Верховна Рада зняла з порядку денного законопроєкт №10311, який передбачав розширення повноважень Національної гвардії України (НГУ), зокрема застосування вогнепальної зброї, сльозогінного газу та інших спецзасобів проти цивільних під час масових заворушень. Про це повідомили перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк і голова «Центру протидії корупції» (ЦПК) Віталій Шабунін.
Основні претензії до законопроєкту
- Критика ЦПК: Шабунін заявив, що Міністерство внутрішніх справ (МВС) не спростувало зауваження ЦПК щодо документа. За його словами, положення, які розширюють можливості силовиків для придушення протестів, МВС подало як «впорядкування прав нацгвардійців». Він також зазначив, що відомство не пояснило, як ці норми пов’язані з офіційною метою законопроєкту — протидією диверсійно-розвідувальним групам (ДРГ).
- Позиція ЦПК: Організація попереджала, що нові повноваження НГУ нагадують «закони 16 січня» Януковича та фактичну реанімацію ліквідованого «Беркута», що спрямоване на розгін мітингів, а не на захист держави.
Що передбачає законопроєкт №10311
- Застосування вогнепальної зброї для припинення масових заворушень без належного попередження.
- Використання гумових і пластикових кийків, сльозогінного газу, електрошокерів та маркування порушників (наприклад, фарбою).
- Застосування безпілотників із розмитими цілями, що могло б включати спостереження за мітингувальниками.
Позиція влади
- МВС і НГУ: У міністерстві внутрішніх справ та Нацгвардії заперечували розширення повноважень, стверджуючи, що зміни лише приводять норми у відповідність до чинних правил. Гумові кийки, електрошокери та засоби примусової зупинки транспорту гвардійці могли застосовувати й раніше на підставі постанови Кабміну від 20 грудня 2017 року №1024. Нововведення, за їхніми словами, спрямовані на правову ясність для боротьби з ДРГ і забезпечення безпеки на деокупованих територіях.
Ярослав Железняк: Депутат підтвердив зняття законопроєкту з розгляду через його недопрацьованість. «В конспірологію тут не вірю. Відверто, всі нормально розуміли що треба доопрацювати. Не думаю що в цьому скликанні приймемо. Як мінімум не в такий редакції», – зазначив Железняк.
Історія документа
Законопроєкт подали до Верховної Ради у грудні 2023 року. У травні 2024 року його схвалили в першому читанні як ініціативу для вдосконалення правових засад діяльності НГУ в умовах воєнного стану. Правоохоронний комітет рекомендував його до другого читання, однак 21 березня 2025 року ЦПК розкритикував документ, що призвело до активної суспільної дискусії.
Автори законопроєкту:
Максим Павлюк, фракція «Слуга народу», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Співавтор не менш скандального законопроєкту про штрафи за образу правоохоронців (штраф 340-680 грн. або громадські роботи, можливість адміністративного затримання). Протягом трьох років до повномасштабної війни декларував значні виграші в лотерею: 2020 рік — 1,9 млн. грн., 2019 рік — 0,9 млн. грн., 2018 рік — 0,16 млн. грн.. Його пов’язують з буковинським контрабандистом Іллею Павлюком.
Володимир Захарченко, фракція «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Фігурант «плівкового скандалу» 2019 року: в ЗМІ було оприлюднили аудіозапис розмови із голосами нардепів від «Слуги народу» — Володимира Захарченка та Юрія Корявченкова («Юзіка» з «Кварталу-95»), котрі «вчили» новопризначеного керівника поліції Кривого Рогу, як «вирішувати питання» і кому тепер заносити. У 2020 році підписав звернення до КСУ щодо неконституційності призначення Артема Ситника директором НАБУ; ініціатор цього звернення був Олександр Дубінський, який зараз перебуває під слідством за держзраду та співробітництво з російськими спецслужбами.
Олег Колєв, фракція «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. До депутатства працював істориком та журналістом, виграв вибори на хвилі запиту на «нові обличчя». Підтримав законопроєкти, що сприяли уникненню покарання за корупцію в обмін на військову службу та дозволяли підозрюваним відкупитися від в’язниці (після критики ідеї відхилені). У 2023 році не підтримав негайне відкриття декларацій посадовців, хоча сам отримував компенсацію за житло при задекларованій готівці в 136 тис. доларів США.
Максим Бужанський, фракція «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Відомий висловлюваннями, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Автор законопроєкту №2362, який пропонував скасувати вимогу переходу російськомовних шкіл на українську мову навчання. Відмовився вшановувати хвилиною мовчання пам’ять героїв Небесної сотні. Ініціював законопроєкт про використання російської мови в роботі Верховної Ради. Фігурант реєстру зрадників руху «Чесно».
Микола Галушко, фракція «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. У 2020 році звинувачувався у продажі місць у виборчих списках «Слуги народу». Того ж року потрапив у скандал із нецензурною лайкою на адресу поліції після зупинки його водія за порушення ПДР. Після цього став ініціатором скандального законопроєкту про штрафи за образу правоохоронців.
Григорій Мамка, став нардепом від проросійської партії ««Опозиційна платформа — за життя», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Він — типовий представник МВС часів Кучми-Януковича. Розпочав кар’єру в 1994 році як патрульний, а з 2000 року працював у відділі розслідування економічних злочинів. Його стрімке кар’єрне зростання відбулося за президентства Януковича: у 2013 році, маючи звання полковника, він став заступником начальника слідчого управління ГУМВС Київської області, працюючи з впливовими міліцейськими посадовцями тієї епохи.
Після Євромайдану Мамка саботував розслідування злочинів оточення Януковича. Як повідомляли ЗМІ, на посаді заступника начальника ГСУ МВС він розпустив слідчі групи, які розслідували дії посадовців «Укрсоцбанку», зокрема Сергія Курченка та Бориса Тимонькіна, пов’язані з фінансуванням сепаратизму. Водночас він не докладав зусиль до розслідування розстрілів на Майдані, але активно переслідував активістів, зокрема намагався звинуватити Тетяну Чорновол у навмисному вбивстві.
Під час реформи МВС Мамка провалив переатестацію, але через суд поновився на посаді у 2016 році. Однак тодішня глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе перевела його до Авдіївки в зону АТО, де він пробув лише один день, після чого оформив лікарняний. Попри це, він має посвідчення учасника бойових дій.
Розуміючи, що залишитися в МВС йому не вдасться, Мамка у 2017 році заснував адвокатське об’єднання «Мамка та партнери» та намагався влаштуватися до ДБР. Однак юридичний бізнес тривав недовго — у 2019 році він став народним депутатом від проросійської партії «Опозиційна платформа – за життя».
Висновок
Зняття законопроєкту з розгляду стало результатом критики з боку громадськості та відсутності переконливих аргументів від влади та МВС. Влада, яка більше думає про якісь вибори, а не про перемогу у війні, поки що відступила.
