Начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна провела зустріч, присвячену державній підтримці бізнесу. За словами посадовиці, під час спілкування з народними депутатами обговорювалися практичні аспекти роботи програм «Доступні кредити 5-7-9%», грантів «Власна справа», підтримки переробки та компенсації вартості української техніки.
Пані Заболотна наголосила, що область додатково підсилює ці інструменти, компенсуючи підприємствам 5% річної ставки за інвестиційними кредитами, чим уже скористалися 113 підприємств.
Водночас очільниця ОВА зазначила, що передала народним обранцям скарги підприємців на складність процедур та непрогнозованість фінансування. Вона підкреслила, що саме завдяки роботі бізнесу наповнюються бюджети громад та підтримуються Збройні Сили України.
«Економічна стійкість — фундамент, який дозволяє країні вистояти. Сьогодні бізнес області активно користується державними інструментами підтримки, але підприємці звертають увагу на складність процедур та не завжди прогнозоване фінансування. Ці виклики я озвучила народним депутатам», — резюмувала Наталя Заболотна.
Усе це добре, однак склад учасників цієї зустрічі викликає запитання щодо того, чиї саме інтереси насправді були представлені за столом переговорів. Зокрема, залишається невідомим, який саме бізнес представляла нардепка від «Слуги народу» Ірина Борзова. Зате добре відомо, з лобіюванням чиїх інтересів асоціюються інші присутні: нардепи Дмитро Кисилевський та Микола Кучер, а також помилково зарахований до складу Верховної Ради Руслан Іллічов.
Насправді Руслан Іллічов — генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ). Він понад 15 років працює в структурі ФРУ, відповідаючи за координацію позицій бізнесу та комунікацію з державними органами. ФРУ є одним із найбільших об’єднань країни, що формально представляє тисячі підприємств і бере участь у тристоронньому діалозі з урядом та профспілками. Водночас у публічному дискурсі Федерація найчастіше асоціюється з інтересами великого промислового бізнесу, насамперед металургії та енергетики. Через це організацію нерідко пов’язують із впливом великих фінансово-промислових груп, зокрема з бізнес-орбіти Ріната Ахметова.
Не менш цікавою є постать Миколи Кучера, який уперше потрапив до парламенту у 2014 році як мажоритарник від Вінниччини, а у 2019-му повторно виборов мандат у тому ж окрузі. До початку політичної кар’єри він протягом десяти років обіймав керівні посади в агрохолдингу МХП. Саме через це Кучера вважають передусім представником інтересів групи олігарха Юрія Косюка і радше провідником ідей аграрних олігархів, аніж захисником інтересів рядових фермерів регіону.
Ще одним учасником зустрічі був Дмитро Кисилевський, якого вважають людиною олігарха Віктора Пінчука у парламенті. Обраний у 2019 році від «Слуги народу», він обіймає посаду заступника голови Комітету з питань економічного розвитку. Його біографія тісно пов’язана з промисловою компанією «Інтерпайп» Пінчука, де з 2011 року він працював директором з корпоративних відносин. У липні 2020 року Кисилевський разом з нардепом Андрієм Герусом пролобіював поправки до законодавства, які ввели пільговий тариф для сталеплавних підприємств групи «Інтерпайп» Пінчука та «Дніпроспецсталь».
З огляду на такий представницький десант лобістів великого капіталу виникає логічне побоювання: чи не стануть державні програми підтримки бізнесу черговим інструментом розподілу ресурсів на користь найсильніших гравців?
Вінниччина — це насамперед край середнього та малого бізнесу, який працює без прямого зв’язку з олігархічними групами, але саме він стикається з найбільшими труднощами в отриманні кредитів та подоланні бюрократичних перепон. Хочеться сподіватися, що пані Заболотній вистачить наснаги та політичної волі на подальші аналогічні зустрічі із представниками саме реального середнього бізнесу області. Адже олігархи, маючи своїх провідників у владних кабінетах, і так не пропадуть, а майбутнє економіки регіону залежить від того, чи почує влада тих, хто створює робочі місця в районах та громадах без допомоги парламентських лобістів.
