Одразу три екс-нардепи стали «героями» стрічок новин. Вони від різних політсил, одні – зоологічні українофоби, інші – вдягались у вишиванки. Але їх об’єднує кримінал і жага жити за рахунок інших.
«Регіонал» і українофоб
Суд визнав винним і заочно засудив до 12 років позбавлення волі колишнього депутата Верховної Ради від Партії регіонів IV-VIII скликань Дмитра Святаша за заклики до зміни меж території України, легалізацію майна і шахрайство на 2,2 млрд. грн. Про це повідомили у Офіс генерального прокурора України.
Одіозного українофоба Святаша, який називав галичан «хохлами», а українців «трусами», неодноразово «люстрували» за народною ініціативою і у Києві, і у Харькові. Після чого Святош опинявся або у контейнері для сміття, або його лице після обробки зеленкою радикально міняло колір. Але правоохоронці їм зайнялись лише у 2019 р.
Упродовж 2008−2014 рр. Святаш, бувши бенефіціаром групи підприємств (корпорація «АІС»), які займалися складанням та продажем автомобілів з РФ, прикриваючись фінансовою кризою 2008 р., умисно організував неповернення раніше отриманого кредиту в одній з банківських установ («Укрсиббанк») на суму понад 50 млн. долларів США. У заставу банку він передав близько 200 об’єктів нерухомості та корпоративні права. Згодом, використавши завідомо підроблені документи, Святаш переоформив майно на інші підконтрольні йому суб’єкти підприємництва, звільнивши у такий спосіб це майно з-під обтяжень.
Компанії, яка викупила борги банку (це «Українська металургійна компанія» харківського олігарха Олександра Ярославського), завдано шкоди на суму 2,2 млрд. грн.
Вирок Святашу виніс Печерський райсуд Києва. Екс-нардепу інкримінували порушення п’яти статей КК України: шахрайство (ч. 4 ст. 190), підроблення документів (ч. 3 ст. 27 ч. 3, ч. 4 ст. 358), відмивання грошей (ч. 3 ст. 209), посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ч. 1 ст. 110) та підтримка збройної агресії росії проти України (ч. 2 ст. 436-2).
У 2022 р. Святаш отримав другу підозру після того, як публічно підтримав збройну агресію росії. «Колишній народний депутат упродовж 2022 р. розмістив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook дописи, у яких містяться наративи про відсутність збройної агресії проти України. Також політик писав про законність окупації території України та закликав мешканців тимчасово окупованих територій погоджуватися на колабораційну діяльність та співпрацю з банками російської федерації», —повідомляли у прокуратурі.
Що відомо про Святаша.
У 2019 р.Дмитра Святаша оголосили у розшук у справі про шахрайство та підробку документів. Тоді повідомлялося, що екснардеп втік до росії. У 2019 р. Святаш балотувався у Харькові народні депутати від «Опозиційної платформи – за життя», аде до парламенту не пройшов.
Після вторгнення рф в Україну колишній журналіст Мустафа Наєм повідомляв, що у Кремлі бачили Дмитра Святаша своїм гауляйтером у Харкові після захоплення міста. В звязку з чим, у травні 2022 р. стало відомо, що прокуратура Харківщини проводить розслідування щодо Дмитра Святаша у рамках кримінального провадження за ст. 111 КК України (державна зрада). 22 грудня 2022 р. стало відомо, що СБУ оголосила у розшук Дмитра Святаша. У травні 2023 р. Служба безпеки повідомила Святашу про підозру у держзраді. За даними слідства, у росії його розглядали як потенційного окупаційного голову Харківщини. Розслідуванням справи Святаша займались слідчі УСБУ у Вінницькій області. 20 березня 2024 р. обвинувачення за ч. 2 ст.111 КК України щодо Дмитра Святаша було скероване до Вінницького міськсуду, де розглядається по суті. «Подільником» Святаша по цій справі є не менш одіозний екс-нардеп від Партії регіонів Олег Царьов, який теж переховується у Москві.
Майно та активи екс-нардепа Святаша на суму понад 600 млн. грн. арештували та передали Агентству з розшуку та менеджменту активів.
«Патріот»-«фронтовик»
Колишній депутат Верховної Ради (VII скликання – від партії «Удар» та VIII скликання – від Блоку Петра Порошенка) Руслан Сольвар, підозрюваний у незаконному отриманні 360 тис. грн. компенсації за номер у готелі, начебто мобілізувався до ЗСУ. Про це повідомляє громадська організація Transparency International Ukraine. Адвокат у суді заявив, що Сольвару вручили повістку на вулиці одразу після того, як він вийшов із лікарні. Він є лейтенантом запасу, тому його буцімто одразу відправили на фронт.
У Transparency International Ukraine нагадали, що багато засідань у справі Сольвара переносили через його хворобу, а 24 травня 2024 р. засідання відклали через його госпіталізацію.
Розгляд клопотання адвоката Сольвара про перерву у розгляді справи до кінця війни судді Вищого актикорупційного суду (ВАКС) відклали, щоб з’ясувати подробиці мобілізації екс-нардепа. До вироку у справі залишалося тільки останнє слово Сольвара.
Раніше захист Сольвара пропонував прокурору угоду про визнання провини, але сторони не досягли згоди. У квітні 2024 р. апеляційна палата ВАКС відпустила екс-нардепа під особисте зобов’язання.
Руслана Сольвара звинувачують у тому, що він близько року отримував гроші з бюджету для оплати проживання в столичному готелі, маючи свою квартиру у Києві. За період з 2017 по 2018 рр. йому перерахували понад 360 тис. грн.
Сольвара звинуватили у зловживанні владою або службовим становищем, однак ВАКС у червні 2021 р. його виправдав. У вересні 2022 р. апеляція ВАКС скасувала виправдувальний вирок і засудила екс-нардепа до трьох років в’язниці за зловживання службовим становищем. У грудні 2023 р. Верховний Суд скасував вирок і відправив справу на новий розгляд.
Що відомо про Сольвара.
До депутатства у Верховній Раді Руслан Сольвар працював інженером у Центрі біотехнічних систем «Сонар» при Національній академії наук України, фахівцем відділу маркетингу в управлінні «Укрдержресурссировини», головою «Укрторгконтракт-С», комерційним директором «Укрзернотранс-К», радником гендиректора Асоціації транспортно-експедиторських організацій «Укрзовніштранс».
У 2016 р. Руслан Сольвар не голосував за проект парламентської постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів РФ сьомого скликання». Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 р. Це було однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом. Рух «Чесно» називав нардепа Сольвара прогульником засідань VIII скликання і «гречкосієм».
Медикиня-« багатоверстатниця»
За повідомленням правоохоронців, їм вдалося ліквідувала ще одну масштабну схему ухилення від мобілізації, до якої причетна колишня народна депутатка, яка наразі входить до керівного складу столичного інституту з питань профілактичної медицини. Така новина була майже одночасно розповсюджена прес-службами СБУ, Київської міської прокуратури та поліції Києва.
Хоч силовики і не називали ім’я «героїні», але усі бажаючі швидко дізналися, що йдеться про нардепку VIII скликання Верховної Ради від партії «Об’єднання Самопоміч»[ Ірину Сисоєнко.
За даними слідства, Сисоєнко організувала масове виготовлення та продаж фіктивних документів про отримання групи інвалідності через професійні захворювання.
«Основними клієнтами зловмисників були потенційні призовники, які планували використати підробку для зняття з військового обліку та незаконного виїзду за кордон. За наявними даними, щомісяця незаконна діяльність зловмисників на чолі з ексдепутаткою приносила «прибуток» у майже 100 тис. американських доларів. Ця сума розподілялась між усіма спільниками, серед яких були двоє колег організаторки: завідувачі відділень медустанови, лікар-профпатолог та координатор протиправної діяльності медиків на Львівщині», – зазначається, зокрема, в повідомлені СБУ.
Також до «схеми» були залучені декілька посадовців медико-соціальних експертних комісій західного регіону.
За словами правоохоронців, фігуранти діяли у складі організованого злочинного угруповання і пропонували своїм клієнтам повний пакет «документів» для ухилення від мобілізації.
Спочатку «ухилянтів» фіктивно оформляли на амбулаторне лікування, потім «діагностували» в них професійне захворювання, а далі призначали групу інвалідності.
У результаті комплексних заходів у Києві «на гарячому» затримано організаторку схеми та її спільника з Львівщини, який передавав їй «відкат» у розмірі 32 тис. доларів США.
Під час обшуків за місцями роботи і проживання фігурантів виявлено понад 40 млн грн, меддокументи та чорнові записи з обліком клієнтів.
На підставі зібраних доказів організаторці злочинного угруповання і чотирьом його учасникам повідомлено про підозру (відповідно до вчинених злочинів) за двома статтями КК України:
ч. 3 та ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції або одержання неправомірної вигоди службовою особою з використанням наданого їй службового становища);
ч. 3 ст. 369-2 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави).
3 червня 2024 р. Голосіївський суд Києва заарештував Ірину Сисоєнко та одного її спільника з заставою в 904 тис. грн., а 7 червня 2024 р. Сисоєнко внесла заставу та вийшла з-під варти.
Що відомо про Сисоєнко.
У 2005-2009 рр. Ірина Сисоєнко працювала головним спеціалістом судового відділу управління захисту прав Держдепартаменту інтелектуальної власності Міносвіти України. З 2009 р. – гендиректор ТОВ «Патентно-юридична агенція «Бренд-Груп». З 2014 р. — співзасновник та гендиректор юридичної компанії «Бабич, Сисоєнко і партнери». З 2014 р. викладач кафедри цивільного права Київського університету права Національної академії наук України. У 2014 р. стала депутатом Верховної Ради по списку (під №25) партії мера Львову Андрія Садового «Об’єднання Самопоміч». З 2015 до 2019 рр. була головою Київської обласної парторганізації «Об’єднання «Самопоміч». Але у 2019 р. вже як безпартійна балотувалась до Верховної Ради від партії «Сила і честь» Ігоря Смешка (№8 у списку), – партія у Раду не пройшла. З 2021 р. Сисоєнко працює заступницею директора в Інституті медицини праці ім. Кундієва Національної академії медичних наук України.
~~~~~~~~ ~~~~~~~~
Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:
