Тривалі відключення електроенергії, що охопили Вінницю і Вінниччину 9 листопада 2025 року та в ніч на 10 листопада, стали черговим свідченням надзвичайно складної ситуації в енергетиці України. Це локальне випробування є прямим наслідком однієї з найпотужніших і найбільш скоординованих атак путінської окупаційної армії на енергосистему країни, що відбулася в ніч на 8 листопада й продемонструвала зміну тактики ворога, спрямовану на занурення України в темряву та холод.
Масований комбінований удар, завданий 8 листопада, став одним із найважчих для енергетичного сектору за весь час повномасштабної війни. Російські війська застосували велику кількість озброєнь: понад 450 ударних дронів і 45 ракет різних типів, зокрема балістичні «Іскандери» та аеробалістичні «Кинджали», які є надзвичайно складними цілями для систем ППО. Атака була спрямована на об’єкти енергетичної інфраструктури у п’яти областях — Київській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській.
Зміна тактики: подвійний удар по генерації та мережах
Ключовою відмінністю останніх атак стала нова тактика російських військ. За словами першого заступника міністра енергетики Артема Некрасова, ворог намагається завдавати ударів одночасно по об’єктах генерації (електростанціях) і по мережах систем передачі та розподілу. Такий підхід значно ускладнює відновлення живлення, адже навіть якщо станція може виробляти електроенергію, її неможливо доставити споживачам через пошкоджені підстанції та лінії.
Наслідки не забарилися: у низці регіонів було застосовано аварійні та погодинні відключення електроенергії. Найскладнішою ситуація залишається у Харківській, Сумській та Полтавській областях. У Кременчуці та Горішніх Плавнях повністю зникло не лише світло, а й опалення та водопостачання.
Атомна загроза: під прицілом підстанції АЕС
Особливе занепокоєння викликає інформація, підтверджена як українськими посадовцями, так і міжнародними спостерігачами, про цілеспрямовані удари по підстанціях, що забезпечують роботу Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій. Як повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, це були «добре сплановані удари», що ставлять під загрозу ядерну безпеку всієї Європи.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило, що через пошкодження підстанцій обидві АЕС були змушені знизити виробництво електроенергії. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив «глибоке занепокоєння» щодо деградації електричних підстанцій, які є критично важливими для безпечної експлуатації атомних об’єктів.
«Нуль генерації»: удар по ТЕС та інформаційна війна
Найбільших руйнувань зазнала державна компанія «Центренерго». Внаслідок атаки були уражені дві її ключові теплоелектростанції — Зміївська (Харківська область) і Трипільська (Київська область), що призвело до повної зупинки генерації. У компанії назвали цей удар «наймасованішим з початку війни» і заявили про «нуль генерації».
Емоційна заява «Центренерго» миттєво була використана російською пропагандою для поширення паніки та наративів про нібито повний колапс української енергосистеми. Водночас експерти наголошують, що обидві ТЕС уже зазнавали значних руйнувань навесні 2024 року, і їхнє відновлення стало справжнім подвигом українських енергетиків.
Наслідки для людей та інфраструктури
За сухими цифрами звітів стоять людські трагедії та серйозні проблеми для мільйонів українців. У Дніпрі російський дрон влучив у багатоповерхівку, що призвело до загибелі трьох людей і поранення дванадцяти, серед яких є діти. На Харківщині під час виконання своїх обов’язків загинув співробітник енергопідприємства.
Атака також пошкодила залізничну інфраструктуру на Полтавщині, що спричинило знеструмлення станцій і значні затримки у русі поїздів, які були змушені переходити на тепловозну тягу.
Прогнози та відновлення
Нині енергетики працюють у цілодобовому режимі, щоб ліквідувати наслідки атак і стабілізувати систему. За словами міністерки енергетики Світлани Гринчук, систему вдалося частково стабілізувати, що дозволило в більшості регіонів перейти від аварійних до планових погодинних відключень.
Водночас заступник міністра енергетики Роман Андарак зазначає, що прогнозувати терміни повного відновлення складно. Ремонт залежить від масштабів пошкоджень і доступності специфічного обладнання, тож процес може зайняти тривалий час.
Ситуація залишається напруженою. Україна стоїть перед подвійним викликом: фізичним відновленням зруйнованої інфраструктури та протистоянням новій, ще цинічнішій тактиці ворога, який прагне не просто пошкодити, а повністю зруйнувати енергетичну систему країни, створюючи при цьому безпрецедентні ядерні ризики.
