвласника «зефірної імперії». І цілком «випадково» саме ті компанії, які вигравали державні закупівлі онкоцентру, стабільно переказували на рахунок «солодкого» фонду близько 5% від суми укладених із медзакладом договорів. Якщо такі «благодійні внески» не є завуальованими «відкатами» в обмін на гарантовану перемогу в торгах, то що тоді називати «відкатами»?
«Рішали» і «чорна бухгалтерія»
Але «благодійність» виявилася лише ширмою. Щойно слідчі почали розмотувати клубок оборудок у Подільському онкоцентрі, стало очевидно: благодійні внески були лише дрібним додатком до справжнього заробітку. Заради «освоєння» багатомільйонних бюджетних коштів навколо лікарні вибудували багаторівневу схему з чітким розподілом ролей і заздалегідь «підлаштованими» тендерами. Ознайомившись із матеріалами слідства, «Ми Вінничани» реконструювали механізм розкрадання коштів.
На вершині корупційної піраміди опинилися посадові особи онкоцентру, передусім його директор Сергій Перегончук. Як адміністративний керівник лікарні, він відігравав ключову роль у легалізації схеми зсередини комунальної установи.
Маніпуляції із завищення цін, вочевидь, координував Дмитро Манжус, директор українського представництва відомого німецького бренду Karl Storz — ТОВ «Карл Шторц Україна», разом зі своїми підлеглими. Саме вони визначали, скільки обладнання «має» коштувати на папері та яку суму можна «освоїти» з бюджету.
Директор сумського ТОВ «Ясмед» Євгеній Ясніков організовував тендери так, що підконтрольні йому ФОПи регулярно ставали «переможцями» закупівель онкоцентру.
Перемоги на тендерах планувалися задовго до того, як оголошення про закупівлю обладнання з’являлося на торговельному майданчику Prozorro. Це була гра в одні ворота. Завчасно посадовці онкоцентру погоджували технічні характеристики обладнання з представниками «Карл Шторц». Технічне завдання складалося так, що відповідати йому міг лише заздалегідь визначений постачальник. Будь-яка реальна конкуренція була усунута, а ціни на обладнання штучно завищувалися на третину, а іноді й майже удвічі.
Протягом 2024 року ця схема спрацювала бездоганно. Так, центр онкології провів три масштабні закупівлі обладнання для операційних блоків, переможцями яких стали фізичні особи-підприємці з міста Суми.
У травні–червні 2024 року лікарня придбала лапароскопічну систему багаторазового використання за 6 мільйонів 491 тисячу гривень. Переможцем тендеру було визнано ФОП Альону Сумцову.
У липні–серпні відбулася закупівля резектоскопа на суму 723 тисячі 500 гривень, яку виграла ФОП Валентина Яснікова.
У листопаді 2024 року центр онкології придбав систему ендоскопічної візуалізації вартістю 5 мільйонів 560 тисяч у ФОП Аліни Понирко.
Слідство вважає, що всі три ФОП перебувають під контролем директора ТОВ «Ясмед» Євгенія Яснікова.
Загальна сума трьох закупівель становила 12 мільйонів 774 тисячі 500 гривень. Водночас, як з’ясували детективи БЕБ, реальна вартість цього обладнання була на 35–45% нижчою. Саме ця різниця, яка перевищує 2,5 мільйона гривень, ймовірно і стала гешефтом схематозників, а слідчі це вважають сумою збитків, завданих державному бюджету.
Цитата з матеріалів слідства: «Вивченням подальшого руху коштів, отриманих за результатами виконання договорів, встановлено, що відповідне обладнання придбавалося підприємцями на 35–45% дешевше, а залишок коштів, що становив різницю вартості, знімався з рахунків готівкою або перераховувався на картки пов’язаних осіб».
Фінансовий потік працював безвідмовно. Різниця між реальною вартістю обладнання та тендерною ціною виводилася в тінь. Частина коштів йшла на згаданий вище благодійний фонд, а решта знімалася готівкою з рахунків ФОПів. Згідно з матеріалами справи, кеш передавався представниками «Карл Шторц» керівництву онкоцентру під час особистих зустрічей.
Під час обшуків у жовтні 2025 року детективи знайшли підтвердження цьому — техніку та аркуш із «чорновими записами та паролями», що може стати ключовим доказом у розшифровці всієї тіньової бухгалтерії.
Хто насправді «кришує» схеми?
Поки правоохоронці продовжують документувати розкрадання в онкоцентрі, вожді «стратегії Гройсмана» — тобто партії влади Вінниччини — відверто закривають на це очі..
Попри те, що про розслідувану кримінальну справу вже давно відомо всім «зацікавленим сторонам», найближчий соратник Гройсмана — екс-прокурор Вінниччини, а нині голова Вінницької обласної ради В’ячеслав Соколовий, який мав би як ніхто інший усвідомлювати серйозність та наслідки оборудок, що опинилися під прицілом слідчих, — замість проведення власної службової перевірки, як уже повідомляли «Ми Вінничани», фактично підтримав «схематоз» у підпорядкованому облраді медзакладі, розпорядившись преміювати Сергія Перегончука.
Перегончук, до речі, і без того «не бідує» — його офіційна зарплата у 2024 році в середньому становила 68,7 тисяч гривень на місяць. А у 2025-му, як уже також розповідали «Ми Вінничани», зарплата Перегончука та його найближчого оточення сягнула просто астрономічних сум.
Коли в одному кабінеті крадуть мільйони на обладнанні для онкохворих, а в іншому — виписують премії організаторам цих оборудок, постає очевидне питання: хто насправді «кришує» розкрадання бюджетних коштів? Інакше навіщо владі закривати очі на очевидні зловживання?
Можлива причина криється у законодавчих змінах, що відкривають шлях до переділу власності. 28 лютого 2025 року набрав чинності закон, який скасував дію Господарського кодексу для старих форм власності. Відтак протягом трьох років юридичні особи, що працюють у старих формах — зокрема комунальні підприємства — мають змінити свою організаційно-правову форму. Це передбачає, що лікарні можуть перетворитися на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), акціонерні товариства (АТ) або інші нові юридичні форми. Що відкриває чудові можливості для перерозподілу майна.
Серед медичної спільноти Вінниччини шириться думка: під прикриттям реформи готується масштабна «прихватизація». Наразі триває етап, який називають «накачкою активів»: комунальні заклади масово закуповують дороговартісне обладнання за бюджетні кошти.
Офіційна версія — покращення медичних послуг, неофіційна — підготовка закладів до «правильної трансформації». Логіка проста: за бюджетні кошти лікарню перетворюють на «цукерку», нашпиговану сучасною технікою. У процесі менеджери закладів, як у випадку з Перегончуком, отримують свої «комісійні» на «відкатах», а влада закриває очі на їхні «шалапутства», бо головна мета попереду. Після перетворення комунальних закладів на ТОВ у статутний капітал заходять «потрібні» приватні інвестори, наближені до місцевої еліти. Медичні заклади, які будували й оснащували за податки громадян, фактично можуть стати приватними бізнес-структурами, і замість доступної медицини вінничани ризикують отримати клініки, де лікування коштуватиме значних грошей.
Якого ступеня цинізму потрібно досягти, щоб у країні, яка щодня платить життям за свободу, нахабно ігнорувати докази злочинів? Коли документи є. Факти — незаперечні. Люди — конкретні. А справи — просто не рухаються.
Під мовчазною згодою Вінницької обласної прокуратури ці порушення не просто залишаються без належної реакції — вони стають нормою. Більше того, керівництво Вінницької обласної ради — орган, який має відповідати перед людьми та утримувати цю структуру в рамках закону й моралі — не лише відверто ігнорує викладені факти, а і, за інформацією з наших джерел, намагається впливати на слідство та, ймовірно, й прикривати керівника онкоцентру, який фігурує у цих резонансних історіях.
І тоді виникає ще одне, найболючіше питання: коли на фронті хлопці та дівчата гинуть за майбутнє країни, хіба мають право ті, хто залишився у теплих кабінетах, перетворювати державні інституції на особисті феодальні володіння?
Бо країна і справді тоне в крові — не в метафоричній, а в реальній. І на тлі цієї крові особливо виразно видно кожне службове зловживання, кожну тіньову домовленість, кожен акт байдужості там, де мала би бути відповідальність.
Від імені антикорупційної громадської організації “Ліга Справедливості України” звертаємось до Керівника Вінницької обласної прокуратури, Начальника ГУ Національної поліції у Вінницькій області, ТУ ДБР у м. Хмельницькому. Публічно вимагаємо взяти під контроль дану справу та сприяти справедливому слідству.
ОФІЦІЙНА ЗАЯВА ПРО ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Редакція розцінює цю публікацію як офіційне повідомлення про вчинення тяжких злочинів, передбачених ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий або прокурор зобов’язані невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела (в тому числі зі ЗМІ) обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати розслідування.
Вимагаємо від Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Головного управління Національної поліції:
- Внести відомості до ЄРДР за фактами розкрадання бюджетних коштів та корупційних схем у КНП «Подільський регіональний центр онкології», викладеними у цьому розслідуванні.
- Надати правову оцінку діям керівництва медзакладу, посадових осіб Вінницької обласної ради та причетних представників бізнесу.
- Перевірити інформацію щодо можливого впливу посадових осіб Вінницької обласної прокуратури на хід наявних кримінальних проваджень з метою укриття злочинів.
Ця публікація є підставою для невідкладного початку досудового розслідування.
1 thought on “Кримінал у онкоцентрі: прокурорська сліпота і чому мовчить облрада?”