Високі податки знищують економіку країни – дослідження експертів МВФ

Кожна додаткова зібрана гривня податком на доходи дасть мінус 2.47 гривень в економіці про це написав своїй сторінці facebook Ігор Петріченко, дослідивши аналітичні дані на сайті МВФ олне з досліджень. В лютому вийшло одне з них – Getting into the Nitty-Gritty of Fiscal Multipliers: Small Details, Big Impacts.

В ньому, на базі данних 188 країн, досліджувався мультиплікатор від податку на доходи (income tax), від державних інвестицій і державних витрат. Тобто, скільки економіка втратить або на скільки зросте, на одиницю зміни податку, держ інвестицій і держ витрат.

Не буду розповідати всі деталі, тільки покажу сумарні результати.

AE – це розвинуті країни, EME – країни що розвиваються(Україна серед них), LIC – бідні країни. Impact, t+1, t+2 – це різні часові періоди.

Тож які результати? Врешті решт, кожна додаткова зібрана гривня податком на доходи дасть мінус 2.47 грн в економіці.

Якщо цю гривню витратити на державні інвестиції, то економіка отримає 1.68.

Результат від’ємний. Аналогічна картина з державними витратами, витративши цю гривню таким чином, економіка отримає 1.91 грн а втратить 2.47.

До речі, в розвинутих країнах картина ще гірша.

Про що це говорить? Це говорить про те, що люди є більш ефективними для економіки розпорядниками коштів, ніж держави, навіть розвинуті.

Під час великої війни, держава так чи інакше, стає основним гравцем фактично у всіх сферах. Тим не менш, завдання, яке стоїть перед нами – не тільки виграти війну, але й побудувати заможне суспільство.
Як досягти цього результату і яка роль держави буде після перемоги, думати треба вже зараз.
Нещодавно був на американсько – українському форумі, де з нашої сторони представники уряду в основному говорили про інвестиції в інфраструктуру і відбудову. Потенційний ресурс для цього – західна допомога. Тобто, фактично, розмова йшла про гроші донорів, які витрачатиме держава.
Але мова зараз трохи про інше, бо, так чи інакше, наша і західні держави, будуть основним гравцем відбудови щонайменше перший час. Нікуди ми від цього не дінемось, але ризик у тому, що цей проміжний етап може затягнутися.
Величезна спокуса, на фоні великих вливань, почати розбудовувати свій “совочек”, де держава і залишиться основним гравцем. Бо чужі гроші врешті решт закінчаться і може виявитись, що сама по собі наша економіка не наростила м’язи, просто ловила кайф від ін’єкцій, а далі – важке похмілля.

Автор: Ігор Петріченко