24 березня 2025 року у Вінниці на 102-му році життя померла Ольга Іванівна Твердохлєбова – ветеранка Другої світової війни, розвідниця, полковниця та справжня легенда Вінниччини. Про її смерть повідомила вінничанка Світлана Дмитренко, яка згадала Ольгу Іванівну як справжню патріотку України, неймовірно позитивну, порядну та енергійну жінку.
«Вона заряджала оптимізмом усіх навколо, передавала любов до України й Вінниці молодому поколінню на численних зустрічах у школах і вишах. Її розповіді про пекло війни, виживання після контузії, коли родина вже отримала похоронку, надихали захисників. З усмішкою вона казала, що має могилу в Польщі, куди їздила покладати квіти», – написала Світлана.
Смерть легендарної жінки підтвердила й онука ветеранки Тетяна Дика: «Ба, спочивай з Богом. Нехай тебе пам’ятають такою, як на цьому фото. 101 рік… Ти жила яскраво, а тепер стежитимеш за нами з небес, розповідаючи свої історії по той бік життя».
10 грудня 2024 року Ольга Іванівна відсвяткувала 101-й день народження, відвідавши поранених бійців у вінницькому шпиталі. Її життя стало символом незламності, мужності та любові до Батьківщини.
Ольга Твердохлєбова народилася 10 грудня 1923 року у Вінниці. У 1941-му закінчила школу в Первомайську й вступила до Ленінградського військово-інженерного училища зв’язку, підправивши рік народження в паспорті. Там вона опанувала парашутну справу (11 стрибків), азбуку Морзе, польську мову, долала кроси й тренувала витривалість. Війна застала її 22 червня 1941-го – випускний обірвали німецькі літаки. Наступного дня Ольга пішла до військкомату, але жінок спочатку не брали.
Пізніше її закидали в тил ворога групами по троє – у цивільному, із завданням знайти підземний завод у Польщі. Розташування виявили під шпиталем, координати передали, та під час повернення подруги загинули, а Ольгу контузило. Її знайшли у вирві, хоч родині вже повідомили про смерть. Медаль «За відвагу» їй вручили посмертно. Виконавши п’ять завдань у тилу й переживши поранення, вона стала командиром взводу зв’язку. Перемогу зустріла в Берліні старшим лейтенантом, залишивши підпис на Бранденбурзьких воротах і станцювавши «білий танець» із маршалом Костянтином Рокоссовським.
Ольга Іванівна удостоєна численних нагород: орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Богдана Хмельницького, княгині Ольги ІІІ ступеня та унікального Великого срібного ордена Польської Народної Республіки «Речі Посполита» – єдина жінка в Україні з такою відзнакою.
У 2022 році, у віці 98 років, на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, вона звернулася до військкомату з проханням взяти її до війська снайпером. Зі зброєю в руках вона прагнула захищати Батьківщину від загарбників, і цього разу – від російських.
