Віртуальний роман ледь не закінчився вбивством: киянка замовила кілера через виправну колонію на Вінниччині

Ця історія могла б стати сюжетом голлівудського кримінального трилера, але вона стала українською реальністю. Віртуальний роман, що спалахнув у соцмережі між київським поліцейським та жінкою, яка виїхала до Німеччини, ледь не завершився замовним убивством віртуального коханого. Ціна розбитого серця — 5 000 доларів. Виконати жіночу помсту «підрядився» відомий вінницький кримінальний «авторитет», який залучив до справи таких же запеклих рецидивістів, що відбували з ним покарання у Ладижинській колонії. Як виявилося, перебуваючи в Німеччині, можна запросто зателефонувати злодію «в законі», який «мотає строк» на Вінниччині, й замовити вбивство через нерозділену любов. Деталі — в ексклюзиві від «Ми Вінничани».

Днями вінницькі правоохоронці відзвітували про завершення розслідування резонансної справи щодо підготовки замовного вбивства мешканця Києва. Обвинувальний акт уже скеровано до суду, а фігурантам, які взялися виконати злочин, загрожує довічне ув’язнення. Втім, усі вони — так звані «кримінальні авторитети» — і так перебувають у місцях позбавлення волі за раніше скоєні тяжкі злочини. Про підготовку замовного вбивства ув’язненими Ладижинської колонії (державна установа «Ладижинська виправна колонія № 39») у прокуратурі та поліції розповіли вже втретє: перші два рази силовики повідомляли про це після викриття злочину та після оголошення підозр його учасникам.

За інформацією відділу комунікації поліції Вінницької області, злочин вдалося попередити завдяки своєчасному перехопленню даних під час негласних слідчих дій із документування наркотрафіку до колонії.

У березні 2025 року мешканка Києва, бажаючи помститися чоловіку, з яким мала неприязні стосунки, звернулася по «допомогу» до засуджених, що відбувають покарання у Ладижинській виправній колонії.

Організацію вбивства взяв на себе 49-річний ув’язнений із статусом «кримінального авторитета», який відбуває 12-річний термін за розбій та вимагання. До справи він залучив двох співкамерників віком 31 та 37 років.

За організацію ліквідації киянина замовниця обіцяла 5 000 доларів США. Як завдаток вона перерахувала спільникам 1 200 євро.

Ув’язнені знайшли потенційного кілера на волі, передали йому дані про жертву та доручили зібрати інформацію про місце проживання та маршрути пересування чоловіка.

У червні 2025 року, за силової підтримки спецпідрозділів «Циклон» та поліції особливого призначення, пройшли обшуки у колонії та за місцями проживання фігурантів. Було вилучено мобільні телефони, чорнові записи з даними жертви, банківські картки та флеш-носії.

Дії ув’язнених кваліфіковано як готування до умисного вбивства з корисливих мотивів на замовлення організованою групою.

У повідомленнях поліції зазначалося, що мішенню зловмисників був діючий працівник поліції, вбивство якого планувалося.

Вінницька обласна прокуратура, яка здійснювала процесуальне керівництво, акцентувала увагу на мотивах злочину та долі замовниці вбивства.

За версією речників прокуратури, основним мотивом злочину стали ревнощі та особистий конфлікт: потерпілий припинив спілкування з жінкою, що викликало в неї бажання йому помститися.

У повідомленнях прокуратури потерпілий фігурує як «киянин» або «чоловік». В одному з ранніх релізів уточнювалось, що жінка познайомилася з ним у соцмережах, а він працює в одному з підрозділів поліції охорони Київщини.

Якщо щодо трьох ув’язнених-учасників організованої групи обвинувальний акт уже скеровано до суду, то замовницю вбивства оголошено в розшук. Їй інкримінують підготовку до злочину, за що передбачено від 10 до 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі.

За інформацією «Ми Вінничани», Історія, яка ледь не закінчилася трагедією, розпочалася у травні 2024 року на просторах популярної китайської соцмережі «TikTok». Саме там киянка Олена Ярошенко, яка ще з весни 2023 року мешкає у Німеччині, натрапила на стрім молодшого інспектора взводу поліції охорони з Бучанського району Київщини Олександра Х. Між ними зав’язалося віртуальне спілкування, яке швидко переросло у романтичні стосунки на відстані.

Жінка, вочевидь, мала серйозні наміри: протягом восьми місяців вона надсилала Олександру дорогі подарунки та переказувала значні суми коштів. За даними слідства, загальна вартість «інвестицій» у стосунки склала не менше 200 000 гривень.

Кінець віртуальній ідилії поклала дружина поліцейського, яка викрила чоловіка у таємному листуванні. Олександр, опинившись перед вибором, але вирішив зберегти сім’ю, в якій виховується дитина.

Він повідомив Олені, що припиняє романтичні стосунки, хоча й не відмовлявся від дружнього спілкування. Проте для Олени Ярошенко це стало ударом. Образа та ревнощі штовхнули жінку на радикальний крок.

У травні 2025 року вона вирішила: якщо Олександр не буде з нею — то не буде ні з ким. Життя віртуального коханого вона оцінила у 5 000 доларів США.

Перебуваючи за кордоном, Олена почала шукати виконавців замовного вбивства в Україні. Її вибір зупинився на доволі специфічному середовищі — ув’язнених Ладижинської виправної колонії №39. Жінка зателефонувала Роману Гурському, відомому у кримінальних колах «авторитету».

Як з’ясувалося, знайти в Німеччині номер телефона «авторитета», який відбуває покарання у селищі Губник, де розташована Ладижинської виправної колонії і замовити через нього вбивство — це не сюжет кримінального фільму, а реальність.

Особа Гурського заслуговує на окрему увагу. Нині він відбуває 12-річний строк за розбій та вимагання — у листопаді 2023 року його засудив Вінницький міський суд за ч. 1 ст. 187 та ч. 4 ст. 189 КК України.

Гурський добре відомий у Вінниці через серію резонансних епізодів, пов’язаних із рекетом, вимаганням та збройними нападами. Найгучніший з них стався у січні 2018 року. Тоді група з чотирьох «гастролерів», серед яких був і Гурський, напала на підприємця Віктора Маліновського. Нападники діяли посеред міста, використовуючи вогнепальну та холодну зброю.

Підприємця почали бити, вимагаючи гроші, однак він зміг вирвати пістолет в одного з них і відкрив вогонь у відповідь. Двоє рекетирів разом із водієм, що чергував «на шухері», утекли. Третій — від отриманих поранень помер. Сам Маліновський із серозними тілесними ушкодженнями був госпіталізований до лікарні.

Отримавши замовлення від Ярошенко, Гурський залучив до справи двох своїх співкамерників — так званих «бродяг», тобто осіб, які підтримують злодійські традиції. Йдеться про Івана Клюєва та Дмитра Хвостиченка. Обидва, як і сам Гурський, неодноразово були засуджені й нині відбувають тривалі строки за серію тяжких злочинів.

Івана Клюєва було засуджено за вимагання, вчинене організованою групою (ч. 4 ст. 189 КК), розбій, вчинений групою осіб із заподіянням значних тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 187 КК), а також за незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК).

Дмитро Хвостиченко має вирок за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб (ч. 2, 3 ст. 185 КК), розбій із застосуванням насильства (ч. 4 ст. 187 КК), нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 121 КК).

Трійця рецидивістів розробила план: перебуваючи в тюрмі, вони підшукали спільника на волі. Йому передали всю інформацію про поліцейського — його місце проживання у Києві, графік роботи та маршрути пересування.

На щастя, правоохоронці спрацювали на випередження: злочинний ланцюг вдалося викрити, наміри змовників — задокументувати, а саме вбивство — попередити. Обвинувальні акти щодо Гурського, Клюєва та Хвостиченка скеровано до суду.

А щодо Олени Ярошенко оскільки врна перебуває в Німеччині, слідство розпочало процедуру її заочного притягнення до відповідальності. У червні 2025 року повідомлення про підозру передали її матері, яка підтримує постійний зв’язок із дочкою. У серпні того ж року жінку оголосили в міжнародний розшук, а Вінницький міський суд заочно обрав їй запобіжний захід — тримання під вартою. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.