У Жмеринському міськрайонному суді завершився розгляд резонансної справи, що минулого року приголомшила Вінниччину. Депутат Жмеринської районної ради від партії «Українська стратегія Гройсмана», керівник і власник фермерського господарства Віктор Кравчук застрелив власного сина.
Спочатку Кравчуку інкримінували умисне вбивство — за ч. 1 ст. 115 КК України. Ця стаття передбачає до 15 років позбавлення волі. Проте в ході слідства обвинувачення було перекваліфіковано. У підсумку суд визнав Віктора Кравчука винним не в умисному вбивстві, а у вбивстві з необережності — за ч. 1 ст. 119 КК України. Вирок — три роки позбавлення волі умовно. Таким чином, депутат і фермер залишиться на волі.
Суд своє рішення мотивував відсутністю прямого умислу та тим, що трагедія стала наслідком побутового конфлікту, який призвів до фатального пострілу.
Родинна сварка зі смертельним фіналом
Як раніше повідомляли «Ми Вінничани», трагедія сталася 7 серпня 2024 року в селі Жуківці — на території фермерського господарства «Кравчука В.С.».
За остаточною версією слідства, між 71-річним Віктором Кравчуком та його 48-річним сином Володимиром від першого шлюбу виник конфлікт, який стрімко переріс у відкрите протистояння. Володимир, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння (про це в перших офіційних повідомленнях прокуратури й поліції нічого не згадувалося), поводився агресивно, ображав батька й погрожував фізичною розправою.
Щоб зупинити сина, батько взяв з припаркованого неподалік автомобіля Mitsubishi Pajero Sport нарізний карабін «Форт-201» калібру 7,62×39 мм. Спершу він здійснив два попереджувальні постріли в землю — утім, це не подіяло. Як зазначається у вироку суду, зі слів свідків, Володимир Кравчук схопився за ствол зброї, намагаючись її вирвати. У цей момент пролунав фатальний постріл — куля влучила в праве око. Син помер на місці.
Зізнався одразу і вийшов на волю під заставу
Застреливши сина, Віктор Кравчук одразу ж викликав поліцію і зізнався у скоєному. Уже наступного дня йому було оголошено підозру за статтею про умисне вбивство. Його затримали, і суд ухвалив рішення про тримання під вартою.
Однак 19 серпня 2024 року апеляційний суд змінив запобіжний захід: тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі майже 910 тисяч гривень. До суду надійшло колективне звернення від понад 200 орендодавців, які просили відпустити фермера, адже без нього, за їхніми словами, зупинилася б робота господарства. Заставу було внесено того ж дня, і Кравчук вийшов на свободу.
Тим часом змінилася і слідча версія подій. Свідки заявили, що постріл був випадковим, а в діях Віктора Кравчука не було умислу на вбивство.
7 січня 2025 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт. Депутатові вже інкримінували не ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство), а ч. 1 ст. 119 — вбивство з необережності.
Вирок: позбавлення волі — умовно
24 червня 2025 року Жмеринський міськрайонний суд визнав Віктора Кравчука винним у вбивстві з необережності — за ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України. Йому було призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, однак суд звільнив його від відбування цього строку з випробувальним терміном на два роки.
Упродовж цього періоду Кравчук не має права виїжджати за кордон без дозволу уповноважених органів, зобов’язаний повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також регулярно з’являтися для реєстрації.
Суд врахував низку пом’якшуючих обставин: щире каяття, добровільне зізнання у скоєному, активне сприяння слідству, позитивну характеристику з місця роботи, депутатську й волонтерську діяльність, а також підтримку Збройних сил України. Окремо зазначено, що Кравчук матеріально допомагає родині загиблого сина: сплатив витрати на поховання (50 тисяч гривень), оплачує навчання онуків, а одного з них офіційно працевлаштував на своєму підприємстві — той отримує заробітну плату, хоча фактично не працює.
Час перебування під вартою — з 7 по 20 серпня 2024 року — було зараховано до строку основного покарання.
Цивільні позови: просили мільйони, присудили тисячі
Родина загиблого подала до суду цивільні позови на загальну суму 25,5 мільйона гривень як відшкодування моральної шкоди. Вдова просила 5 мільйонів, а двоє дітей — по 10 і 15 мільйонів відповідно. Втім, суд частково задовольнив ці вимоги, зобов’язавши Віктора Кравчука виплатити по 200 тисяч гривень кожному.
Окремі позови подали також мати та сестра загиблого, однак згодом вони від них відмовилися — з огляду на вже надану допомогу, а також на складний фінансовий стан обвинуваченого (господарство, за даними справи, має борги й непогашені кредити).
Крім того, суд постановив стягнути з Кравчука понад 71 тисячу гривень на користь держави — як компенсацію витрат на проведення судово-медичних експертиз.
Вирок поки що не набрав законної сили. У сторін є час для подання апеляції. Чи скористається цим одна з них — наразі невідомо.
